В умовах здорожчання цін за комунальні послуги вчитися заощаджувати мають не лише споживачі, а й виробники цих послуг та влада. Як не витрачатися марно і де взяти гроші на модернізацію застарілих енергосистем, одеських спеціалістів вчили представники європейської ініціативи «Угода мерів» на регіональному семінарі із назвою, яка говорить сама за себе — «Спроможність міст керувати місцевою енергетикою — основа енергетичної незалежності».

«Угода мерів» є флагманською ініціативою Європейського Союзу, що об’єднує місцеві, регіональні та національні органи влади, які взяли на себе добровільні зобов’язання щодо підвищення енергоефективності та використання відновлюваних джерел енергії на своїй території. Ця ініціатива започаткована ЄС у 2008 році і спрямована на вирішення енергетичних проблем громад Європи та кліматичних проблем людства.

Як зауважив на семінарі керівник проекту «Угода мерів — Схід» Святослав Павлюк, Україні вже давно пора перейти на енергозберігаючі системи. Бо, як показує практика, ми порівняно з Європейським Союзом просто тринькаємо ресурси: за практично однакової ціни на газ українці поводяться як марнотратники, витрачаючи в середньому по 260 кіловат на один квадратний метр, тоді як європейці лише 90—120. «Проблема в тому, що населення веде основну дискусію про тарифи, але не тарифи є основним. Дискусія про тарифи в принципі є безперспективною, тому що населення на них не впливає. Населення може впливати на свою квитанцію, споживаючи більше або менше», — зазначив Святослав Павлюк.

Щоб споживати менше, треба небагато, запевняє експерт. Першим кроком має стати бажання керманичів і людей щось змінити — почати утеплювати будинки, замінити теплотраси. Щоб не діяти хаотично, в місті необхідно розробити план сталого енергетичного розвитку. Всілякі відмовки, що на реорганізацію нема коштів, у цій ситуації не спрацюють. В Україні вже декілька років діє ініціатива Євросоюзу — «Угода мерів». Саме вона є посередником між містом, яке виявило бажання перейти на енергозберігаючі системи, і банком, який готовий цю ініціативу профінансувати. «Існує певний міф у країні, що нема грошей на енергозбереження. Грошей на енергозбереження є повно. В нас є маса банківських структур, котрі готові фінансувати проекти з енергозбереження, але в нас нема міст, які готові їх взяти», — наголосив Святослав Павлюк.

Щоб стати учасником угоди, необхідно підготувати план дій сталого енергетичного розвитку, схвалений Європейським Союзом, — така формальна умова для участі. Водночас підписанти угоди зобов’язуються скоротити викиди СО2 не менше ніж на 20% до 2020 року, роблячи таким чином внесок у розвиток зеленої еконо-міки і поліпшення якості життя. Участь в угоді безкоштовна. Єдиною санкцією за невиконання зобов’язання є припинення участі. Перейти на енергозберігаючі системи країна може і без підписання «Угоди мерів», але проект значно пришвидшить процес переходу. На сьогодні в Україні такими підписантами є 12 міст. Одеса поки що в їхнє число не входить, але перспектива є.

Однак щоб зміни відбулися, необхідно кардинально поміняти підхід держслужбовців до питання енергозбереження. Одну з формул під час брифінгу «Енергозбереження в житловому фонді: ідеї та нові концепції. Як це можна застосовувати в дійсності» запропонував Євген Мальнєв, голова правління асоціації «Одеський житловий союз». На його думку, держава, замість надавати пільги і субсидії тим, хто оплатити комунальні послуги у зв’язку з їх здорожчанням не може, повинна модернізувати житлові будинки. Це дозволить у рази скоротити споживання енергоресурсів. «Уряд каже: ми даємо субсидії, ви беріть кредити і модернізуйте свій житловий фонд. Субсидії отримають 30%, це ті, хто не може оплачувати кредит. Значить, взяти кредит повинні 70% за таким зразком. Основна проблема — відсутність грошей. Треба концептуально змінити підходи ви-плати пільг та допомоги населенню. Треба так модернізувати житло, щоб усі потім були в змозі оплачувати комунальні послуги», — зауважив Євген Мальнєв.

Затіваючи модернізацію, варто взяти до уваги позитивний досвід Луцька. «Там була обшарпана дев’ятиповерхівка, тепер це будинок, де люди платять за тепло в кілька разів менше, ніж у сусідніх. Перший досвід проспонсорував місцевий бізнесмен. Потім були модернізовані ще три будинки за рахунок кредитних коштів. В Одесі є один термомодернізований будинок. Не можна сказати, що там усе зроблено так, як треба. Але навіть так вони платять тепер за тепло вдвічі менше, ніж у сусідніх будинках. Кабмін виділяв гроші на модернізацію котелень і теплотрас. У житло грошей не вкладалося», — пояснив голова «Одеського житлового союзу».

А ще Євген Мальнєв розповів, що їхня асо-ціація вже пропонувала реалізувати в Одесі три проекти, модернізувавши 16-поверхівку, 9-поверхівку і 5-поверхову «хрущовку», щоб зрозуміти, скільки це коштуватиме. Але для модернізації одного лиш бажання людей платити менше недостатньо, потрібні ще й воля та бажання влади. «Вони ж поки що згодні тільки на словах. Утепленням повинні займатися фахівці, а не аматори. Найчастіше ефект від самовільного утеплення квартир зводиться за 5—6 років до нуля через те, що зростає вологість утеплювального шару. Доведено, що найбільший ефект енергозбереження та економічної окупності дає комплексна термомодернізація всього будинку», — зазначив експерт.