![]() |
|
![]() |
![]() |
Нещодавно на Одещині побував заступник голови Верховної Ради України Микола Томенко. Під час цього візиту він встиг і свої громадські проекти презентувати, і з журналістами про нагальні проблеми поспілкуватися.
В Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова Микола Володимирович презентував історикам DVD з фільмом про Аккерманську (Білгород-Дністровську) фортецю, яка стала одним із семи чудес України у відповідній номінації. «Торік ми були в процесі проведення «7 чудес України: замки, фортеці, палаци». Зараз ми завершили проект, і я презентую його в багатьох регіонах для вчителів історії, для тих людей, які займаються пропагандою історії України, туризму, архітектури тощо. Фільми про наші чудеса показав канал ТВі, зараз їх показує Перший національний у частині мовлення телеканалу «Ера», і канал «Рада» починає показувати, але це не всі побачать», — розповів Микола Томенко. У його планах надати такі відеоматеріали всім школам, які хотіли б у своїй програмі їх використовувати. «Також ми знімаємо цикл програм про переможців акції «7 природних чудес України» — це 10 програм, де 7 переможців і 3 спецномінації. У Криму ми вже зняли Мармурову печеру і Балаклавську бухту, виїжджаємо на Херсонщину, де існує єдина в Європі пустеля — Олешківські піски. Ми будемо знімати її, Асканію-Нову та інші наші дива. Проект дуже цікавий, і я збираюся його також адаптувати для шкіл і вишів», — додав політик і громадський діяч.
Ще один цікавий проект, презентований Миколою Томенком на Одещині, — діловий щоденник українця. Ідея підготувати «Український щорічник» виникла у 2010-у. Його видання було приурочене до двадцятої річниці Незалежності України. Чи не основною ідеєю першого щорічника було те, щоб у ювілейний рік незалежності нашої держави кожен день розпочинався не просто зі згадки про державні, національні чи релігійні свята, а й з інформації про народження на світ тієї людини, завдяки якій українська історія прославилася, українська культура стала визначною, а українська держава стала реальністю. Окрім того, на кожному листку виділено окрему графу, де, за задумом авторів, користувач мав би записувати, що в цей день він планує зробити для України. Щорічник-2012 зберіг загальну ідеологію і принцип організації, але має деякі новації. Так, у ньому дещо змінена структура, збільшено кількість персоналій, яких тепер понад тисяча, а також запропоновано народний календар. А ще кожен день проілюстровано фотографією найвизначніших історичних, архітектурних, культурних та культових споруд України. Незмінними залишилися афоризми дня, які дозволять краще пізнати Україну, красу її природи та людей.
Готується фонд Миколи Томенка «Рідна країна» і до двохсотріччя з дня народження Тараса Шевченка. «Ми думали, що нового можна зробити до цього свята, і вирішили більше розкрити Шевченка як художника», — розповів віце-спікер. Так, за його словами, в рамках проекту буде факсимільно відтворено чотири альбоми, що належать Шевченку-художнику. Перші два альбоми, які містять малюнки часів його перебування у Санкт-Петербурзі і Київському університеті Св. Володимира, вже видані у Дніпродзержинську, щоправда, невеликим накладом. «Коштів вистачило лише на видання тисячі примірників другого альбому, п’ятсот з яких будуть безкоштовно віддані в державні бібліотеки й освітні установи, де вивчають образотворче мистецтво», — розповів Микола Томенко. За його словами, «Альбом малюнків 1845 року» — це частина того, що довелося побачити і зафіксувати тоді художнику Київської археографічної комісії Тарасу Шевченку під час подорожей містами і селами Київської та Полтавської губерній. Малюнки аквареллю і сепією, зарисовки олівцем та фрагменти фольклорних записів — це те, що відобразив мистець впродовж кількох місяців своїх мандрівок. Окрім ілюстрацій, «Альбом» містить науковий коментар від голови Національного музею Т.Г. Шевченка Сергія Гальченка, з якого читачі зможуть дізнатися про історію та мотивацію тої чи іншої замальовки. На вихід в світ третього альбому коштів поки що нема, однак депутат активно шукає потенційних спонсорів.
