ІА «Контекст Причорномор'я»
Одеса  >  Моніторинги
Медіа-клуб — Соціальні ініціативи Президента – за та проти
24.03.2012 / Газета: Одесские известия / № 31(4305) / Тираж: 18937

Президентська ініціатива, яку Віктор Янукович назвав «Якість нової соціальної політики», викликала широкий громадський резонанс. До обговорення соціальної програми долучилися громадські організації, а також представники різних політичних партій, зокрема й опозиційних. Так, на черговій зустрічі з журналістами в межах медіа­клубу «На власний погляд» свою думку за цим питанням висловили Анатолій Кінах, Петро Симоненко, Андрій Пишний та Євген Суслов.

«ЗМІНИТИ СИСТЕМУ ОПЛАТИ ПРАЦІ»

Коментуючи соціальні ініціативи Президента, заступник голови Української соціал­демократичної партії Євген Суслов заявив:

– Наша країна опинилася в дуже скрутному стані. Все йде до того, що може статися дефолт. Потрібно починати з побудови нової економіки, яка базується на бізнесі не великому, а на малому й середньому. Необхідне реформування податкової системи, підходів до податків, спрощення звітності. А також слід змінити принципи оплати праці, адже ж бо в Європі зарплата становить 50% собівартості продукції, а прибуток власника – 10­20%. У нас усе навпаки. Тільки якщо ми змінимо цю систему оплати праці, ми зможемо говорити про якусь соціальну політику.

«НАЙПЕРША РЕАКЦІЯ НА ЦІ ІНІЦІАТИВИ – ЗНЕВІРА»

Із таких слів розпочав свій виступ заступник голови Ради громадського руху «Фронт змін» Андрій Пишний.

– Відновити довіру до соціальної політики влади пропонується шляхом максимального скасування пільг для тих, хто їх не потребує. Гасло гарне, а втім не нове. Хто саме не потребує пільг? Звісно, чиновники й депутати від них не відмовляться…Єдине, що Президент сказав щодо питання про зміну підходів до оплати праці, податків і соціального страхування, – це підтвердив необхідність податку з багатих.

Ініціатива В. Януковича про зайнятість і створення нових робочих місць зависла в повітрі. Так вважає А. Пишний. Гучні ідеї щодо модернізації соціального забезпечення звелися до декларації про необхідність забезпечення потреб кожної людини та родини.А що потрібно зробити для досягнення такої мети? Які конкретні заходи й терміни їх реалізації?

«ПЕРШ НІЖ ДІЛИТИ, ТРЕБА МАТИ ЩО ДІЛИТИ»

Свої сумніви стосовно реальності виконання соціальної програми, висунутої Пре­зидентом, висловив народний депутат України, лідер фракції кому­ністів у Верховній Раді України Петро Симоненко.

– Президент заявив про свої ініціативи, але механізмів для їх реалізації не запропоновано. Представники влади говорять, що бюджетні кошти треба ділити. Але треба мати що ділити! А бюджет не наповнений. Звідки влада сподівається брати фінансові ресурси на виконання цих грандіозних обіцянок? Потрібно повернути контроль держави над економікою, змусити власників приватизованих підприємств модернізувати виробництво. А якщо вони не бажають так чинити, то повернути їхні підприємства у власність держави.

Комуністи також наполягають на націоналізації природних ресурсів і видобувної промисловості.

– Цей стратегічний ресурс – природні багатства країни – належить цілому українському народові, а не купці олігархів. Без відновлення української економіки будь­які соціальні ініціативи – це одноразові передвиборні брехунці, – заявив лідер українських комуністів.

Петро Миколайович також критично оцінив рівень втручання міжнародних фінансових інституцій у державну економіку. І також засумнівався в реальності програм іпотечних кредитів за мінімальними процентами, про які заявлено в новій соціальній програмі. Адже ж бо сьогодні сама держава бере кредити в закордонних банках під непомірний процент. Ключове питання, на думку Симоненка, – домогтися того, щоб банківська система України працювала на інтереси держави, а не окремих приватних власників.

