З Ананьївською районною газетою «Вісті Ананьївщини» мене пов'язує майже 40 років життя. І тому мені було по-справжньому прикро і боляче, коли рішенням сесії районної ради 21 жовтня 2011 року на посаду редактора було призначено спеціаліста районної ради, а в недалекому минулому запеклого опозиціонера нинішньої влади, голову місцевого осередку партії «Наша Україна» Володимира Седова.

Та Бог з ним, з його політичним минулим. Якби ця людина відповідала займаній посаді, я б змирився з дивним, м'яко кажучи, рішенням депутатів райради. Але ж новопризначєний редактор не має обов'язкової для цієї посади журналістської, та й вищої освіти, досвіду роботи, йому бракує звичайної грамотності. Тому свої матеріали з безліччю стилістичних та орфографічних помилок він направляв мені з незмінною резолюцією: «До-відповідної корекції і друку».

у кожній редакції за редактором завжди останнє слово. Після його вичитки до будь-якого матеріалу не можна робити найменшої правки. Не кажучи вже про те, що редагувати редактора — це взагалі нонсенс.

Зважаючи на загально-журналістську практику і беручи до уваги, що робити так звану «корекцію» опусів нашого редактора не входить в мої обов'язки як відповідального секретаря, я заявив йому це в усній та письмовій формах. Реакція не забарилася: за нібито невиконання своїх посадових обов'язків я отримав спочатку попередження, а потім і догану.

Про ситуацію, що склалася в колективі районної газети, знають і засновник газети — районна рада, і керівництво обласної організації Національної спілки журналістів України, однак жодного втручання з метою позитивного вирішення проблеми з їх боку не спостерігається.

Донедавна одна з кращих районних газет області зараз просто гине — це відзначають більшість шанувальників газети, люди із здоровим глуздом. Про це разом із редактором Інтернет-видання «Ананьїв-інфО» О- Шхалаховим я вже писав у статті «Чем удивит нас Седов?», яку надрукував «Прес-кур'єр» в лютому 2012 року. Однак і цей виступ залишився поза увагою засновників газети «Вісті Ананьївщини» і керівництва обласної організації НСЖУ, яке направило подання про призначення В. Седова на посаду редактора.

До речі, свого часу В, Седов, як на мою думку, без достатніх на те підстав отримав посвідчення члена Національної спілки журналістів України. Уже скориставшись своїм новим статусом редактора, він протягнув у Спілку і членів своєї сім'ї — дружину і сина, які жодного відношення до журналістики не мають.

Після винесеної мені вищезгаданої догани я одразу потрапив з серцевим нападом на лікарняне ліжко. Після цього певний час перебував у неврологічному відділенні, і 26 березня вийшов на роботу. Ніщо, як кажуть, не передвіщало біди, аж ось в кінці робочого дня мені зачитали наказ про моє звільнення з роботи.

Дивує й обурює те, що після оголошеної раніше догани я фактично перебував на лікарняному і ще нічого поганого редактору зробити не встиг. До того ж, не зажадавши від мене жодних пояснень, редактор мотивував моє звільнення по суті тим же заяложеним аргументом — невиконанням його розпоряджень щодо... редагування мною його редакторських матеріалів.

Враховуючи те, що Ананьївська районна рада, як засновник газети, після виступу «Прес-кур'єра» і численних звернень до неї місцевої громадськості не зробила жодного кроку для виправлення ситуації і збереження славних традицій і перспектив своєї газети, звертаюся до читачів, усієї журналістської спільноти області з проханням і на цей раз захистити істину, відстояти честь Спілки, яка, схоже, помалу стає пристановищем для далеких від журналістики людей.

Павло КОЛЬЧАК, колишній відповідальний секретар газети «Вісті Ананьївщини», член НСЖУ.

ВІД РЕДАКЦІЇ.

Статтю членів НСЖУ Олександра Шхалахова і Павла Кольчака про проблеми в редакції Ананьївської райгазети «Прес-кур'єр» опублікував в №8 за 2012 рік. Тоді ж запросили редактора Володимира Седова висловити на сторінках газети свою думку з приводу порушених проблем.

Натомість на нашу електронну пошту були надіслані різноманітні матеріали: копії трудової книжки П. Кольчака, доповідні редактору про негідну поведінку відповідального секретаря, акти «щодо відмови виконати розпорядження редактора газети «Вісті Ананьївщини» та образ на його адресу». Тоді й стало зрозумілим, що конфлікт в Ананьєві мирно не закінчиться. А в одному з текстових повідомлень Володимир Седов писав таке: «Талько в этом году я написал 38 статей в районную газету, которые Кольчак отказался корректировать и запретил это делать другим работникам газеты. Сегодня он отказался выполнять мои распоряжения как редактора... Что мне делать? Давать выговор и выгонять с работы — сразу визг пойдет, что сводят счеты. А что бы Вы сделали на моем месте? Я. конечно, напишу опровержение, только знаю, что Вы его не напечатаете. «Заказ» этого не предполагает. Так что, наверняка, встречаться будем уже в суде».

Отже, позбутися П. Кольчака було заплановано заздалегідь. Тепер справу вирішуватиме суд, куди звернувся за захистом своїх прав звільнений П. Кольчак.

А ми знову пропонуємо Володимиру Седову висловити на сторінках «Прес-кур'єра» свою оцінку ситуації в редакції газети «Вісті Ананьївщини» і шляхи виходу з конфлікту.