![]() |
|
![]() |
![]() |
Засоби масової інформації вже розповідали про нові механізми захисту заощаджень громадян від коливань валютного курсу, які пропонує використовувати населенню Національний банк України. Це гривневі й валютні депозити, реалістичність ставок щодо яких він простежує у практично щоденному режимі. Це і так званий індексований депозит, який «прив'язаний» до курсу долара. Це валютні казначейські зобов'язання, гарантовані усією економікою держави. Нарешті, золоті й срібні інвестиційні монети, які є і засобом збереження грошей, і способом їх накопичення. Усіма цими механізмами треба навчитися користуватися, чого ніхто не зробить, крім нас самих.
Політика Нацбанку, спрямована на збереження стабільності вітчизняної валюти, є частиною загального державного підходу. 15 листопада ниніш–нього року Президент Віктор Янукович підписав закон, який надає право вводити на термін до шести місяців обов'язковий продаж підприємствами–експортерами частини валютного виторгу. 19 листопада головна фінансова установа країни ввела цю норму в дію.
Аналітики вважають, що цей порядок, який вже існував до 2005 року, дозволить стабілізувати курс гривні, оскільки стане надійним джерелом надходження валюти до державної скарбниці.
Втім, хвилюватися із цього приводу не було причини і раніше. Адже Національний банк України бездоганно впорався з найважливішим державним завданням, поставленим Президентом України Віктором Януковичем – забезпечив безперервну виплату компенсацій вкладникам колишнього Ощадбанку СРСР.
Наступний крок Нацбанку – наведення порядку з використанням у нашій країні платіжних карток – відомих усім VISA і Mastercard. На жаль, в Україні, на відміну від інших країн, користування платіжними системами обходиться недешево, тому що донедавна ця частина фінансової сфери перебувала поза контролем держави. Виявилося, що гарантійні депозити учасників платіжних систем щодо операцій усередині нашої країни чомусь перебувають за кордоном, і переходити на розрахунки в гривнях міжнародні компанії також відмовлялися. Було ухвалено закон, який вводить однакові правила для усіх платіжних систем, що працюють в Україні. Він дозволяє повернути до країни сотні мільйонів доларів, зміцнити національну валюту, адже банки зможуть розміщувати гарантійні депозити в гривні і здійснювати платежі в національній валюті.
Усе це в комплексі демонструє набір зусиль, яких докладає Національний банк України для забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Тому, зіткнувшись зі спробами розкрутити штучний ажіотаж стосовно валютного курсу, кожен з нас повинен подумати ось про що.
По–перше, чи все зроблено не державою, а особисто мною для захисту власних заощаджень? Можливо, слід скористатися вигідним гривневим депозитом, купити валютні державні казначейські облігації або інвестиційні монети?
По–друге, згадати, чи мало до сьогоднішнього дня звучало апокаліпсичних прогнозів стосовно курсу гривні? Це відбувалося практично щороку, і хіба ті прогнози збувалися?
По–третє, довіряти своїм очам. Валютний курс трохи коливається – то вгору, то вниз. Якщо потрібно, Нацбанк регулює ситуацію. Жодної істерії з цього приводу на вулицях наших міст і сіл немає. Мінял, які пропонують гроші за іншим курсом – теж. Чутки про нібито дефіцит доларів в обмінних пунктах, як і слід було сподіватися, виявилися перебільшеними. НБУ попередив усі без винятку банки, що вони не мають права відмовляти кому–небудь у купівлі валюти. До порушників будуть застосовані суворі санкції.
По–четверте, спокійно розсудити: якщо валютний ажіотаж роздмухують, виходить, це комусь вигідно. Можливо, тим, хто з метою спекуляцій закупив валюту взапас, а тепер не може її позбутися? І дійти зовсім логічного висновку: піддаватися на провокації не слід, а панікувати – тим паче.
![]() Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
© 2005—2025 S&A design team / 0.006Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я» |