Як уже повідомляли «ОВ», відбулася одинадцята сесія Одеської обласної ради VI скликання – перша нинішнього року. Засідання було досить насиченим.

До полку почесних громадян прибуло

Наприкінці лютого Одещина відзначатиме 80­річний ювілей, тому не дивно, що сесійне засідання відкрилося питаннями щодо присвоєння звання «Почесний громадянин Одеської області». Висувалися кандидатури голови Одеської обласної Організації ветеранів України Олексія Гурського та народного депутата Сергія Гриневецького.

– Це відомі та дуже шановані люди не лише в межах Одеської області, але й усієї країни, – відзначив голова облради Микола Пундик.

Його перший заступник Микола Тіндюк повідомив, що Олексій Георгійович, чиє життя є зразком служіння державі та народу, цілком заслужено є Почесним громадянином Ізмаїла та Одеси. Що стосується особистості Сергія Гриневецького, то Микола Тіндюк підкреслив:

– Вже одне те, що клопотання про присвоєння звання було ініційоване головою облдержадміністрації Едуардом Матвійчуком, говорить і про визнання минулих заслуг, і про надію на продовження плідної праці.

Миколу Андрійовича підтримали депутат Анатолій Мирошніков та заступник голови ОДА Дмитро Волошенков.

Депутатський корпус проголосував за обидві кандидатури.

Бюджетні уроки

минулого року

2011 рік з усіма його проблемами та досягненнями залишився позаду, але для підбиття підсумків та аналізу завжди потрібно певний час. Тому депутати з достатньою зацікавленістю вислухали звіт обл­держадміністрації про виконання бюджету за минулий рік.

Як відразу відзначила начальник Головного фінансового управління облдержадміністрації Марина Зінченко, не всі додаткові зобов'язання, ухвалені протягом року, вдалося виконати у повному обсязі, але першопочатковий план, закладений у бюджеті­2011, все ж таки вдалося перевиконати.

– Обсяг обласного бюджету у 2011 році склав 3,9 мільярда гривень, – навела цифри Марина Анатоліївна. – Це у 1,2 раза більше, ніж бюджет 2010­го. При цьому дуже збільшилася інвестиційна складова, за фактом виконання кожна п'ята гривня в облбюджеті пішла на розвиток.

Марина Зінченко також відзначила, що в регіоні були практично повністю виконані завдання, поставлені не лише перед обласним бюджетом, але й бюджетами всіх рівнів. Завдання ставилося на рівні 22 мільярдів, фактично до зведеного бюджету Одещини надійшло 21 млрд 980 мільйонів. Серед резервів наповнення скарбниці називалися податок на доходи фізичних осіб, а також упорядкування земельних відносин та раціональніше використання комунального майна.

Співдоповідачем з даного питання виступав голова бюджетної комісії облради Юрій Маслов:

– У порівнянні з попереднім роком ми мали збільшення на 650 мільйонів гривень, або 20%. Виконання дохідної частини бюджету склало 99,3%, видаткової – 97,5% від річного плану. Невелике невиконання пов'язано винятково з ненадходженням у запланованому обсязі податку на доходи фізичних осіб (зокрема по Іллічівську та Котовську), що пов'язано із кризовою ситуацією в транспортному комплексі.

Головним досягненням звітного року слід вважати інвестиційну спрямованість. Був затверджений найбільший бюджет розвитку за всю історію Одеської області – 550 мільйонів гривень. Серед практичних результатів – введення великої кількості нових об'єктів. Однак багато ра­йонів та головних розпорядників коштів з власної вини не змогли освоїти бюджетні асигнування. Так, у Роздільнянському районі виконано 50% робіт, у Котовську – 51%, у Миколаївському районі – 79%… причому поряд з непроведенням платежів казначейством у грудні минулого року ми бачимо і банальне невиконання робіт на об'єктах області (на 26 мільйонів гривень). Десь не зробили проектну документацію, десь не одержали висновки «Укрінвестекспертизи», десь не встигли провести тендер…

Проте, за словами Юрія Мас­лова, робота у межах проекту «Народний бюджет» дозволила бюджетній комісії побачити принципово нові джерела доходу.

