Є хвороби, про які в пристойному товаристві навіть не згадують. За винятком хіба що товариства лікарського. Сифіліс, гонорея, кандидоз, псоріаз, лишай… Їх тисячі, шкірно-венеричних недуг, що спрадавна переслідують людину, приносять їй не лише фізичні, а й моральні страждання. Їх бо, як правило, вважають наслідком розпусти, асоціальної поведінки, гігієнічного невігластва, хоча насправді — це дуже часто далеко не так.

Є хвороби, тож є і лікарі, які рятують від них. Напевно, найкраще обізнаний з цією темою — головний позаштатний дерматовенеролог управління охорони здоров’я Одеської облдержадміністрації, головний лікар комунальної установи «Одеський обласний шкірно-венерологічний диспансер», заслужений лікар України, кандидат медичних наук Іван ФУЧИЖИ.

Пропонуємо кілька важливих і, вважаю, корисних для нас усіх моментів, взятих з кількагодинної розмови Івана Савелійовича з одеськими журналістами.

«Наша служба — хоч безпечна, та тяжка»

Одразу обмовлюся, що за весь час існування диспансеру, ані один працівник не підхопив жодної з хвороб, з якими зверталися пацієнти. Дається взнаки фахова грамотність? Безперечно! А ще це є доказом керованості усіляких шкірно-венеричних напастей: убереженого — не тільки служба вбереже!

Система профільних бюджетних закладів нашої області — це три диспансери, дві лікарні та відділення так званих «резервних ліжок» в Одеській міській інфекційній лікарні. Усього на 295 ліжок, тому що більшість недуг такого плану вимагають амбулаторного лікування, тобто з ними не треба лежати в лікарні.

При обласному диспансері діє потужний консультативно-діагностичний центр, який щороку надає послуги тисячам людей. А ще у системі — чотири спеціалізовані дослідницькі лабораторії, які обслуговують практично всі медичні заклади міста Одеси та області. Всі обстеження, які проводяться в них, є безоплатними для пацієнтів, хоча й дуже затратними для держави. З-поміж згаданих лабораторій діє імунологічна, до речі, єдина на території Одещини з визначення імунного статусу людини (більшість шкірних захворювань, яких понад тисячу, пов’язують саме з наслідками збою роботи імунної системи).

У службі працює 216 лікарів-дерматологів. У кожному районі трудяться профільні фахівці.

Серед новинок обладнання, при­дбаного за бюджетні гроші, — американський апарат ультрафіолетового опромінення, завдяки якому успішно лікують екземи, дерматити, інші хвороби шкіри, полегшують протікання псоріазу.

Чи в підмогу роботі державної шкірно-венерологічної служби області приватні кабінети, які з’явилися чи не при кожній поліклініці? Питання спірне. Справа, пояснив Іван Савелійович, не стільки в недовірі до державної медицини, стільки в бажанні людини зберегти анонімність. Тому дехто вважає за краще, нехай це і затратно, звернутися саме до приватного лікаря. Щоправда, частенько, викинувши гроші на вітер і не отримавши належного лікування, пацієнти від приватних лікарів біжать до державного закладу. Дій у зворотному напрямку — ще не спосте­рігалося.

Обмовлюся, що ймовірно наступного, 2013 року саме Одеса, яка має власну дерматовенерологічну школу, де виховано не одне покоління висококласних медиків і науковців, стане місцем проведення 3-го Міжнародного конгресу Євро-Азійської асоціації дерматовенерологів. Іван Савелійович невдовзі відбуде до Москви, де візьме участь у 2-у міжнародному конгресі й на ньому презентуватиме Одесу.

ІПСШ та їх «переможна» хода

ІПСШ — це інфекції, які передаються статевим шляхом. Щороку на Одещині реєструється близько 20 тисяч вперше виявлених випадків захворювання на ІПСШ. Часто лікарі мають справу з цілими «букетами» хвороб. Вважаймо, що кожен тисячний з нас підхоплює одну з них.

Їх називають «хворобами поведінки» або «сліпої хіті», адже часто поширенню сприяють, будемо відвертими, моральна розбещеність, випадкові статеві любощі, дуже часто — проста безпечність, яка примушує людину потім довго страждати й соромитися самої себе. Часто, але не завжди. ІПСШ також можна заразитися через елементарне побутове недбальство: брудні рушники, якими користуються кілька людей, чужі речі, навіть через мило, яке побувало в руках хворої людини.

Сам термін «венеричні хвороби» у 1527 році ввів до медичного реєстру французький вчений Жан де Бетанкур, напевно, для доступності розуміння пов’язавши тілесну біду з іменем Венери, богині весни, краси та любові.

Це особлива група інфекційних захворювань, які, на відміну від інших інфекційних хвороб, не залишають по собі імунітету, тобто людина, вилікувавшись, може знову й знову заражатися. Організм не здатен самотужки побороти ІПСШ, тому звертання до лікаря — неодмінна умова одужання. Не вилікувана чи запущена хвороба — це безпліддя, згаслі статеві функції, постійна психічна напруга й дратливість, які дуже часто, підтверджують лікарі, призводять до спалахів, здавалося б, безпричинної люті. Такі хвороби іноді стають навіть причиною самогубств.

Сифіліс, який називають однолітком людства, залишається найпоширенішою ІПСШ. Його збудник — бліда спірохета — вражає всі органи тіла й буквально знищує людину, якщо не звернутися за допомогою до фахівців. Хворий є дуже небезпечним статевим партнером.

