Понад п’ять років приватна структура, зареєстрована в ра­йоні, намагається побудувати на сміттєвому звалищі лінію, що переробляє побутові відходи.

Нині вона готова на 90%. Директор КП «Екологія» Олександр Андрійович Колісниченко дозволив кореспондентові «ОВ» першим побачити єдиний на просторах Бессарабії сміттєпереробний комплекс.

...Ми їдемо на паспортизований полігон площею 10 га. З 2006 року він перебуває в управлінні КП «Екологія». У приватні руки Білгород­Дністровська міська влада передала смітник близько 15 років тому.

– Полігон приймає за рік приблизно 160 тисяч кубометрів міського і районного сміття. Ідея встановити сортувальну лінію виникла не випадково, – роз’ясняє дорогою Олександр Андрійович, – аналогічний проект реалізований нашими співзасновниками в Криму і успішно там працює. Уявіть, з відкриттям нашої лінії за межі району буде вивозитися близько 50 – 60% річного обсягу твердого сміття. Решту відходів у вигляді біологічних решток, піску, ґрунту поховають на полігоні. На перших етапах ми очікуємо до 10 – 12% рентабельності. На другому – плануємо впроваджувати схему роздільного збирання сміття в населених пунктах. Придбаємо контейнери з відповідним маркуванням. Крім того, якщо сьогодні ми відраховуємо податків близько 270 – 280 тисяч гривень на рік, то від часу пуску лінії ця сума зросте до 1,5­2 мільйонів. І все надійде до місцевого бюджету.

...Семикілометровий відтинок у напрямку Білгород­Дністровський – село Абрикосове, який щодня і неодноразово долають 10 сміттєзбиральних машин міського КП «Автотранссервіс», схожий на екстремальну трасу для випробувань техніки. У півметрових вибоїнах, на дірявому асфальті гроблять шини і підвіски, витрачають непомірну кількість ПММ не тільки міські комунальні авто. Сумовитою низкою пробираються тут шкільні автобуси, рейсові з ТОВ «Белтранс», легковики селян з Абрикосового і Софіївки. Тимчасово виручає водіїв ґрунтова дорога радянських часів. Але «ступити» без ризику в її роз’їжджену, слизьку колію у складну пору року теж стає неможливо.

– Я йшов до цього проекту цілих п’ять років, – засмучується директор КП «Екологія», – і він здійснився тільки завдяки голові райдержадміністрації Василю Павловичу Чорнолуцькому, який негайно дав розпорядження на встановлення лінії, але через погану дорогу доставляти сміття сюди стає накладно.

Прибуваємо до пункту призначення. Довжина полігона становить близько кілометра. Раніше тонни сміття відвозили до підготовлених котлованів і засипали землею. У глибини потрапляли компоненти, які, за твердженнями вчених, будуть розкладати тисячоліттями. Відтепер же сміття буде вивантажуватися на спеціально обладнаному майданчику. Великі предмети відберуть вручну, решта надійде на стрічкопротяжний механізм. У спеціальному барабані (будівельники звуть його «гуркотом») відбудеться очищення маси від біодомішок, які одразу направлять на полігон для поховання. Далі – ручне сортування. В одну зміну працюватиме близько 30 чоловік, загальний штат – до 50 робочих місць. Спресовані по 300 – 400 килограмів тюки із вторсировиною відвезуть машини зі сміттєпереробних заводів Донецька, Львова, Запоріжжя, Луцька та інших регіонів. Вирушаємо назад. Назустріч по розбитій дорозі повільно рухаються нещодавно придбані в межах міської програми «Чисте місто» нові сміттєзбиральні «МАЗи». Одна така машина здатна одноразово вивезти на смітник 36 кубів спресованого сміття. Витрата палива та інші супутні експлуатаційні витрати на цих нових автомобілях приблизно на 25% нижчі, ніж у зношених. Але на розбитій дорозі супервигідні для міста кредитні інвестиції втрачають пафосні обриси...