На лікування хворого – 10 гривень на день…

У номері «ОВ» від 5 квітня ц.р. ми поінформували читачів про зустріч начальника управління охорони здоров’я та медицини катастроф Одеської облдержадміністрації Михайла Бартка з журналістами. Публікуємо продовження цієї розмови.

Традиційно в регіоні бракує вузьких фа­хівців – фтизіатрів, рентгенологів, лаборантів – при порівняно стабільній кількості акушерів­гінекологів і урологів, відзначив М. Бартко.

Однією із причин диспропорції в розподілі медперсоналу по різних районах залишається недостатній рівень соціально­побутових умов і низька заробітна плата. У середньому по області медсестра зі стажем одержує 1770 гривень, молодий лікар після закінчення вузу – не більше 2 тисяч гривень.

Щоправда, за словами Михайла Бартка, зарплату медикам уже збільшено, під кінець року її зростання складе 14 відсотків. Крім того, з ініціативи голови Одеської обл­держадміністрації Едуарда Матвійчука, починаючи з березня, близько чотирьох тисяч сільських медпрацівників одержують щомісячну надбавку в сумі 200 гривень. І її розмір поступово збільшуватиметься. Загальна ж сума коштів, виділених на це з обласного бюджету, становить близько 13 мільйонів гривень.

Журналісти нагадали начальникові управління про типову ситуацію: необхідні препарати в поліклініці або лікарні доводиться купувати самим хворим.

– Так, це ще одна болісна проблема вітчизняної медицини, – погодився Михайло Бартко. – Але вона прямо пов'язана із загальним станом економіки. Можу вам сказати, що у держави поки що вистачає коштів тільки на фінансування захищених статей витрат, передусім тих, що стосуються заробітних плат і розрахунків за комунальні послуги. Тому на закупівлю медикаментів іде не більше 10 відсотків від загального бюджету медустанови.

При цьому головний лікар області поскаржився, що в нас чомусь не прижилася така загальносвітова практика, як організація лікарняних кас. Адже значна частина наших громадян могла б безболісно вносити до загальної скарбнички 30­50 гривень на місяць, щоб, коли це буде потрібно, одержати з неї вдесятеро більше на закупівлю ліків. Але ідея загинула при початку. От і виходить, що в медустановах на лікування хворого виділяється на день 10­15 гривень, а решту йому доводиться докуповувати самому.

2012 рік губернатор Едуард Матвійчук оголосив Роком охорони здоров'я на Оде­щині. Розроблено відповідну програму з бюджетом понад 100 мільйонів гривень. І виконання даної програми разом із проектом «Народний бюджет» дає свої позитивні результати.

– Так, в Овідіопольському районі вже відкрили Великодолинську селищну лікарню справді європейського рівня, – розповідає Михайло Петрович. – Введено в експлуатацію нові відділення – пологове в Комінтернівській, хірургічне та пологове в Іванівській районних лікарнях, амбулаторію в селі Новоселівці Саратського району. У Фрунзівській, Любашівській, Котовській, Ізмаїльській райлікарнях встановлено комп'ютерні томографи. Плануємо закупити ще 27 рентгенапаратів і 14 флюорографів. І це далеко не все…

Тривають роботи щодо перебудови та переоснащення перинатального центру, який планується ввести в експлуатацію до кінця поточного року. Великі надії М. Бартко покладає також на повсюдне впровадження сімейної медицини загальної практики. Усе це разом узяте підвищить якість медичного обслуговування населення області, впевнений керівник.

Коментуючи питання про дітей­підкидьків, Михайло Бартко сказав:

– Якщо у Львові відкрили «бейбі­бокс», отже, їхні медики забезпечили йому необхідний статус. Будемо в них навчатися…

І справді, у сто разів краще та гуманніше, якщо горе­мати здасть дитину на піклування держави, ніж викине її з вікна або до сміттєвого ящика!

