ІА «Контекст Причорномор'я»
Одеса  >  Моніторинги
Можна зібрати мітинг. Але краще взяти лопату і посадити дерево
24.03.2012 / Газета: Одесские известия / № 31(4305) / Тираж: 18937

За минуле сторіччя кількість населення Землі зросла утричі, а споживання води – ушестеро. Санітарно­гігієнічні потреби, сільське господарство, промисловість… ми не можемо відмовитися від них, але повинні подбати про раціональне використання водних ресурсів, відновлення їх якості.

Напередодні Всесвітнього дня води у районі 45­го кілометра траси Одеса – Рені, між руслом Дністра та межами Нижньодністровського національного природного парку, зібралася група наших земляків. Депутати та співробітники Одеської облради, працівники лісового господарства, представники громадських організацій, студенти Одеського регіонального інституту держуправління та екологічного університету... На них чекали відра, лопати та кілька сотень тонких прутиків­саджанців.

– Ми стоїмо на березі річки Дністер, саме напроти водозабору, який підживлює Одесу питною водою, – пояснив депутат облради та начальник управління з питань природокористування Євгеній Смоленський. – Було ухвалене рішення у межах прибережної захисної смуги річки Дністер посадити близько 600 дерев. Я гадаю, що після двох­трьох годин активної роботи ми їх посадимо і внесемо свою частку у справу поліпшення еко­логічних обставин в Одеській області.

Рослинність біля річки – це не лише захист берегів від розмивання, поліпшення якості води та повітря, але ще й місце гніздування птахів, притулок для інших представників фауни. Звичайно, потрібно буде кілька років, щоб саджанці перетворилися на повноцінні мо­ло­ді дерева. Чи доживуть? Як запевняють пра­цівники Нижньо­дністровського націо­нального пар­ку, з поливом проблем взагалі не буде – ґрунт біля річки до­сить зволожений. Реальніша небезпека – численні подорожні та відпочивальники. Наприклад, не так давно хтось із них кинув недокурок, у результаті – на досить великій площі вигорів очерет. Але керівництво заказника обіцяє, що тепер інспектори будуть приділяти цій ділянці особливу увагу.

– Я гадаю, світ став би кращим, якби кожна людина хоча б раз на рік саджала дерево, – говорить одна з учасниць акції, студентка 3­го курсу екологічного університету Ольга Король. – Планета стала б зеленішою, дихати стало вільніше, повітря чистішим…

До речі, як з'ясувалося вже під час заходу, нинішній суботник був присвячений не лише Всесвітньому дню води. Він також став одним із фрагментів акції «Мільйон дерев для Дністра від влади та громади». Восени минулого року таку про­позицію було внесено Одеською облрадою та Чорноморським жіночим клубом «Мама­86­Одеса» на засіданні Басейнової ради Дністра, куди входять представники багатьох регіонів України та Молдови. Сьогодні дністровські плавні зневоднені відсотків на 60­70, знищено багато нерестовищ риб та цінні ділянки плавневих лугів. Це результат непродуманого в минулому будівництва гребель і водосховищ, та й нинішнього недбалого ставлення до екології.

Як говорить голова обласної ради Микола Пундик, за своє життя він посадив кілька сот дерев. Хоча точного обліку не вів, але, наприклад, ще коли працював учителем, він брав участь у садінні дерев під Києвом, а там денні норми були солідними. Розмова в нас зайшла навіть не стільки про воду та саджанці, скільки про ставлення до природи в цілому.

– У Сполучених Штатах Америки на сьогоднішній день 15% усієї території займають заповідники та національні парки, – говорить Микола Володимирович. – У нас в Україні – менше шести. В Одеській області ситуація ще гірша. Лише на власному прикладі можна вести виховну роботу, ви розумієте… А виховання нам ой як не вистачає.

– Можна зібрати та організувати десять мітингів, ми це теж вміємо робити. Але, по­моєму, ефективніше взяти лопату і поса­дити дерево, – стверджує Микола Пундик.

Звичайно, крім просвітницької роботи існують ще штрафи та покарання. Але, по­перше, ця справа профільних інстанцій, а по­друге, не приставиш же до кожного громадянина інспектора та камеру відеоспостереження. То ж багато залежить від внутрішньої культури суспільства. 600 тон­ких прутиків, кожний ціною приблизно у 20 гривень, пустили корені на березі Дністра. Але ми ж розуміємо, що справжня вартість цієї акції вимірюється у зовсім інших категоріях.

Автор: Наталя БОНДАРЕНКО


© 2005—2025 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2025 S&A design team / 0.006
Перейти на повну версію сайту