Законослухняні платники податків, а тим більше підприємці Одещини сповнені позитивних очікувань, пов’язаних з реалізацією податкової реформи в Україні. Надії тут великі як у бізнесу, так і в населення. Бізнес очікує зниження податкового навантаження, полегшення процедур роботи з контролюючими структурами, чіткості та прозорості правил. Наймані працівники, чимало з яких й досі отримують заробітну плату в конвертах, плекають надію на створення сприятливих умов для того, щоб їхня праця оплачувалася абсолютно легально, що дозволить їм сповна користуватися всіма соціальними гарантіями держави. І напередодні Дня підприємця, який відзначається в Україні 7 вересня, ці надії та очікування стають особливо актуальними, адже сенсом цього свята є підкреслення важливості та особливості підприємницької діяльності у розвитку економіки держави та подальшого утвердження демократичних свобод.

Кількість людей в нашій області, які повноправно можуть відзначати День підприємця України, — чимала. От напередодні цієї дати ми й вирішили звернутися з низкою актуальних питань до посадової особи, від якої дуже великою мірою залежить, чи буде у цих людей їхнє свято «зі сльозами на очах», а чи сльози висихатимуть від задоволених посмішок. Отже, на наші питання відповідає керівник головного управління Міндоходів в Одеській області Ігор СИНГАЄВСЬКИЙ.

— Ігоре Петровичу, наша з вами Україна, на превеликий жаль, перебуває у стані війни. Це якимось чином позначилося на надходженнях до бюджету в Одеській області?

— Ситуація напружена, але ми робимо все можливе, аби її тримати під контролем. За січень—серпень поточного року платники податків Одещини спрямували до зведеного бюджету майже 4 мільярди 800 мільйонів гривень податків. Це на 184 мільйони гривень більше, ніж у січні—серпні минулого року. Користуючись нагодою, хотів би висловити слова подяки платникам податків нашого краю за сум-лінне виконання своїх податкових зобов’язань та розуміння необхідності сплати податків у цей непростий для країни та її громадян час.

На жаль, є ще деякі суб’єкти господарювання, які намагаються й сьогодні мінімізувати сплату податків до державного бюджету. Але ми над цим працюємо і викорінюємо це явище. Більше того, питання детінізації економіки — це ключовий критерій, закладений в урядовій концепції реформування податкової системи.

— І що це, вибачте, за концепція та які її основні положення?

— Нема жодного секрету в тому, що й донині існує багато проблем у податковій системі України. Про це, до речі, свідчать й дані рейтингу Doing Business in Ukraine, де ми, Україна тобто, займаємо аж 164-е місце. Тож у чому основна проблематика нинішньої української податкової системи? Перше — це кількість податків, друге — система адміністрування податків, третє — ставки.

Тому уряд пропонує комплексний план змін у податковій системі. Сьогодні в Україні існує 22 обов’язкових платежів, точніше, 22 класичні податки, що сплачують українські суб’єкти підприємницької діяльності. Кабмін пропонує з 22 податків зробити тільки 9.

Так, передбачається якісно видозмінити акцизний податок. За-пропоновано до акцизного податку включити сам класичний акцизний податок і додаткові платежі, що за своєю правовою природою пов’язані з акцизом.

Наступний блок — екологічний податок. Ліквідовується збір за використання лісових ресурсів і так само переводиться в класичний екологічний податок.

Ще один суттєвий блок — рентна плата. Ви знаєте про те, що Кабмін підвищив рентні платежі на найбільш прибуткові галузі української економіки. Це — газ і нафта, це руди й інші корисні копалини. Тому трансформується рентна плата, пропонується введення збору за спеціальне використання води, плату за користування надрами і збір за використання радіочастотного ресурсу України перевести до єдиного рентного платежу. І встановити нову систему й базу оподаткування.

— А чи передбачено в цій концепції реформування перегляд підходів в оподаткуванні заробітних плат?

— Реформування єдиного со-ціального внеску, оподаткування заробітної плати та податку на доходи фізичних осіб — це нагальна необхідність, а не просто бажання щось змінити. Не секрет, що левова частка зарплат в Україні виплачується у конвертах. Причиною цього, на мій погляд, є значне податкове навантаження на фонд оплати праці.

