У вихідні у Театрі опери та балету подаватимуть «Любовний напій» — оперу італійського композитора Гаетано Доніцетті. Цікаво, що вперше цей твір прозвучав в Одеському міському театрі понад 150 років тому, невдовзі після своєї прем’єри у Мілані. Одеські меломани раніше за жителів Москви та Петербурга змогли насолодитися свіженьким твором популярного італійського маестро.

Сьогодні, коли в житті так бракує позитивних подій, ця опера може стати справжнім джерелом радості та натхнення для одеситів і гостей міста.

— Саме з цього твору варто починати своє знайомство з оперою, — вважає режисер-постановник спектаклю, головний режисер Одеського національного академічного театру Опери та балету Оксана Тараненко. — Адже тут нікого не вбивають, ніхто не втрачає глузду, не доспівує арію з ножем у животі. Легка комедія з простим, зрозумілим сюжетом, смішними ситуаціями, чарівною музикою налаштовує на позитив. Тому нехай новачки не турбуються про те, що їм буде нудно чи чогось не зрозуміють. Навіть тим, хто досконало знає оперну класику, солісти, хор та оркестр театру на чолі з режисером-постановником Валерієм Регрутом запропонують досконалу вокальну техніку і ретельно опрацьовану музику.

Сюжет опери переформатований на сучасний лад. Головні герої — наші сучасники, молоді люди, що живуть у приморському курортному містечку. Іноді нові рішення можуть викликати несприйняття публікою.

— Але у цьому випадку, — зауважує Оксана Тараненко, — мобільні пристрої, кінокамери та фотоапарати на сцені — це не самоціль, щоб зробити оперу сучасною. Це лише можливість показати нашу залежність від світу колективної свідомості, яка живе у телебаченні, комп’ютерах, мобільних телефонах.

— Сучасне побачення, — ділиться режисер, — виглядає таким чином: він і вона в кафе, він зі своїм телефоном, вона — зі своїм. Пофотографували одне одного, їжу, приміщення і розбіглися, іноді так і не зустрівшись. А де ж справжні почуття?

— На сцені впродовж дії буде присутній цікавий образ — голубий ананас, — розповідає художник-постановник, заслужений художник України Людмила Нагірна. — Це — важлива деталь сценографії, яка уособлює світло, що транслюється в нас із голубих екранів, ми згодом стаємо носіями цього світла, цієї реальності, стаємо від неї залежними.

Для Валерія Регрута ця прем’єра — чи не перша робота у статусі диригента-постановника. І хоча завдання було надскладним — поєднати старовинну музику із сучасним лібрето так, щоб вони не суперечили одне одному, Валерій вважає, що колектив справився.

— Класична музика ставить складні завдання. І хоча постановка буде дуже сучасною — бельканто ніхто не відміняв. Це вистава для високих легких голосів, і виконавці відшліфовують своє мистецтво у цій чудовій постановці, — каже він.

Відомо, що з огляду на складну ситуацію в країні театру не виділяють коштів на постановку прем’єр. Але директор нашої опери Надія Бабіч вважає, що творчому колективу без прем’єр неможливо, що репертуар повинен оновлюватися. Тому і ведуться самостійні пошуки можливостей для постановок. У театрі люблять радувати глядачів чимось свіжим, незвичайним.

Цей вишуканий подарунок Одеський оперний підготував своїм шанувальникам до Міжнародного дня театру, який відзначатимемо завтра, 27 березня.