З 1 січня 2015 року набрали чинності деякі законодавчі зміни в частині адміністрування податків та зборів, а також єдиного соціального внеску.

Про це ми говоримо з начальником Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області Ігорем Петровичем Сінгаєвським.

– На останньому засіданні уряду Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк зазначив, що економічна децентралізація надала місцевим бюджетам близько 40 мільярдів гривень… і винятково від роботи місцевих рад залежатиме ефективність адміністрування податків на місцях.

З яких джерел місцеві громади отримають ці кошти?

– 2015 рік для нас є визначальним – розпочався процес децентралізації влади. Практично це означає перерозподіл ресурсу та делегування повноважень і відповідальності.

Бюджетний кодекс закладає нову систему міжбюджетних відносин.

Уряд збільшує ресурс місцевих бюджетів, підвищує відповідальність щодо видатків. Це все разом є першим кроком до створення ефективних громад.

Місцеві бюджети отримають 10% податку на прибуток підприємств, 100% державного мита, 100% плати за надання адміністративних послуг, 80% екологічного податку, 25% плати за надра, податок на майно (комерційна нерухомість, «розкішні» автомобілі), єдиний податок, податок на прибуток комунальних підприємств, місцеві збори та інші доходи.

Акцизний податок з роздрібних продаж буде сплачуватись за ставкою 5% відповідно до місця розташування пунктів роздрібного продажу підакцизних товарів (тютюн, алкоголь, пиво, нафтопродукти).

– Верховна Рада України проголосувала за зменшення кількості податків та зборів. Які податки лишилися?

– Справді, з початку цього року в Україні замість 22 загальнодержавних і місцевих податків та зборів справлятиметься лише 11, тобто кількість зменшена вдвічі.

До загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, акцизний податок; екологічний податок, рентна плата та мито.

З числа місцевих податків і зборів фіскальною службою адмініструватиметься податок на майно, єдиний податок і два збори – збір за місця для паркування транспортних засобів і туристичний збір.

Зі зменшенням кількості податків спростилося й їхнє адміністрування. Відтепер податок на прибуток розраховуватиметься на основі фінансової звітності, усувається дублюючий податковий облік, кількість податкових різниць скорочується з 49 до 3.

Із запровадженням закону про трансфертне ціноутворення великий бізнес, який раніше виводив свої прибутки у офшори, має сплачувати справедливі податки в Україні.

Стовідсоткове електронне адміністрування ПДВ дасть змогу державі боротися з «податковими ямами» і істотно наповнити бюджет, а платникам податку – спростити ведення бізнесу. Оновлені норми дозволяють платнику за заявою повертати надмірно перераховане ПДВ, запроваджено перехідний період без штрафів на перший квартал 2015 року.

– До прийняття законодавчих змін у системі оподаткування урядом широко обговорювалася Концепція реформування податкової системи. Ключовим її аспектом було створення передумов для розвитку малого та середнього бізнесу на спрощеній системі оподаткування.

Наскільки реалізовані ці наміри?

– З 1 січня 2015 року набув чинності закон про зміни до Податкового кодексу, який модифікує спрощену систему оподаткування.

Тепер замість звичних шести груп платників єдиного податку буде тільки чотири.

Перша та друга групи залишилися за підприємцями – фізичними особами, до третьої тепер входять як підприємці, так і юридичні особи, а до четвертої належать тільки сільськогосподарські товаровиробники.

Четверта група єдиного податку заміняє собою скасований фіксований сільськогосподарський податок.

Для кожної групи збільшили граничний обсяг доходу протягом календарного року (для 1-ї групи – 300 тис. грн, для 2-ї групи – 1,5 млн грн, для 3-ї групи – 20 млн грн).

Ставки єдиного податку для 3-ї групи зменшилися і тепер становлять 4 відсотки (якщо ПДВ включено до складу єдиного податку) та 2 відсотки (якщо ПДВ сплачується окремо).