Чи можна примусово вилікувати носія інфекції? Ні, чинним законодавством цього не передбачено, та якщо через суд буде доведений факт зумисного зараження сифілісом (згадайте справи одеських повій, які зумисне «нагороджували» ним заможних чоловіків), то управа на таких «сіячів» знайдеться.

Як розповів Іван Фучижи, медикам вдалося зупинити руйнівну ходу сифілісу, довівши в 2011-у нововиявлену захворюваність до 941 випадку замість 2,5 тисячі, які фіксувалися у минулі роки. Однак його частіше почали підхоплювати неповнолітні, частіше стали виявляти і в донорській крові. Вік пацієнтів — від 14 до 80+. Нейросифіліс, на який найчастіше страждають особи поважного віку, руйнує мозок.

Хламідіоз — також серед «лідерів» ІПСШ. Найтяжча ситуація з ним у Кодимському районі (у 2011-у діагноз хламідіоз підтвердили більш як 200 пацієнтам), де медики вимушені були просити додаткових бюджетних грошей, щоб закупити необхідні ліки. Вони недешеві, тому люди елементарно не мають за що їх купувати, щоб пролікуватися амбулаторно. Та ще й ризик придбати підробку в аптеці замість потрібних ліків — дуже великий.

Генітальний герпес (минулого року маємо 592 нових випадки за­хворювання по області) — хвороба неви­ліковна, завдання медиків — бодай подовжити міжрецидивний період. Серед виявлених причин зараження — безладні статеві зв’язки, часто «скріп­лені» алкогольним дурманом і наркотиками.

Короста, грибки, лишаї…

Вивчених хвороб шкіри налічують більше тисячі. Сучасна медицина навчилася лікувати не всі з відомих. Усі вони приносять людині не стільки фізичні незручності, стільки психичні тривоги.

Псоріаз — автоімунне захворювання людини. Він не заразний, але немилосердно вимучує хворого, змушеного прикривати вражені ділянки тіла, соромитися своєї хвороби.

Медики диспансеру, розповів головний лікар, беруть участь в апробації нових німецьких ліків проти псоріазу. Є надія, що його дуже скоро навчаться повністю виліковувати. Це надзвичайно важливо, адже на псоріаз страждає від 2 до 5% населення планети.

«Дитяча» хвороба короста (ро­сійською — чесотка) — паразитарне захворювання шкіри, яке викликається коростяним кліщем і час від часу також нагадує про себе. Запліднені самки кліща проробляють у шкірі ходи, де відкладають яйця, і вражена кліщем людина роздряпує своє тіло до крові. Страждання іноді призводять аж до розладів психіки. Зараження коростою відбувається при передачі кліща від хворої людини здоровій при контакті або ж через предмети, якими користувався хворий, — через одяг, постільну білизну. У дитячих колективах захворювання може передаватися через м’які іграшки, письмове приладдя, спортивний інвентар. Короста здатна підстерігати нас у душових, лазнях, у поїздах та інших громадських місцях, особливо там, де порушують умови санітарного режиму.

«Безневинних» грибків та лишаїв також не буває — й медики в цьому категоричні.

В аптеках, застерігають вони, сьогодні є чимало препаратів (мазей та спреїв), які, згідно з інструкціями, мають боротися з грибками та лишаями. Якість пропонованих препаратів — під великим сумнівом: оскіль­ки на них є чималий попит, то й підробок — предостатньо. Тим більша небезпека, якщо людина сама собі встановила діагноз і самостійно обрала методи лікування. Невеличка ж плямка на тілі, застерігають дерматологи, якщо на неї не звертають уваги чи намащують невідомо чим, може розростися й покрити півтіла.

Анонімність і конфіденційність гарантовані!

Сифіліс, кажуть, в Інтернеті не підхопиш, але там його й не вилікуєш. Це вже далеко не жарт, адже, за опитуванням, проведеним Інститутом соціологічних досліджень, чи не половина користувачів «павутини» роблять спроби лікуватися самотужки: користуючись порадами на моніторі, встановлюють собі діагноз та призначають лікування. Особливо це стосується шкірно-венеричних хвороб, які стали справжнім нашестям для нашої громади. Знову ж таки до цього людей штовхає сором, страх бути викритим, звинуваченим у неохайності, у негідній поведінці, в безвідповідальності, в контактах із асоціальними особами, визнаним непутящим.

Медики наполягають: залишайте сором зі страхом вдома, в тому числі й біля моніторів! Тільки фахівець розбереться у вашій хворобі й призначить необхідні обстеження та лікування. Це буде виконано на високому фаховому рівні.

Вам гарантовані анонімність і конфіденційність, якщо не приховуватимете негаразди зі здоров’ям, які можуть принести чимало лиха і вам, і вашій родині, а звернетеся по допомогу до дерматовенерологів за місцем проживання або ж до Одеського обласного шкірно-венерологічного диспансеру (Одеса, вулиця Академіка Воробйова, 5). Якщо хтось із відомих причин не хоче звертатися до районного фахівця, то без направлення може приїздити до обласного центру й безоплатно отримати всі належні медичні послуги тут. Причому, необхідні аналізи будуть готові впродовж одного дня.

До послуг громадян і телефон довіри: 37-07-23, яким з початку року вже скористалися майже 200 осіб.