Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» разом з Центром міжнародних досліджень Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова за участю експертів з України, Польщі, Чехії та Словаччини провів у нашому місті «круглий стіл» на тему «Європейська інтеграція у світлі реформ, що відбуваються в Україні, на прикладі «вишеградських країн»: досвід реформ та уроки для України».

Політичний аналітик фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Марія Золкіна зазначила, що їхня організація постійно досліджує громадську думку в Україні щодо євроінтеграції і, за останнім опитуванням, яке проводилося в середині жовтня, євроінтеграцію підтримали 55% українців, а ідею Митного союзу — лише 22%. За останні кілька місяців навіть у регіональному розрізі є позитивна динаміка, зазначила експерт. Зокрема, 43% жителів сходу країни сьогодні обирають євроінтеграцію і тільки 26% — євразійський вектор. На півдні України, до якого входить й Одеська область, за даними жовтневого опитування, 37% громадян за євроінтеграцію і 32% — за Митний союз.

Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» провів також міжнародне опитування експертів з Польщі, Чехії та Словаччини на тему європейської інтеграції «вишеградських країн» та України. Більшість респондентів переконана, що роль європейської інтеграції була вирішальною для внутрішніх трансформацій у їхніх державах. Так, аналізуючи її вплив на успішність внутрішніх перетворень, словацькі експерти найвище оцінили значення євроінтеграції для економічних реформ і розвитку ринкової економіки. У Чехії євроінтеграція найбільше сприяла ефективному проведенню ад-міністративної реформи та реформи правоохоронної системи. У Польщі, за результатами опитування, позитивний вплив євро-інтеграції якнайкраще проявився в економічній царині.

Серед найбільших перешкод, які заважали процесу євроінтеграції перед вступом до ЄС, експерти Польщі, Словаччини та Чехії назвали високий рівень корупції у суспільстві, непрозорість державних інституцій та неефективність правової, судової системи. Реальною також була така перешкода, як низький рівень обізнаності населення щодо самих перспектив євроінтеграції.

Визначаючи головні перешкоди для євроінтеграції України, словацькі експерти вказують передусім на високий рівень корупції, польські — на конфлікти між політичними силами, а чеські — на непрозорість державних інститутів.

Головною перешкодою після подій Майдану для євроінтеграції польські та словацькі експерти називають зовнішній фактор російської агресії, а от чехи вважають, що просуванню заважає політична нестабільність та внутрішньополітичні проблеми.

Найбільш корисними й успішними реформами, які вже проведені в Польщі, Чехії та Словаччині і можуть слугувати прикладом для України, експерти всіх трьох країн вважають загальноекономічні, розвиток ринкових механізмів та реформу державного управління.

Заступник директора Інституту соціальних наук, провідний науковий співробітник Центру міжнародних досліджень ОНУ ім. І.І. Мечникова Сергій Глебов зазначив, що відтепер питання вибору вектору інтеграційного розвитку розцінюватиметься як спроба «п’ятої колони» завести нас у нетрі, з яких ми потроху вибираємося таким складним шляхом.

Своє домашнє завдання країни «вишеградської четвірки» виконали, оскільки досягли мети — стали частиною Європейського Союзу.

Своєрідним маркером вибору євроінтеграційного курсу для України буде виконання Угоди про асоціацію з ЄС, насамперед в економічній частині, яка пропонує створити зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. У зв’язку з тим, що Росії вдалося поки що домогтися відтермінування угоди, бачимо певну проблему. Але чим успішніше Україна та ЄС виконуватимуть спільні завдання, тим слабшим буде голос Росії у рамках цього двостороннього, а фактично — тристороннього процесу, хоча це звучить і парадоксально.

Президент Петро Порошенко ставить перед собою амбітні цілі — подати заявку на вступ до ЄС. Чи готовий Євросоюз запросити Україну до членства? Для цього потрібно, щоб зійшлися три фактори: внутрішньополітична та економічна ситуація в ЄС, успішність реформ в Україні та геополітичний чинник, а саме політика Російської Федерації.

Ми сподіваємося, що «вишеградська четвірка» стане потужним партнером України у досягненні спільних цілей, сподіваємося на тісне співробітництво, тривалий діалог між нашими країнами, хорошу конкуренцію.

Директор Інституту громадських справ у Словаччині Григорій Месежников зазначив, що виклики, які стоять перед Україною, набагато складніші ніж ті, які стояли перед Чехією, Польщею та Словаччиною. Україна перебуває у реальному стані загрози збереження національної державності, і, тим не менш, це створює унікальну можливість для українського прориву. Такої підтримки, яку має Україна з боку ЄС, НАТО, не було в інших країн. По-друге, формується обнадійлива конфігурація політичних сил в Україні: скоріш за все, буде створена проєвропейська, прореформна, продемократична коаліція. І по-третє, обумовленість здійснення реформ завдяки допомозі, яка надається Заходом, і можливість скористатися цією допомогою заради реформ.

Децентралізація влади була найважливішою реформою у Словаччині, вона підготувала країну до вступу в ЄС. Величезну кількість повноважень з центру передали на місця. Створена система із восьми країв, кожен з яких має власний орган самоврядування — асамблею. Існує два рівні місцевого управління — місцевий та регіональний. Звичайно, це зумовлює певні ризики: збільшується можливість посилення місцевих та регіональних еліт, які можуть претендувати на особливі повноваження. В Україні зараз створюються дуже вигідні умови для децентралізації влади з урахуванням усіх викликів.

Експерт Центру європейської політики Вацлав Кріж із Чехії розповів про досвід його країни в проведенні адміністративної реформи, трансформацій у сфері державної служби та в галузі державних закупівель. На його думку, Україна повинна скористатися надбанням європейських країн, зважаючи на національну специфіку, а в необхідних випадках проводити консультації, щоб не робити тих самих помилок. У Чехії, підкреслив він, величезну силу має громадянське суспільство, яке реально впливає на владу.

Гліб Канєвський, експерт Центру політичних студій та аналітики (Київ), розповів про європейські практики контролю громадськості за виконанням законів. Основними проблемами України на нинішньому етапі експерт вважає корупцію, штучно створені монополії та відсутність узгоджених дій між органами влади.

Бартош Радзіковський, експерт Центру соціальних та економічних досліджень, який приїхав з Варшави, зазначив, що в результаті євроінтеграції поляки отримали свободу пересування людей, капіталу, послуг і товарів, завдяки чому у країни з’явилися значні вигоди для розвитку. За 10 років євроінтеграції Польща здійснила великий прорив у політиці, економіці та інших галузях суспільного життя.

Доктор політичних наук, професор кафедри міжнародних відносин Інституту со-ціальних наук ОНУ ім. І.І. Мечникова Ольга Брусиловська підсумувала, що потенціал трансформації залежить від ментальності народу. Для українців перехід на ліберальне управління — незрозуміле явище, ми починаємо з чистого аркуша. Для нас головне — це час і кошти, і тут підтримка Європейського Союзу дуже потрібна.

За «круглим столом» було висловлено чимало цікавих думок про євроінтеграцію Польщі, Чехії та Словаччини, але зрозуміло, що, спираючись на досвід держав-сусідок і за їхньої підтримки, Україна повинна пройти свій власний шлях. Головне — не схибити.