– Насамперед, це стосується плати за землю. Відповідно до нового Бюджетного кодексу 100% надходжень від земельного податку залишається в бюджетах сіл, селищ та міст. Однак райони практично не працюють із цим колосальним ресурсом. Так, в одному районі області середня плата за землю становить 583 гривні за гектар, а в іншому – 17 гривень.

У 2011 році плата за землю в районах (без урахування міст) склала 200 млн гривень. Цю суму, за словами Ю. Маслова, легко збільшити у 5­6 разів. Іншим сер­йозним резервом є збільшення доходів від використання комунальної власності. Минулого року обласна влада серйозно скоротила витрати, ліквідувавши багато КП. Однак, як і раніше, гостро стоять питання оренди. Як повідомив Юрій Костянтинович, у центрі Одеси можна орендувати дві тисячі квадратних метрів (будинок Нової біржі), платячи по 34 гривні за один «квадрат». А найкрасивіший будинок по Пушкінській, 12 облрада здає місту за символічну ціну, а мерія здає частину приміщень у суборенду комерційним структурам! Крім того, вже кілька років спільна комісія обласної та міської рад з розподілу пам'яток культурної спадщини не може затвердити підсумковий перелік обласної та міської власності. Є й інші труднощі. Але сьогодні вже є передумови для оперативного завершення інвентаризації та видачі правовстановних документів.

Губернатор Одещини Едуард Матвійчук назвав озвучену доповідь грамотною та місткою.

– Розділяю головне посилання – наведення порядку із землею, – заявив Едуард Леонідович. – Звертаюся із цим до депутатського корпусу, даю доручення своєму першому заступнику Наталі Чегодар. Давайте розробляти відповідний порядок, виносити його на сесію. Хіба це нормально, що в такому великому місті, як Одеса, за минулий рік надходження від землі становлять просто нуль? Це скільки втрачених грошей, який невикористаний потенціал! А ось що стосується використання комунальної власності, то гадаю, тут у нас більше не буде запитань. Зараз ми з мерією одна команда.

Що впливає

на рейтинг розвитку

Наступним важливим моментом сесійного порядку денного став ще один звіт облдержадміністрації – про виконання програми соціально­економічного та культурного розвитку за 2011 рік.

Як випливало з доповіді начальника ГУ економіки облдерж­адміністрації Олега Муратова, щодо більшості показників були позитивні тенденції. Зокрема, в області було зібрано 3,3 млн тонн зернових, що на 10% перевищує показники попереднього року.

– Хотілося б відзначити, що до розвитку сільського господарства лише з обласного бюджету вкладено понад 50 мільйонів гривень, – заявив Олег Михайлович. – У непростій будівельній галузі також вдалося досягти позитивного зрушення. Річне зростання – 16,5%, побудовано понад 800 тисяч «квадратів» житла, тобто за цим важливим показником ми вже вийшли на докризовий рівень. На 15,3% зріс обсяг роздрібної торгівлі, а це точніший індикатор, ніж зростання зарплат. До речі, за цим показником (обсяг роздрібної торгівлі на душу населення) ми посідаємо четверте місце в Україні після Києва, Севастополя та Київської області.

Уперше за останні кілька років планку боргів вдалося опустити нижче 20 млн гривень. А якщо брати економічно активні підприємства, то там заборгованість вдалося скоротити утричі. Податковий борг наших підприємств перед зведеним бюджетом скоротився майже на 27%, цей показник входить до трійки найкращих по країні і свідчить про ефективну роботу податкової служби. Усі ці показники дозволили нам за підсумками 9 місяців 2011 року посісти 9­те місце в рейтингу розвитку регіонів. Показники за підсумками року також породжують певну упевненість щодо зарплати.

Депутати засипали доповідача запитаннями. Зокрема, Антон Кіссе поцікавився перспективами виходу зі «сплячки» одеського «Лукойла». Як запевнив Олег Муратов, він нещодавно зустрічався з керівником підприємства, завод готується до запуску. Точна дата поки що не називалася, але швидше за все це відбудеться наприкінці першого кварталу.