Нещодавно на базі Одеського селекційно­генетичного інституту відбулася Всеукраїнська зональна нарада з питань підготовки та проведення комплексу весняних польо­вих робіт цього року.

У ній взяли участь перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України М.Д. Безуглий, учені й фахівці НААН, керівники аграрного сектору АР Крим і південних областей країни.

Наш кореспондент зустрівся з начальником Головного управління агропромислового розвитку Одеської облдержадміністрації А.Г. НОВАКОВСЬКИМ і попросив докладніше розповісти про минулий форум.

– Анатолію Григоровичу, чому для проведення наради було обрано Одеську область?

– Насамперед, така зустріч аграріїв південного регіону країни була викликана аномальними погодними умовами. На полях нашої та деяких сусідніх областей так і не випали необхідні опади, а в орному шарі майже зникла волога.

Ми постали перед дилемою: сіяти чи не сіяти? Наші вчені й фахівці не тільки рекомендували обов'язково провести сівбу, але й чітко розписали всі моменти проведення цієї відповідальної роботи.

В області було посіяно 834 тисячі гектарів озимих зернових культур. Зауважимо, на 81 тисячу гектарів більше, ніж позаторік. Це наш страховий заділ. Більшість наших зерновиробників намагалися дотримуватися рекомендованих термінів.

Під сівбу озимої пшениці та ячменю виділені поля, де раніше були чисті або сидеральні пари й багаторічні трави. Дотримані й інші вимоги агротехніки.

Коротко кажучи, нам було що показати і про що розповісти і представникам із Києва, і колегам із сусідніх областей. Крім того, вони з великою увагою вислухали виступи наших відомих вчених – академіків Миколи Литвиненка щодо селекції пшениці та Анатолія Лінчевського – щодо селекції ячменю.

– Напевно у своєму виступі Ви говорили не тільки про позитивні сторони?

– Звертав увагу і на деякі недогляди.

Завдяки вченим селекційно­генетичного інституту посівного матеріалу у нас із надлишком. І це дало можливість понад 96 відсотків площ засіяти насінням супер­елітним, елітним, і значно менше – першої та другої репродукції.

Але, як бачите, є поля, де у ґрунт лягло насіння лише III­IV репродукції. Це переважно наділи фермерських господарств. А їх у нас налічується майже 7 тисяч. Відсутність обігових коштів і високі відсоткові ставки на кредити не дали можливості закупити якісний насіннєвий матеріал.

Є й другий бік цієї проблеми. Це надмірно розширений сегмент сортів озимих. І нехай їх стало менше, ніж у минулому році, але 108 сортів озимої пшениці та 10 сортів озимого ячменю не свідчать про високий рівень агротехніки. Це спостерігається в основному у дрібних господарствах і приватному секторі. Не перевелися й «фахівці», які завжди в пошуку «диво­сортів», переважно закордонної селекції. Забуваючи при цьому, що це насіння не занесено до реєстру сортів України, і не пройшло необхідної апробації у місцевих умовах.

– Ви говорили, що на нараді особливу увагу привернули виступи вчених із селекційно­генетичного інституту. Що Ви самі можете сказати із цього приводу?

– Напрацювання вчених цього інституту у сфері селекції цілком влаштовують більшість наших хліборобів.

У складних умовах минулої осені вчені дали багато корисних рекомендацій. Так, за настановою академіка Анатолія Лінчевського, понад 70 тисяч гектарів озимого ячменю було посіяно в листопаді. З таким розрахунком, щоб зерно до настання холодів проросло, а сходи будуть уже навесні. Досвід показує, що при такому варіанті можна одержати врожай у 30 – 35 центнерів. Та й сьогоднішній стан тих посівів свідчить про те, що стратегія була обрана вірно. А дощі наприкінці року лише зміцнили наші надії.

– Які сьогоднішні обставини на озимому полі?

– Отримано сходи озимих на площі 710 тисяч гектарів – майже на рівні минулого року. А з настанням погожих днів потрібно приступити до повсюдного підживлення. У зв'язку із цим питання нагромадження й додаткового внесення мінеральних добрив набуває особливого значення. Тим більше, що деякі агропідприємства, побоюючись посухи, не ризикнули вносити їх під час сівби. Тож ці поля потребують підтримки передусім. І на кожен гектар слід внести у середньому 64 кілограми поживних речовин; що у два рази більше, ніж сім років тому.

Ситуація потребує й збільшення закупівлі засобів проти хвороб і шкідників. Коротко кажучи, вжити усіх можливих заходів для одержання наміченого врожаю.

– Але погода поки що не збирається нам допомагати. Стоять сильні морози, а земля не скрізь вкрита рятівним шаром снігу. Де вихід?

– Припускаю, що пересівання буде проведено на 10 – 15 відсотках площ, а це десь до 120 тис. гектарів. Зазначені площі займуть посіви ярого ячменю й кукурудзи, проса, сорго, вівса, зернобобових культур. Основну увагу буде приділено кукурудзі.

Насіння ярих культур є в достатній кількості. Завершується підготовка техніки, посівних агрегатів. Пройшла перепідготовка керівних кадрів і головних фахівців.

На завершення нашої розмови скажу, що обставини на озимому полі залишаються складними, але паніки серед наших сільських трудівників не спостерігається. Люди розуміють, що треба зробити все від них залежне, щоб зібрати добрий урожай. Над цим спільно і працюємо…

– Дякую за розмову.