Світовий видобуток енергоносіїв сьогодні все активніше переходить на морський і океанічний шельфи. Загальна площа континентального шельфу у світі складає близько 32 млн кв.км, з яких 6,2 млн. кв.км належить Росії. На сьогодні пошуками, розвідкою та видобутком нафти і газу під водою займаються понад 100 країн. У 2010 році питома вага світових енергоресурсів, видобутих на шельфі, вперше перевищила 50% їх загальної кількості.

Потенційні запаси енергоресурсів на українському шельфі Чорного моря оцінюються у 2,3 млрд тонн умовного палива, що, за даними Державної служби гео­логії та надр України, становить близько 40% усіх енергетичних запасів країни. При цьому їх поклади на шельфі розвідані лише на 4­5 %.

Єдина українська державна компанія, яка здійснює увесь комплекс робіт щодо розвідки та видобутку енергоносіїв на шельфі, є ДАТ «Чорноморнафтогаз», дочірня компанія НАК «Нафтогаз України». Спроба залучити у 2007 році американську компанію «Vanco Prykerchenska Ltd.» до розробки Прикерченської ділянки шельфу була невдалою. Проте підприємство веде розробку родовищ на глибині моря, що не перевищує 70 м, в той час як найперспективніші нафтогазові структури ташуються на глибині 1,5 – 2 тис. м. На даний час у розпорядженні ДАТ є лише дві плавучі платформи, виготовлені у 70­х рр. минулого століття. Нині на балансі «Чорноморнафтогазу» на шельфі Чорного та Азовського морів є 17 родовищ, із яких 11 газових, 4 газоконденсатних і 2 нафтових.

Щорічно в середньому на ук­раїнському шельфі Чорного та Азовського морів видобувається близько 1 млрд куб. м природного газу. Але це лише 1/20 частка обсягу газу, що видобувається на суходолі нашої країни. За прогнозами Державної служби геології та надр України, через 10 років за рахунок освоєння морського шельфу наша держава зможе забезпечити себе власним природним газом в обсязі 32 млрд куб. м.

Серед наших сусідів безперечними лідерами в освоєнні чорноморського шельфу у цій сфері є Туреччина і Румунія. Всі чорноморські країни, крім України, залучають до справи потужні, здебільшого транснаціональні компанії, які мають великий досвід, сучасні технології та значні фінансові ресурси.

Російська Федерація. Дер­жавні та приватні компанії «Роснефть», «Приазовнефть» і ЗАТ «Черноморнефтегаз» співпрацюють із французькою «Total» і американською «Exxon Mobil». У травні 2009 року «Роснефть» і Міністерство економіки Абхазії підписали угоду про пошук і оцінку родовищ вуглеводневої сировини в межах Гудаутської ділянки. Офіційний Тбілісі вбачає в цьому зазіхання на суверенітет Грузії і має намір звернутися з позовом до Міжнародного суду ООН в Гаазі.

У січні 2012 року компанія «Gazprom International» і НАК «Нафтогаз України» ухвалили створити спільне підприємство (СП) для освоєння українського шельфу Чорного моря в ра­йоні структури «Палласа» у північно­східній частині Чорного моря. Водночас розглядається можливість залучення близької до російської влади приватної компанії «Лукойл» для спільного освоєння трьох родовищ – Одеського, Безіменного та структури Суботіна.

Деякі українські експерти вважають, що згадані російські компанії скоріш намагатимуться стримати освоєння українського шельфу, оскільки Москва не зацікавлена у створенні для нас альтернативи своїм енергоносіям. До речі, Болгарія і Туреччина вже відмовили «Газпромові» у розробці своїх родовищ на шельфі Чорного моря.

Грузія. Запаси нафти на грузинському шельфі Чорного моря оцінювалися у 600 млн т. Для розвідки та видобутку вуглеводнів на шельфі АТ «Грузнефть» співпрацює з американською компанією «Anadarco Petroleum». Проте на даний час значних запасів нафти і газу не виявлено.

Туреччина. У 2004 році державна «Турецька національна нафтова компанія» (TPAO) розпочала широкомасштабне освоєння вуглеводневих ресурсів у своєму секторі Чорного моря. Для розвідки вуглеводнів на великих глибинах (до 2000 м) ТРАО залучила «British Petroleum»,«Shevron Texaco», «Exxon Mobil» і «Petrobras». На всіх структурах були знайдені значні запаси газу. У 2009 році американо­турецька компанія почала видобуток газу обсягом 1,5 млн куб. м на добу.

15 березня 2011 року було підписано україно­турецький меморандум щодо спільного вивчення вуглеводневих ресурсів Чорного моря. У травні експерти розглянули можливість спільного проведення пошуково­розвідувальних робіт і видобутку вуглеводнів на глибоководному шельфі, а також обговорили проектування та будівництво на території Туреччини підземних сховищ природного газу і його постачання у скрапленому стані до України.

Болгарія. Ліцензії на освоєння болгарського шельфу були видані шотландській компанії «Melrose Resources», австрійському нафтогазовому концерну ОMV і американській компанії «Vintage». Перше комерційне родовище природного газу Galata було відкрите у 2006 році. Його запаси становлять 2,5 млрд куб. м, а річний видобуток – близько 400 млн. куб. м.

Румунія. Освоєнням свого континентального шельфу країна­сусід активно займається упродовж останніх 30 років. Ще у 1981 році Румунія ввела в експлуатацію стаціонарну глибоководну платформу на родовищі West Lebada біля кордонів шельфу України. У 2007 році було відкрито декілька нафтогазових родовищ, до розробки яких компанія «Petrom» залучила «Exxon Mobil», «TotalFinaElf», OMV і ENI, «Enterprise Oil». На даний час видобуток вуглеводнів у румунському секторі Чорного моря сягає 60 млн т у перерахунку на нафту.

У лютому 2012 р. компанії «ExxonMobil» і «OMV Petrom» оголосили про відкриття родовища природного газу потужністю до 84 млрд куб. м. Слід зазначити, що до рішення Міжнародного суду в Гаазі від 3 лютого 2009 р. це родовище було розташоване в частині шельфу, яка належала нашій державі. Втім Бухарест виказує ознаки зацікавленості у співпраці з Києвом у сфері енергетики і пропонує програму щодо пільгового постачання газу до України. На думку румунських фахівців, подібний контракт був би вигідний нашому сусідові як у політичному, так і в економічному сенсі: Україна – дуже значний споживач енергоносіїв.

Досвід країн Чорноморського басейну свідчить про те, що тільки потужні компанії світового рівня володіють достатніми фінансовими і технічними ресурсами для розвідки та подальшого видобутку енергоносіїв на морському шельфі. Для України сьогодні важливо знайти саме таких партнерів.

Водночас слід нарощувати власний науково­технічний потенціал і виробництво необхідного устаткування для освоєння морського шельфу.