«ОВ» вже розповідали про нещодавню робочу поїздку першого заступника голови обласної ради Миколи Тіндюка та його команди до Балтського району. Але інформації було дуже багато, тому тему медичної допомоги населенню згадали лише мимобіжно. Тепер же зупинимося на цьому напрямі роботи докладніше.

Отже, з ранку як у дитячому, так і в дорослому поліклінічних відділеннях Балтської ЦРЛ спостерігався ажіотаж. Ще б пак: консультувати приїхали дев'ять лікарів із Одеси, зокрема два професори. Журналісти, що супроводжували М. Тіндюка, вирішили скористатися нагодою поговорити з пацієнтами, які очікували своєї черги. Почали з найменших. Вибираємо співрозмовників навмання. Шестирічна Даринка Калугіна, хоча й розхвилювалася, та назвала свій вік, а її чотирирічний брат Іванко просто ніяково виставив руку із чотирма пальчиками. Але потім посміливішав.

– Я хворію часто, – зітхає він. – І вухо болить…

Справді, отити й тонзиліти – найпоширеніші захворювання малят, із якими доводиться стикатися дитячому ЛОР­лікареві. Це підтвердив і лікар­отоларинголог із дитячої обласної лікарні Петро Сокольський. Спілкування з малятами потребує особливого підходу («Ану висунь язика, подихай, як собачка», – ласкаво посміхається лікар). Тим часом мами хвилюються: чи всі встигнуть на прийом?

– Принцип роботи такий: до останнього відвідувача, – заспокоює Сокольський. – Усім, хто звертається, ми подамо допомогу.

У дорослому поліклінічному відділенні відвідувачі відповідно старші. Хтось прийшов на консультацію до хірурга, хтось до уролога або мамолога… В одному з кабінетів приймає професор Володимир Грубник. Він – член правління Європейської Асоціації хірургів, володар величезного переліку титулів і звань, чоловік – легенда медицини. І – один із постійних членів команди Миколи Андрійовича Тіндюка, його помічник на громадських засадах.

– Як і релігія, медицина не знає ані національностей, ані кордонів, ані особливостей адміністративного поділу, – вважає Грубник. – Вона скрізь медицина – якщо вона справжня.

Як визнає Владимир Володимирович, за перебудовні та наступні роки охорона здоров'я в Україні втратила багато які зі своїх колишніх позицій. Дуже часто зараз доводиться стикатися з рекламою сумнівних ліків і методів лікування. Проте залишаються справжні лікарі, яких, крім професійних навичок, вирізняє ще й уважне ставлення до пацієнта.

– Не може бути справжнього професіонала, без професійного співчуття, – говорить професор Грубник. – Якщо лікаря цікавить тільки найближчий, безпосередній успіх лікування, а перспективи, подальша доля пацієнта байдужі, то це не лікар, а просто собі технолог.

Як стверджує наш співрозмовник, попри матеріальні труднощі, спілкування вітчизняних лікарів і пацієнтів відрізняє особистісніший підхід, ніж буває за кордоном.

– Я вас запевняю, навряд чи в Німеччині або в Англії професор приїхав би до якогось невеликого містечка робити собі імідж, – веде далі Володимир Володимирович. – У нас інакше, бо ми вважаємо це своїм обов’язком. Є така проблема: маємо центри, де зроблено вельми значні наробітки, але ця медицина немов ізольована, мовби напівзакрита. Людина не завжди потрапляє туди вчасно, на ранніх стадіях хвороби, коли ми могли б зробити набагато більше. Тому співпраця центральних лікарень із районними дуже важлива. Мені здається, це єдиний шлях до нормального реформування вітчизняної медицини.

Побувавши в поліклініках, ми рушаємо до дитячого відділення Балтської ЦРЛ. Враження із серії «бідненько, проте чистенько». Дивуватися особливо нема з чого: останній капремонт тут робився понад двадцять років тому. Єдина світла (і навіть яскрава) «пляма» – одна з палат, відремонтована на пожертвування місцевих підприємців під патронатом міського голови. «А якби такими були всі приміщення?» – мимоволі спадає на думку... Втім, шанс є. Разом із Миколою Тіндюком і представниками місцевої влади дитяче відділення відвідав народний депутат України Леонід Клімов. Він пообіцяв виборцям, що вже в серпні (до Дня незалежності) реконструкцію дитячого відділення буде завершено.

У плині візиту неодноразово порушувалася тема спільної роботи депутатів усіх рівнів і громадськості. Саме вона є запорукою продуктивної роботи. Ця ж теза неодноразово звучала й у публічному звіті депутатів від Партії регіонів перед громадськістю. Захід відбувався в залі Балтського педучилища, як то кажуть, при повному аншлагу.

– Самій­одній людині дуже важко чогось домогтися, – говорить Микола Тіндюк, – Я вважаю, що тільки при поєднанні зусиль можна досягнути успіху. Спільна робота мусить приносити результат і задоволення, а найголовніше – це має бути корисно людям. Із цього я виходжу. Так мене навчали моя мама й мій батько. І я намагаюся все життя дотримуватися такої позиції. Якщо можна так сказати, це моє кредо.

Попередні візити Миколи Андрійовича до Балтського району, який він курирує від фракції Партії регіонів в обласній раді, запам'яталися багатьма яскравими подіями – фестиваль дитячої творчості «Перлинки рідного краю», святкові концерти до 8 Березня та Дня перемоги, святкування Дня міста й району. Але попереду ще багато роботи. Навесні в міському парку Балти з'явиться дитяча залізниця. Це теж подарунок від команди Миколи Тіндюка – команди діла.