Відбулося засідання комісії з реалізації Програми «Розвиток і збереження російської мови в місті Одесі» у світлі ухваленого нещодавно міською радою рішення про надання російській мові статусу регіональної. У засіданні взяли участь представник Нацради з питань телебачення і радіомовлення в Одеській області Олександр Салабай, начальник міського управління освіти і науки Валерій Шупарський, начальник міського управління культури та туризму Тетяна Маркова.

Першим розглядалося питання про те, коли в кінотеатрах розпочнуться демонстрації фільмів російською мовою.

Голова комісії, депутат міськради Олексій Косьмін процитував статтю 23 Закону «Про основи державної мовної політики» – «Виготовлення копій фільмів іноземного виробництва, які поширюються для показу у кінотеатрах.., здійснюється мовою оригіналу або з дублюванням, озвученням, титруванням державною або регіональною мовою». Здавалося б, все зрозуміло. Проте труднощів на цьому шляху виявилося багато.

Представник кінопрокатників Владислав Царьов змалював шлях, яким фільм потрапляє до кінотеатру. Мінкультури і мистецтв видає дистриб’юторам прокатне посвідчення із зазначенням мови, якою демонструватиметься фільм. І з цим прокатним посвідченням він потрапляє до кінотеатру. На російську мову прокатні посвідчення поки що не видаються. Основна частина дистриб’юторських компаній ставиться до ситуації лояльно, тому що на фінансову сторону питання те, якою мовою показують картини, суттєво не вплине. Дві компанії вимагають письмових вказівок про необхідність демонстрації картин російською мовою. Але Мінкультури і мистецтв не квапиться розробляти механізм реалізації нового Закону, і прокатні посвідчення, що враховують його положення, не оформляються.

Олексій Косьмін повідомив, що були підготовлені листи, які відправлено до Верховної Ради та Мінкультури і мистецтв. Закон може подобатися або не подобатися, але його потрібно виконувати. У Міністерстві, судячи з усього, це не хочуть розуміти.

Наступним розглядалося питання про мову мовлення та виготовлення реклами на одеських телеканалах.

– У відповідності до Закону телерадіокомпанії можуть на свій розсуд вести мовлення державною, регіональною, мовою меншин, мовою міжнаціонального спілкування – однією або кількома, – відзначив Олександр Салабай, посилаючись на статтю 24 Закону. – Мова друкованих ЗМІ визначається їхніми засновниками, мова рекламних матеріалів – рекламодавцями.

Олександр Салабай розповів про нові форми заявок на ліцензії для телекомпаній, у яких уже не буде зазначено мову мовлення (бланки подані на сайті Нацради). Заявки на зміни у ліцензіях потрібно оперативно оформити. Нацрада з цих питань засідає щосереди, іноді двічі на тиждень, розглядаючи по 150 – 180 заявок. Отож питання може бути вирішено дуже швидко – протягом одного дня.

Далі начальник управління освіти та науки Валерій Шупарський поінформував про закріплення в статутах усіх шкіл міста двомовності, про те, скільки батьків цього року скористалися правом віддати своїх дітей до перших класів з російською мовою навчання.

Так, на 14 серпня сформовано вже більше 300 перших класів. Російську мову обрали у 151, українську – у 154. Є й старші класи, де учні вирішили, навчаючись раніше українською, перейти на російську мову.

На завершення засідання Олексій Косьмін нагадав про підготовку поправок до ухваленого Закону «Про основи державної мовної політики». Він запропонував розглянути питання про правопис імен, по батькові та прізвищ. Справа в тому, що в Законі «Про мови в УРСР» при перекладі з російської на українську імен, по батькові та прізвищ за основу брали правила транскрипції. За новим же Законом вони пишуться, виходячи з правил українського правопису. І тому звучання імен та по батькові часом дуже змінюється. Олексій Косьмін запропонував повернутися до попередньої норми, коли при перекладі використовувалася транскрипція, і імена та по батькові не спотворювалися.