Якби не закон, який зобов'язує за добу до голосування припинити будь-яку агітацію, то наші вулиці і фасади, мабуть, ще й досі подекуди «прикрашали» б гасла на кшталт «Руїну подолано — стабільність досягнуто». І хоч з дня виборів минуло зовсім небагато часу, риторика владоможців, які з усіх телеекранів запевняли нас, що нам живеться з кожною хвилиною дедалі краще й краще, різко змінилася. Виявляється, час нині важкий, треба об'єднуватися заради подолання кризи...

Цими днями в ефірі «5-го каналу» народний депутат від Партії регіонів, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах замість оди покращенню завів іншої пісні, мовляв, простежуються передумови повторення кризи 2008-2009 років.

«Зараз формуються передумови тієї глибокої кризи, який ми вже пройшли в 2008—2009 роках, коли Україна за два роки втратила 27% промислового виробництва. В Європі, в світовій економіці йдуть дуже серйозні процеси зниження темпів розвитку з елементами рецесії. Економіка України залежить від зовнішньоекономічної кон'юнктури, половину нашої економіки формують експортери», — сказав Анатолій Кінах, який свого часу перебіг з помаранчевої команди у «вертикаль професіоналів».

І що ж воно за дивина коїться: вже й ненависна їм Юлька, яка «не здатна була господаркою країни керувати у складних умовах», давно за ґратами перебуває, й управління державою давно в їхніх, ефек-тивноменеджерських, руках, а українці знову на краю економічної прірви?

Втім, Анатолій Кінах у згаданому виступі на «5-у» сказав глядачам, хто винен. Виявляється, у нас «безпрецедентно високий рівень корупції та тінізації української економіки». За оцінками «регіонала», поза межами бюджету «крутиться» мінімум 350 мільярдів гривень. Ну, не знав про це Анатолій Кирилович досі. Сидить по різних кабінетах на київських пагорбах з 1995 року, а про те, що здогадуються навіть у найвідда-леніших хуторах, — не знав. Зрештою, не він один до 28 жовтня був упевнений, що в країні «усе благоденствує». Та вибори пройшли, й раптом з'ясувалося, що залишок коштів на Єдиному казначейському рахунку (на початок листопада) становить лише 1,76 мільярда гривень — найгірший результат на цю дату за останні десять років. Виявилося, що далеко не всім бюджетникам своєчасно виплачують зарплату (хоч ще зовсім недавно називали таку інформацію наклепом безсовісних опозиційних політиків). Почала набирати обертів інфляція. У низці регіонів поповзли вгору ціни на хліб. А гривня в обмінниках почала падати. У високих кабінетах нарешті визнали суттєве погіршення платіжного балансу, відплив капіталу (приріст іноземних інвестицій в Україну у вигляді акціонерного капіталу порівняно з минулим роком зменшився на третину; за дев'ять місяців поточного року іноземні інвестори вилучили з української економіки 817 мільйонів доларів).

Зі свого боку Національний банк України назвав основні глобальні та внутрішні ризики для економіки: зменшення попиту на вітчизняний експорт, ускладнення виходу на зовнішні ринки запозичення, зростання цін на енергоносії...

Гарячково почали з'являтися нові програми і пропозиції «покращання». Більшість з них зводяться до давно апробованого способу залізти в кишеню до кожного з нас шляхом збільшення існуючих і запровадження нових видів зборів, мит, платежів. Коментуючи такі урядові дії, президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер в інтерв'ю

«Українському тижню» назвав їх короткостроковими реанімаційними заходами, які не вирішують основних проблем економіки країни.

За словами експерта, підняття податку на акциз алкоголю та цигарок, нововведення, запропоновані НБУ щодо обмежень операцій з валютою тощо не вирішать проблеми з наповнення бюджету в перспективі. «Це досить короткострокові реанімаційні заходи, але вони не вирішують проблем. Що стосується збільшення акцизів, то наступного року вони знадобляться, тому що ситуація не покращиться, у всякому разі в першій половині. Але це поточний захід, який не вирішує проблем», — заявив Олександр Пасхавер.»

Він порівняв нинішній стан української економіки з «ослабленою людиною, котра ще й захворіла на запалення легень». «Наша економіка слабка і дуже не адаптована до зовнішніх ударів, а тепер ще й світова криза, звичайно, її добиває. Резервів спеціальних антикризових у нас нема. Та й економіка ледве жива від різних реформ. Подивіться, наскільки зменшилася кількість людей, зайнятих у малому бізнесі. А отже, поточні заходи не можуть не прийматися, але це не вирішує ситуацію. Оскільки зміна структури економіки чи покращення інвестиційного клімату потребує кількох років», — цитує tyzden.ua фахівця.

Президент Центру економічного розвитку прогнозує, що українській економіці може загрожувати дефолт чи незначна девальвація гривні, а на громадян чекає зниження заробітної плати, збільшення заборгованості з її виплати, а також зростання безробіття. При цьому Олександр Пасхавер зауважує: «Звісно, це свідчить про низьку якість державного управління і взагалі малу дієздатність держави».