Законом України №3668­4 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» внесені зміни до ст. 26 Закону України «Про загально-обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон 1058), якими установлений єдиний для чоловіків і жінок вік виходу на пенсію. Тепер особи мають право на пенсію за віком після досягнення 60 років за наявності страхового стажу не менш як 15 років.

Підвищення пенсійного віку для жінок здійснюється поступово за такою схемою:

до досягнення 60 років право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років – які народилися до 30.09.1957 р. включно;

55 років 6 місяців – які народилися з 01.10.1956 р. до 31.03.1957 р.;

56 років – які народилися з 01.04.1957 р. до 30.09.1957 р.,

56 років 6 місяців – які народилися з 01.10.1957 р. до 31.03.1958 р.;

57 років – які народилися з 01.04.1958 р. по 30.09.1958 р.;

57 років 6 місяців – які народилися з 01.10.1958 р. до 31.03.1959 р.;

58 років – які народилися з 01.04.1959 р. до 30.09.1959 р.;

58 років 6 місяців – які народилися з 01.10.1959 р. до 31.03.1960 р.;

59 років – які народилися з 01.04.1960 р. до 30.09.1960 р.;

59 років 6 місяців – які народилися з 01.10.1960 р. до 31.03.1961 р.;

60 років – які народилися з 01.04.1961 р. до 31.12.1961 р.

Передбачено компенсацію пізнішого виходу на пенсію.Так статтею 29 Закону 1058 передбачено, що жінкам, які народилися по 31.12.1961 року, після виходу на пенсію встановлюється підвищення розміру пенсії, обчисленого відповідно до ст. 27 цього Закону, в розмірі 2,5 відсотка за кожні 6 місяців пізнішого виходу на пенсію, починаючи з 55 років до досягнення ними 60­річного віку.

У період до 01.01.2015 р. збережено вік виходу на пенсію жінок після досягнення 55 років. Таке право матимуть лише ті жінки, які звільнилися з роботи, та за наявності страхового стажу не менш як 30 років. У цьому випадку розмір їхньої пенсії, обчислений відповідно до ст. 27 та з урахуванням ст. 28 цього Закону, зменшується на 0,5% за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію.

Змінено також порядок відстрочення віку виходу на пенсію (зміни до ст. 29 Закону 1058).

По-­перше: в разі виявлення бажання відстрочити вік виходу на пенсію особі за досягнення пенсійного віку не потрібно звертатися до органів Пенсійного фонду із заявою про те, що вона бажає працювати і одержувати пенсію з пізнішого сроку. Відстрочення віку виходу на пенсію буде визначатися за фактом звертання за призначенням пенсії.

По­-друге: відстрочувати вік виходу на пенсію можна навіть на місяць. При цьому пенсія за віком призначатиметься з урахуванням страхового стажу на день звертання за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до ст. 27 цього Закону, на такий відсоток:

на 0,5% – за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку в разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців;

на 0,75% – за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку в разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців (отже, максимальна кількість місяців відстрочення віку виходу на пенсію не обмежується).

У зв`язку з цим необхідно звернути увагу на таке:

– право на відстрочення (відповідно на збільшення пенсії) мають лише особи, які досягли пенсійного віку (для чоловіків і для жінок – 60 років);

– право на відстрочення (відповідно на збільшення пенсії) мають лише особи, які після досягнення віку 60 років далі працювали;

– змінами, внесеними до ст. 29 Закону 1058, зможуть також скористатися особи, які досягли віку (чоловіки – 60 років, жінки – 55 років) до набуття чинності цим Законом.

Збільшено вимоги до страхового стажу, що дає право на встановлення мінімального розміру пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Так, абзацами першим і другим ч. 1 ст. 28 Закону 1058 передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності в чоловіків 35 років, а в жінок 30 років страхового стажу, встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст. 27 цього Закону, але не більш як на 1% мінімального розміру пенсії за віком, визначеної законом.

Норми щодо збільшення страхового стажу для визначення мінімального розміру пенсії не поширюються на пенсіонерів, яким пенсію призначено до ухвалення Закону 3668, за винятком тих, яким пенсія перераховуватиметься відповідно до п. 4 ст. 42 Закону 1058, з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Змінено період, за який визначається заробітна плата. Для обчислення пенсії враховується лише заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 р. (за цей період індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку, тобто пенсіонеру не потрібно подавати довідку про заробітну плату з підприємства, установи, організації, де він працював).

Що стосується заробітної плати за періоди роботи до 01.07.2000 р., то вона буде враховуватися під час обчислення пенсії за таких умов:

– за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами. Таке право пенсіонери матимуть лише в період до 01.01.2016 р.;

– у разі, якщо страховий стаж, починаючи з 01.07.2000 р., становить менш як 60 місяців.

Змінено показник середньої заробітної плати, з урахуванням якого визначається заробіток для призначення пенсії, а саме це – середня заробітна плата (дохід) у серед­ньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звертання за призначенням пенсії.

Пунктом 4 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загально-обов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що сума доходу застрахованої особи, на яку нараховується єдиний внесок, дорівнює 17 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлених законом, тому заробіток для обчислення пенсії не може перевищувати вищевказаної суми.

Статтею 2 Закону 3668 передбачено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Достроково призначена пенсія, якщо звільнення відбулося за півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону 1058 (тобто за півтора року до досягнення 60 років чоловіками і 55 років 6 місяців – 60 років (за зазначеною схемою) – жінками) з урахуванням пп. «г» ч.1 п.1 ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення» і ст. 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» в період до досягнення пенсійного віку, встановленого відповідним законом, працюючим пенсіонерам не виплачується.