Микола Томенко підкреслив, що влада також готується до ювілею Кобзаря. Зокрема, сьогодні відомо про два «суперпроекти», причому обидва заступник голови ВР вважає маразматичними. Перший передбачає будівництво аеродрому на 10 гелікоптерів спеціально для всіх бажаючих приземлитися в селі Моринці, на батьківщині поета. На це, повідомив, вже виділено 130 мільйонів бюджетних гривень. Микола Володимирович підкреслив, що неодноразово звертався до президента з метою організувати для журналістів подорож у ті місця, однак отримував відповідь: вертодром, мовляв, не готовий і приземлення на нього небезпечне. «Президент приземляється, а мене не пускають…» — прокоментував він цю ситуацію і додав, що сподівається все ж потрапити туди разом з журналістами в річницю перепоховання поета. Другий державний проект передбачає встановлення мармурового іконостасу в Успенському соборі, де відспівували Шевченка. «При цьому влада не враховує, що ставлення письменника до священиків було, м’яко кажучи, не толерантним. Переконаний, Тарас Шевченко ініціативі поставити іконостас за народні кошти не порадів би», — зазначив Микола Томенко і додав, що пропонує інвестувати в творчість Шевченка, в його ідеї та цінності.
Від питань культурних журналісти перевели Миколу Томенка до проблем політичних. Зокрема його попросили дати оцінку новому Кримінальному кодексу України. Так, деякі норми нардеп вважає прогресивними, особливо ті, які стосуються проблеми затягування судового процесу. Водночас, на його погляд, низка норм послаблює захист у процесуальній частині. Микола Володимирович підкреслив, що опозиція намагалася внести свої корективи, але їх концепцію Кримінального кодексу відхилили одразу, залишилися дві провладні. «Одну концепцію презентував Сергій Ківалов, і депутати Партії регіонів три ночі згадували його «не злим тихим словом», оскільки їм довелося відхиляти всі його поправки. Як відомо, перемогла концепція Андрія Портнова і команди Адміністрації президента, але до другого читання були прийняті поправки Ківалова. Мовою законодавчого органу це означає, що їх треба ставити на голосування, але не голосувати за них. Вперше в історії виникла така пікантна ситуація, коли влада повинна була відхиляти поправки представника влади. Спочатку вони оголошують, що потрібно поставити на голосування чергову поправку Ківалова, а далі за неї не голосує ніхто, в тому числі сам Ківалов. І так було близько двохсот разів», — розповів опозиціонер. Таке голосування, вважає він, призвело до того, що багато розділів Кримінального кодексу не узгоджені між собою. До того ж головна проблема залишається: кодекс змінено, а влада, судді, прокурори в Україні — ті самі. «Не віриться, що європейські норми працюватимуть у неєвропейській і недемократичній державі», — підсумував Микола Томенко.
Заступник голови Верховної Ради підкреслив, що сьогодні парламент не приймає серйозних рішень взагалі, а, скоріше, легалізує рішення, прийняті Адміністрацією президента і Кабінетом Міністрів. «Необхідно або конституційно повернути йому повноваження та забезпечити інший якісний рівень депутатського корпусу, або ж перетворити його на радянську версію», — зазначив він. А ще підкреслив, що сьогодні багато депутатів взагалі не ходять на засідання, отримуючи при цьому зарплату, а за них голосують однопартійці, причому саме так, як скаже голова фракції. На думку опозиціонера, фінансування такого парламенту — просто злочин, тож краще вже перевести депутатів на громадські засади, як це було в Радянському Союзі. «Нехай вони десь працюють, а кілька разів на рік з’їжджаються на сесії, не обтяжуючи своєю діяльністю державний бюджет. У крайньому випадку, потрібно давати їм продуктові набори, як це було прийнято в радянські часи», — запропонував Микола Томенко і наголосив, що особисто йому хотілося б працювати в нормальному парламенті. Якщо ж попереду нас очікує радянська модель — політик повернеться до викладацької праці в університет.
