Доктор економічних наук, професор ОНУ ім. І.І. Мечникова Сергій Якубовський в Одеському кризовому медіа-центрі, спілкуючись з журналістами, виклав своє бачення поточної економічної ситуації в Україні, програми реформ та їх впливу на курс валют.

— Кризова ситуація загострюється. Сьогоднішній момент, можливо, найважливіший для історії, для нашого майбутнього. Україна підходить до тієї межі, перейшовши яку, зберегти нас як країну, не буде можливості.

Після Революції Гідності США та Європа надали нам великий кредит довіри. Ми отримали моральну, економічну і навіть військову підтримку. Нам дали зрозуміти, що нас хочуть бачити в Європі, було підписано Угоду, План дій, були прописані кроки, завдяки яким ми можемо наблизитись до Європи і стати членом європейського співтовариства.

До листопада 2014 року, до візиту місії МВФ до Києва, наші друзі на Заході були впевнені, що слова про європейський вибір України відповідають нашим діям. Економічні показники давали надію, що реформи в країні відбуваються, вони дають позитивний результат.

Великі українські компанії досягли хороших економічних результатів. Зокрема, показники компанії «Метінвест» (належить Рінату Ахметову) за перші шість місяців 2014-го на 46% кращі, ніж відповідні показники минулого року, незважаючи на те, що на сході України — військові дії. Чистий прибуток компанії склав 650 млн доларів.

Коли місія МВФ приїхала, не було представлено економічних звітів, з’ясувалося, за рахунок чого відбувається зростання: операції компаній з офшорною юрисдикцією зросли на чверть. Вони не контролюються з боку держави, і це дає можливість бізнесу мінімізувати податкові відрахування та збільшити свої прибутки. Ці операції обійшлися країні у 204 млрд грн.

На питання місії, чому податкова інспекція закриває очі на такі втрати, новий голова податкової служби відповів, що через зайнятість податківців (їх у країні — 50 тисяч) ніколи цим займатися.

Згідно з офіційними даними Міністерства економіки, близько 40% державних закупівель в Україні проходять не на конкурентній основі, хоч і передбачено тендерну процедуру. На цих операціях Україна втрачає 40 млрд грн. Через «податкові ями», за оцінками експертів, пройшло 300 млрд грн і втрати склали 70 млрд. Місія МВФ залишила Україну, зрозумівши, що мати справу з нашим урядом безглуздо. Доходи в економіці розподіляються за тими ж схемами, що були в уряді Азарова, більше того, вони стали ще витонченішими.

Хто може купувати долари по 20—25 грн? Як бачимо, є потенційні покупці, котрі мають мільярди й вигрібають долари із «податкових ям».

Валютно-кредитне регулювання 2014 року стало дуже неефективним.

Цілком справедливо звинувачують уряд Януковича та Нацбанк часів його правління, що країна втратила близько 20 млрд доларів золотовалютних резервів, але за останній рік Україна також втратила близько 10,5 млрд доларів. Незважаючи на те, що за останній місяць було витрачено близько 2 млрд доларів на енергоносії (у тому числі заплачено Росії), при цьому значна частина генеруючих електроенергію підприємств не працює.

Кілька днів тому відбулося засідання Ради Європи, в якому брав участь Арсеній Яценюк, де один із комісарів сказав: гроші будуть, якщо реально почнуться реформи. ЄС і МВФ дали зрозуміти, що допомога можлива лише за умови проведення реальних реформ.

Досвід керівництва Арсенія Яценюка та Петра Порошенка показує, що коли порядні люди потрапляють до уряду, вони або залишають його, або переходять на тіньові схеми.

США зажадали в обмін на підтримку призначити на пости міністра фінансів і міністра економіки нерезидентів України. Завдання нового міністра економіки — за-пропонувати нову програму реформ для України, яка відповідатиме цілям світового співтовариства: зламати систему економіки, яка будувалася Кучмою, Ющенком, Тимошенко, Януковичем, Азаровим, Яценюком і Порошенком.

Можна зробити припущення, які реформи готовий запропонувати новий очільник Міністерства фінансів.

По-перше, нинішній міністр фінансів зацікавлений у відкритості всіх фінансових операцій, що відбуваються в країні, — потрібно визначити власність в Україні. На руках у великого та середнього бізнесу поза банківською системою — 91 млрд доларів. На офіційних рахунках — десь 20—25 млрд доларів.

Згідно з можливим варіантом прийняття реформ, з 1 січня по 1 квітня кожен українець зможе задекларувати своє майно. Гроші повинні перебувати в банківській системі. Всі кошти будуть вважатися офіційними, і ніхто не запитає, звідки вони. Далі, якщо якесь при-дбання перевищуватиме офіційні доходи, то вони будуть обкладатися податком у 30%. Це вирішить усі проблеми банківської системи.