Анатолій ДНІСТРОВ

Щоб реформи пішли на користь

Тема охорони здоров’я є особливо актуальною для села. У Великомихайлівському ра­йоні покладають великі надії на позитивні перетворення, що мають відбутися цьогоріч. Сподіваючись на серйозні фінансові вливання щодо створення належних умов для обслуговування пацієнтів та забезпечення закладів охорони здоров’я необхідним обладнанням, медики також не сидять, склавши руки. Шість років тому, обійнявши посаду головного лікаря центральної районної лікарні, Іван Васильович Антощук почав приділяти особливу увагу сільським амбулаторіям. Сьогодні ці заклади мають ошатний вигляд, забезпечені кваліфікованими кадрами та всім необхідним для роботи. Особливою гордістю головлікаря є амбулаторія у селі Великоплоскому, де працює один з найкращих в області денних стаціонарів. На початку березня за фінансової підтримки сільгоспвиробників у цьому селі також відкрито пункт швидкої допомоги. Це вже третя в районі бригада екстреного виклику, а служба загалом дає можливість ефективно реагувати на прохання про допомогу та діставатися до хворих у радіусі 25 кілометрів за 15 хвилин.

– Чимало зроблено для покращення якості надання медичних послуг і у відділеннях центральної районної лікарні, – говорить І. Антощук. – Окрім ремонту дитячого, хірургічного, пологового відділень та поліклініки (другий і третій поверхи), поступово забезпечуємо медиків необхідним обладнанням. Одне з останніх надходжень – новий фіброскоп вартістю 80 тисяч гривень, придбаний за рахунок коштів районного бюджету. Що стосується кадрів, то у нас сформувався непоганий колектив лікарів. А найкращим показником рівня їхнього професіоналізму та якості надаваних ними послуг є постійне збільшення пацієнтів, що приїжджають із сусідніх районів. І це нас дуже тішить, бо у світлі очікуваних реформ у галузі медицини ми маємо надію, що наша лікарня стане одним з восьми окружних медичних закладів в області.

Звичайно, є у великомихайлів­ських лікарів чимало проблем. Зокрема потребує подальшого оновлення медичне обладнання, необхіден новий транспорт швидкої допомоги, вкрай треба провести капітальний ремонт дитячої консультації в центральній районній лікарні тощо. Певні труднощі є з приміщенням Цебриківської дільничної лікарні – будівля стара, стіни розтріскуються, їх, як можуть, підтримують у більш­менш нормальному стані. Та, на думку головного лікаря ЦРЛ, це даремне витрачання коштів і відсутність перспективи. На території Цебриківської лікарні є недобудований корпус, але завершити будівництво за власні кошти – не в змозі. Можливо, у межах «Народного бюджету» це вдасться зробити у подальшому, адже об’єкт має справді соціальне значення для медичного обслуговування майже дев’яти тисяч населення.

Що стосується фельдшерсько­акушерських пунктів – найближчих до людей закладів медицини – то в минулому році, з часу їх передачі на баланс центральної районної лікарні, розгорнули масштабну реставраційну кампанію.

– Біда в тому, що багато ФАПів сьогодні працюють у пристосованих приміщеннях, – коментує ситуацію Іван Васильович Антощук. – Здебільшого ці кімнати розташовані у колишніх колгоспних конторах та будинках культури, що давно не ремонтувалися. Тож тепер потрібні серйозні фінансові витрати. Звичайно, поступово ми упорядковуємо приміщення ФАПів, маємо повний список потреб для того чи іншого пункту. Тож, з допомогою депутата Одеської обласної ради Олександра Пресмана, який має власну програму фінансової підтримки ФАПів, спільними зусиллями сподіваємося на суттєве покращення ситуації. Тим паче, що з обласного бюджету очікується також оснащення ФАПів медичним обладнанням – глюкометрами, вагами, ростомірами, тонометрами тощо.