– Той, хто отримує більше доходу, повинен і сплачувати більше податків. Чи діє сьогодні цей принцип справедливості?

– Дякую за запитання.

Змінами до Податкового кодексу України, починаючи з 1 січня 2015 року, збільшено прогресивну шкалу податку на доходи з фізичних осіб із 17 відсотків до 20 відсотків для доходів, які перевищують 10 мінімальних заробітних плат (12180 гривень).

Також із 15 відсотків до 20 відсотків збільшено ставку на так звані пасивні доходи. Це доходи у вигляді процентів, роялті, інвестиційного прибутку тощо.

Введено так званий транспортний податок як складову податку на майно. Відтепер власники транспортних засобів з об’ємом двигуна, що перевищує 3000 кубічних сантиметрів та термін експлуатації яких не перевищує 5 років, сплачуватимуть податок у розмірі 25000 гривень.

Крім того, оподаткування ювелірних виробів відбуватиметься під час клеймування, а не під час їх реалізації, що покращить контроль та адміністрування єдиного соціального внеску.

– В чому особливість сплати податку на нерухомість у 2015 році?

– Це не новий податок. Виз­начення розміру його ставок покладено на місцеві громади. У 2015 році податок вводиться на квартири понад 60 квадратних метрів та на будинки понад 120 квадратних метрів (тобто оподатковуватиметься лише площа, яка перевищує цю межу, приміром, якщо квартира 65 квадратних метрів, то податок сплачуватиметься лише за 5 квадратних метрів).

Саме місцеві громади, враховуючи інтереси населення, приймають рішення: потрібен їм податок на нерухомість чи ні, якою буде його ставка.

Кошти від сплати цього податку залишатимуться у місцевих бюджетах та спрямовуватимуться на вирішення нагальних проблем.

Верховна Рада, ухваливши відповідний закон, встановила лише верхню межу оподаткування – 2% від мінімальної заробітної плати, або 24 гривні 36 коп. за квадратний метр на рік.

Тобто місцеві громади можуть встановлювати ставку від нуля до 24 грн.

До речі, крім житлової нерухомості у встановлених межах, не будуть оподатковуватися:

- будівлі промисловості сільгосп­товаровиробників;

- об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які: використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках; є власністю органів влади; належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, дітям-інвалідам, перебувають у власності громадських організацій інвалідів.

– Ігоре Петровичу, наступне запитання стосується легалізації заробітної плати. Знаю, що це серйозна проблема не тільки для фіскальної служби, а й для місцевих органів влади.

Чи є сьогодні реальні механізми побороти це явище?

– Вже з цього року законодавець за певних умов передбачив можливості для застосування зменшених ставок ЄСВ у разі збільшення офіційної заробітної плати, тобто шляхом легалізації її неофіційної частини.

Це один із кроків назустріч бізнесу, який, я переконаний, сприятиме виведенню з тіні заробітних плат.

Вже діючим законодавством передбачено поетапне зниження розміру ставки єдиного соціального внеску.

У 2015 році ставки ЄСВ для роботодавців зменшуються в 2,5 раза – на коефіцієнт 0,4 якщо:

- порівняно з 2014 роком фонд оплати праці збільшено в 2,5 раза;

- порівняно з 2014 роком середня зарплата по підприємству збільшилася на 30 відсотків і складає не менше трьох мінімальних зарплат;

- середній розмір ЄСВ за одного працівника в місяць складає не менше 700 грн.

- середня заробітна плата по підприємству збільшилася мінімум на 30 відсотків порівняно з середньою заробітною платою за 2014 рік.

– Ще одне актуальне питання, яке дуже турбує підприємців, – перевірки. Кого фіскальна служба зможе перевіряти у 2015 році ?

– У 2015-му та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Мораторій не діє щодо суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість.

До 1 січня 2017 року заборонено перевірки з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій платників єдиного податку другої і тре­тьої груп, які з 1 січня 2015 року до

30 червня 2015 року почнуть застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

– Дякую за інтерв’ю.