Й уряд провів аналіз того, яка різниця в системі оподаткування зарплат між Україною та Євросоюзом. Наведу цифри. Якщо загальне навантаження на фонди оплати праці в країнах — членах Євросоюзу складає приблизно 36%, то в Україні ця цифра сягає 55%.

Уряд запропонував кілька варіантів реформування оподаткування заробітних плат. Спробую пояснити. Сьогодні із заробітної плати сплачується два платежі — 41% єдиного соціального внеску і податок на доходи фізичних осіб — від 15% до 17%.

Що пропонується? Планується встановити фіксовану сплату будь-якому працюючому із мінімальної зарплати, що буде складати 41%. Все, що вище за мінімальну зар-плати, пропонується оподатковувати не 41%, а 15%. Тобто майже трикратне зменшення єдиного со-ціального внеску. Це — одна модель.

Інша модель передбачає оподаткування мінімальної зарплати у розмірі 37%. Таким чином — зменшення на 4% бази оподаткування. Але оподатковувати тоді не за ставкою 15%, а 19% з усіх сум, що вищі від мінімальної заробітної плати.

— Ігоре Петровичу, делікатне питання. Скажіть відверто, чи володієте ви статистикою щодо того, скільки платників податків з окупованих територій та земель Сходу України, де ведеться антитерористична операція, перереєстрували свій бізнес в одеському регіоні?

— Звичайно, такі статистичні дані є, але вони приблизні. За нашою інформацією, з початку нинішнього року в Одеській області зареєстровано близько 180 юридичних та фізичних осіб, які до цього обслуговувалися в органах доходів і зборів Луганської, Донецької областей та Автономної Республіки Крим.

Наше першочергове завдання — забезпечити якісний сервіс та створити сприятливі умови для виконання ними своїх податкових зобов’язань. Крім того, ми налагодили співпрацю із Координаційним центром з питань переселення громадян в Одеській області. А центр — забезпечено інформаційними матеріалами з питань оподаткування. І ми готові поглиблювати цю співпрацю.

— Ви, структура, очолювана вами, дуже активно допомагаєте 411-у військовому шпиталю, що розташований в Одесі. Власне, чия це була ініціатива?

— Та всього нашого колективу. Орга-нізувати збір та переказ коштів із власного заробітку вирішили на загальних колективних зборах первинних профспілкових організацій державних податкових інспекцій, головного управ-ління Міндоходів в Одеській області та Південної митниці Міндоходів. Уже зібрано близько 330000 гривень.

На частину цих коштів придбано та передано військовослужбовцям, які проходять лікування у військовому шпиталі, 20 візків із знімальними ношами, 20 маніпуляційних столів, 1000 предметів постільної білизни, 160 спальних комплектів, 40 штативів для крапельниць, 2 колісні крісла…

До речі, одне з таких крісел ми передали Олександру Бачинському, який після тяжкого поранення проходить реабілітацію в 411-у військовому шпиталі. І ми на шляху цієї доброчинності не збираємося зупинятися. Подальші закупівлі здійснюватимемо, виходячи із нагальних потреб шпиталю та військовослужбовців, які перебувають там на лікуванні.

— Ігоре Петровичу, 7 вересня в Україні відзначається День підприємця. У вас особисто є якісь побажання «винуватцям урочистостей»?

— Є, звичайно. Сьогодні третина платників податків Одеської області, а це близько 80000 громадян, — це платники податків на спрощеній системі оподаткування. Своєю наполегливою працею вони розбудовують приватний сектор економіки, створюють робочі місця. Зрозуміла річ, тим самим ви, підприємці нашого регіону, підвищуєте добробут кожного громадянина України, рідного краю та держави в цілому. Отже, шановні добродії, миру, злагоди та добробуту вам! Щиро бажаю всім підприємцям Одещини: нехай кожна започаткована вами справа буде вдалою та успішною! Миру, щастя, міцного здоров’я і благополуччя вам і вашим родинам!