На майбутні вибори народний депутат дивиться з оптимізмом. Він сподівається, що завдяки внесеним у законодавство, зокрема ним особисто, поправкам масової фальсифікації вдасться уникнути. Микола Томенко переконаний: в об’єднаної опозиції є всі шанси отримати більшість у Верховній Раді і випустити на свободу своїх лідерів. Хоча перемогти за мажоритарними округами, на відміну від списків, опозиційній силі буде непросто. За його словами, ситуація по всій Україні сьогодні нагадує середньовічний феодалізм. Так, на його рідній Черкащині села, землі та «кріпаки» давно вже поділені між мільйонерами від влади. «Це чистий феодалізм, який знищує ідею місцевого самоврядування і фундамент співпраці місцевих органів самоврядування і депутатів Верховної Ради. Вони й раніше на місцях нічого не робили, а зараз з’явиться залізна відмовка: хлопці, нічого не можу зробити — це не мої піврайону», — вважає Микола Томенко. Якщо ж говорити безпосередньо про Одещину, об’єднана опозиція спробує забезпечити хоча б по одному кандидату на кожному окрузі, аби контролювати ситуацію у виборчих комісіях і не допускати фальсифікації. «Війна» кандидатів почалася вже зараз — у хід ідуть пакети гречки, грошові мішки і карти більшого номіналу», — зазначив він.
Одещина, на думку депутата, взагалі живе поза законодавством України. У нас відсутня посада губернатора — в жодному законодавчому акті її нема, — підкреслив він, а є лише голови обласних державних адміністрацій. У той же час безліч плакатів наголошують, що така посада існує і займає її Едуард Матвійчук. Здивувало Миколу Томенка і таке суто місцеве явище, як «народний бюджет». «Коли я їхав на Одещину, то з зовнішньої реклами познайомився з вашим винаходом — «Народним бюджетом». Мені стало цікаво: скільки грошей з цього «народного бюджету» пішло на рекламу «губернатора» Одеської області і просто Олексія Костусєва — його чомусь не підписали, залишили без посади? Вони за свої гроші робили цю рекламу чи з «народного бюджету»? Я знаю, скільки коштує зовнішня реклама — це досить серйозні гроші», — підкреслив він.
Наостанок у заступника Голови Верховної Ради запитали, чи чув він про нецензурний виступ російського журналіста на концерті до Дня Перемоги в Одесі і чи знає про існування тут телеканалу, який займається розпалюванням міжнаціональної ворожнечі. Щодо лайливих слів зі сцени, то Микола Томенко пообіцяв порушити це питання на вищому рівні. Що ж до відомої всім скандальної телекомпанії, з’ясувалося, він не лише знає про неї, а й писав з цього приводу Президентові. «Пан Льовочкін прислав мені відповідь, мовляв, вони створять спеціальну комісію, будуть розслідувати, що до чого, тому що вони проти розпалювання міжнаціональної та міжетнічної ворожнечі. Я тоді передав низку матеріалів, та, оскільки нічого не змінилося, можна зробити висновки», — відповів він і додав, що завжди сприймав Одесу як вільне місто вільних людей, де спокійно себе почувають і процвітають пліч-о-пліч українська, італійська, французька, болгарська, російська та інші культури. «У мене склалося враження, що в останні роки Одесу хочуть перетворити на «уездный городок Российской империи». Мені сумно від цього. Тому що тут жили і творили багато знаних українців, французів, євреїв, італійців, росіян, і за те, що їх культуру намагаються принизити, — мені соромно», — підсумував Микола Томенко.
![]() Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
© 2005—2025 S&A design team / 0.005Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я» |