По-друге, це зміна оподаткування нерухомості. Нині податок на нерухомість платять тільки громадяни, а не юридичні особи. Чому пенсіонерка платить податок за квартиру, а великий магазин у центрі Одеси не платить — незрозуміло.

Третє — оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності, які перебувають на спрощеній системі оподаткування. Новий Податковий кодекс, прийнятий у 2010 році, узаконив операції з офшорними зонами і ті самі «податкові ями». Для них має бути введене обов’язкове використання розрахунково-касових апаратів для другої і третьої груп, тобто для тих підприємців, котрі використовують найману працю або продають імпортні товари. При цьому єдиний податок залишиться. Зараз же будь-яке велике підприємство обростає єдиноподатниками, і в підсумку «копаються» «податкові ями» на 300 млрд грн. У підприємців першої групи, чий дохід не перевищує 150 тис. грн на рік, усе залишиться без змін.

Охорона здоров’я та медицина у нас вважаються безкоштовними і на них виділяються значні кошти. При цьому нічого не змінилося у розподілі цих коштів, ніхто не контролює якість послуг, що надаються. У Молдові та Грузії малозабезпечені люди отримують безкоштовні страховки від держкомпаній. Решта вибирають між приватними та державними страховиками і платять внески. Після реформування медичні заклади будуть отримувати гроші, виходячи з кількості наданих послуг.

Потрібна також реформа в системі вищої освіти. В Україні понад 800 вишів, що у 10 разів більше, ніж у Німеччині. 60% випускників шкіл вступають зараз до ВНЗ (для порівняння: в СРСР цей показник був 20%). Студенти отримують неякісну освіту, і це завдає істотної шкоди економіці країни. Люди отримують дипломи без змісту. При цьому вартість освіти невисока через демпінг.

Переважну частину навчання хочуть зробити платною за американським зразком. Будь-яка людина може вчитися безкоштовно, але перед цим вона має підписати контракт з банківською установою, якій потім виплатить вартість освіти. Велика частина депутатів буде проти таких змін, тому запропонується все приймати пакетом, щоб парламентарії не розібралися, хто скільки з них втратить.

Якщо реформи не проводитимуться, Україна повторить долю СРСР — розвалиться, як і Росія, трохи пізніше. До березня-квітня, якщо все триватиме так, як є, в Україні залишиться 2—3 млрд доларів золотовалютних резервів, потім піде розвал фінансово-банкової системи, як це сталося в СРСР. Зараз в Україні люди виводять гроші з рахунків. Стан банків погіршується з кожним днем. Рівень доходів населення знижуватиметься. На цьому ґрунті легко буде просувати ідеї революцій. Якщо протягом року парламент не підтримає населення і не проведе реформи, України не стане. Але цілком можливо, що завдяки зусиллям МВФ, США та ЄС вдасться зберегти країну. Депутати при цьому повинні пожертвувати частиною своїх мільйонів, адже розпад країни може призвести до набагато більших втрат їхніх статків. Хоча все одно залишиться частина суспільства, яка мріє зберегти нинішній стан речей, коли гроші заробляються буквально з повітря, — якраз вони й проплачуватимуть нові виступи проти реформ. Уже почалася активна компанія у ЗМІ проти реформ.

У лютому тисячі людей були готові віддати життя за нове майбутнє України, влітку вони віддали ці життя. Тепер же багатіям достатньо просто погодитися їсти менше. Коли прем’єр, президент і голова Нацбанку бачать, як через офшори проходять десятки мільярдів, і нічого не роблять — це злочин. Зараз ніхто не контролює великий бізнес.

Якщо просто скоротити медицину та освіту, а олігархи не перестануть вивозити мільярди, — реформи безглузді. Якщо реформ не буде — нас чекає падіння курсу гривні до нескінченності. Якщо реформи пройдуть — попит на долари зменшиться. Мільярди з податкових ям стануть легальними, і на них не треба буде купувати долари. 12—13 гривень за долар — реальний ринковий курс, зафіксований у меморандумі між Україною та МВФ. На жаль, у нас ніхто не покараний за незаконні валютні операції. Треба показати, що за такі операції можна постраждати. Якщо влада не реагує на обвал курсу і наявність конвертаційних центрів з мільярдними оборотами, значить, її все влаштовує. Влада розуміє, що для неї все може швидко закінчитися, тому й бере по максимуму. Те, що відбувається з валютою, вигідне державному апарату, вигідне олігархам, але не вигідне населенню.

Мирослав Пітцик, виконавчий директор Асоціації міст та сіл України, також вважає, що ситуація із впровадженням реформ дуже складна:

— Сьогодні влада не зацікавлена у впровадженні реформ в Україні. Єдине, що ми можемо зробити, — наполягати на обіцянках і контролювати владу, вимагаючи реформ. За цей час у нас сформувалося громадянське суспільство, яке повинно стати рушійною силою процесу змін, і роль незалежних засобів масової інформації у цих процесах дуже велика. Шанси на те, щоб зберегти і змінити країну у нас все одно залишаються.