– Ми пропонуємо створити декілька державних банків, які працюватимуть по сегментах економіки. І це дасть змогу забезпечити реальну конкуренцію для приватного капіталу та приватної банківської системи. Завдання щодо запровадження таких банків – це підтримка реального сектору економіки, розумна кредитна політика, – підкреслив П. Симоненко.

Він відзначив, що керування фінансовими потоками з боку держави дасть змогу забезпечити реальну підтримку українського товаровиробника. За словами лідера Компартії, кредитна ставка для реального сектору економіки мусить становити 3­5%.

«НОВІ ІНІЦІАТИВИ НОСЯТЬ СТРАТЕГІЧНИЙ ХАРАКТЕР»

На думку народного депутата України, президента Української спілки промисловців і підприємців Анатолія Кінаха, соціальні ініціативи Президента України необоротні.

– Безумовно, треба значно підсилити соціальну політику в країні. Тому вважаю, що ініціативи Глави держави мають стратегічний характер, – підкреслив депутат.

Анатолій Кінах нагадав журналістам, що у 2008­2009 роках в Україні відбулося падіння ВВП на 15%, промислового виробництва – на 22%:

– Аналогів такого падіння не було в Європі. Такого падіння не було навіть 1941 року в СРСР, коли країна втратила чверть економіки внаслідок початку війни. А от сусідня Польща в той же кризовий період 2009 року показала зростання на 2%. Тому 2010 рік ми починали в стані, близькому до дефолту, – стверджує лідер УСПП. – Прихований дефіцит бюджету зашкалював за 20%. Але в 2010­2011 роках нам пощастило переламати негативну тенденцію, і зараз ми маємо зростання ВВП на рівні 5%. 2011 року ВВП зріс на 5,2%. Проте люди оцінюють владу за тим, як зростає якість життя громадян.

Одна з головних і найгостріших проблем України, що виникла в попередні роки, – проблема бідності та низької платоспро­можності населення. Сьогодні за всіма показниками наші громадяни за рівнем доходів перебувають на останніх місцях у Європі. За нами тільки Молдова та Білорусь – і остання тільки тому, що торік у білорусів сталася серйозна девальвація національної валюти, майже 100%.Не може стабільно розвиватися країна, якщо в ній немає платоспроможного суспільства. У Польщі середня зарплата у промисловості – майже 1470 доларів, у нас – тільки 350 доларів.

– Необхідно максимально посилити соціальну політику в державі. При цьому дуже важливо, щоб ресурси на посилення цієї політики формувалися не за рахунок зовнішніх запозичень і нарощування боргів Української держави, а були результатом підвищення ефективності економіки, вдосконалювання бюджетної політики, зниження рівня корупції, поліпшення інвестиційного клімату та створення нових робочих місць у державі, – заявив А. Кінах. – Серед поставлених перед владою завдань я виділив би необхідність прискореної модернізації системи соціального захисту. Слід діяти у два етапи: по­перше, провести інвентаризацію всіх соціальних пільг і преференцій. Треба виходити з того, що надавати державну допомогу заможним громадянам, при цьому обділяти тих, хто в ній реально бідує, є аморальним і неефективним. Державне опікування мусить бути конкретним й справедливим. Другим моментом має бути перехід на грошову, монетарну форму допомоги за адресним принципом.

Говорячи про соціальну програму, Анатолій Кінах звернув особливу увагу на необхідність реформування системи заробітної плати. Боротися із зарплатою «у конверті» лише фіскальними методами, на його думку, – непродуктивно.

Поки податкове навантаження не поменшає, виникатимуть дедалі новіші, досконаліші схеми виплати тіньової зарплати. Одночасно, якщо просто збільшити зарплати без реформування соціальних податків, то це призведе до зниження конкурентоспроможності вітчизняної продукції.

P.S. Редакція просить наших читачів, політиків висловлювати свою точку зору із приводу соціально значущих проблем, порушених у медіа­клубі «На власний погляд».

Автор: Вікторія ЄРЬОМЕНКО, «Одеські вісті»


© 2005—2025 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2025 S&A design team / 0.011
Перейти на повну версію сайту