Важливе значення у справі охорони здоров’я має функціонування лікарняної каси, яка працює вже майже десять років. Значна заслуга в цьому лікаря Наталі Василівни Автєньєвої, жінка займається цим на громадських засадах. Спеціально для пацієнтів лікарняної каси обладнано дві палати у терапевтичному відділенні ЦРЛ. Можливо, це стане своєрідним першим кроком до страхової медицини, у необхідності якої переконаний головний лікар Великомихайлівської ЦРЛ Іван Антощук, бо безкоштовної медицини сьогодні практично не існує. Кожен з нас знає реальний стан цієї галузі в нашій країні. Тож багато людей розуміють: важкі і в дечому непопулярні кроки реформування в медицині – нагальна необхідність.

Олена ХАРЧЕНКО, власкор «Одеських вістей», Великомихайлівський район

Чи є у школі медсестра?

Майже 45% ренійських школярів погано бачать. Що­четвертий страждає на сколіоз. У щотретього порушена постава. Тільки 37% дітей Ренійського району визнані здоровими та можуть займатися на уроках фізкультури «за повною програмою». Інших призначено до спеціальних (26%), підготовчих (35%) груп або взагалі звільнено від уроків фізкультури (1,7%).

Такими є узагальнені результати медогляду учнів, про які доповів на колегії при голові Ренійської райдержадміністрації головлікар ЦРЛ Степан Дмитрович Іванов.

Медичне обслуговування учнів у закладах освіти – питання серйозне. В Україні були випадки, коли дитина помирала на уроці фізкультури.

Як відзначив у своїй доповіді начальник відділу освіти Ренійської райдержадміністрації Володимир Іванович Дяченко, педагогічні колективи проводять значний обсяг роботи щодо профілактики захворюваності. Здоровий спосіб життя – тема класних годин і різноманітних за формою позакласних заходів. Зі школярами періодично розмовляють лікарі, працівники соціально­психологічних служб.

Значний обсяг роботи лежить на шкільних медичних сестрах: від профілактичних оглядів – до проведення щеплень.

– У нас у районі екстремальних випадків не було, – констатував Володимир Іванович. – Проте викликає занепокоєння, що 13 шкіл обслуговують 8 медсестер. Тільки в гімназії та ліцеї медсестри бувають щодня, в інших школах міста – через день. У селі Котловина медпрацівник трудиться на 0,25 ставки, і, зрозуміло, за 2 години фізично не встигає повною мірою виконувати свої обов'язки. У школах сіл Долинське та Лиманське медпрацівників немає.

В.І. Дяченко нагадав про те, що згідно з чинним законодавством у школах, де навчається 101 і більше дітей, має бути повна ставка медсестри. Крім цього, необхідна медсестра, що контролює якість харчування: від 60 до 120 учнів – 0,5 ставки, понад 200 дітей – на повній ставці.

Але вимоги законодавства на сьогоднішній день – лише добрі побажання: райздороввідділ неспроможний забезпечити школи медичними кадрами. За словами головлікаря, торік до штату ЦРЛ не прийнято жодної медсестри – випускниці медучилища на роботу не просяться.

Забезпечення районів Одеської області медичними кадрами – тема окремої розмови, і наша газета писала про цю проблему не один раз. Як сказала героїня фільму «Москва сльозам не вірить», керівниця комбінату, «мене не цікавить, чому «ні», мене цікавить, що зроблено, щоб було «так».

Начальник Ренійського райвідділу освіти висловив стурбованість тим, що 6% учнів досі не пройшли медичний огляд. На думку В.І. Дяченка, основна причина – великі черги в місцевій поліклініці: відпросившись із роботи, мама не встигає за день провести дитину по всіх лікарях.

Як з'ясувалося, можливості районної поліклініки обмежені. Так, за словами головлікаря, невропатолог за нормативом може прийняти не більше 6,5 тисячі пацієнтів на рік, а тільки школярів у районі – 4 тисячі…

На колегії виринула ще одна проблема, пов'язана з медоглядом. Згідно із законодавством, педагоги щороку проходять огляд безкоштовно. На практиці ж учителям і вихователям доводиться платити – за послуги баклабораторії та сертифікат психіатра.

Будемо сподіватися, докладне обговорення наявних проблем – це вже перший крок до їх розв'язання.

Антоніна ФОМІНА, Ренійський район