Ледве Україна відійшла від першотравневого Великодня з чотирма вихідними, як на горизонті завиднілися дні Примирення та Перемоги з трьома вихідними. Політична активність громадян у цей час різко зростає. Людей, не зайнятих овочівництвом-садівництвом, опановує бажання покинути міські квартири, взяти участь у масових вуличних заходах як-от демонстрації та марші протесту, щоб вплинути на майбутнє країни.

Для подяк бракує слів

У цей же час політики, ті, хто на майбутнє України реально впливає (еліта або, як її називають, правлячий клас), на свята вирушають на відпочинок. Перериваючи його на покладання квітів до пам’ятників Тарасові Шевченку та проголошення «Христос воскрес!» з екрана телевізора. Телеглядачі, захоплені зненацька, відповідають «Воістину воскрес!», і таким чином у суспільстві на короткий час запановує єдність народу і влади.

Якщо жити в телевізорі, не відволікаючись на оплату комунальних послуг та придбання продуктів у магазинах, таку єдність можна підтримувати довго. Із травня, зав-дяки уряду, пенсії і зарплати україн-ських громадян зросли на цілих шість відсотків. Завдяки щедрості тих, хто в Кабінеті Міністрів відповідає за соціальну політику, частина громадян отримує субсидії та пільги на оплату енергоносіїв.

Завдяки зусиллям головнокомандувача українська армія надійно захищає нас на Сході. Завдяки українським дипломатам нас підтримують партнери на Заході проти російської агресії. Завдяки керівництву Національного банку України долар коштує не п’ятдесят, а двадцять п’ять гривень. І завдяки всій владі разом з кінця літа ті, у кого є гроші, зможуть без віз їздити в країни Євросоюзу.

Цей перелік подяк, звичайно, неповний. Слів не вистачить, щоб подякувати депутатам, які за бюджетні гроші ремонтують нам тротуари. Купують списані трамваї і тролейбуси в країнах Європи для наших міст. І встановлюють серед старих будинків примітивні гойдалки для наших дітей.

На подяку за все перелічене зарплати народних депутатів України з того ж таки травня, за рішенням Володимира Гройсмана, зросли втричі, а зарплати міністрів і вищих чиновників, згідно з новим законом про державну службу, можуть бути підвищені за рахунок іноземної допомоги і теж зростуть у кілька разів. Тобто, незважаючи на війну і розруху, рівень життя деяких категорій трудящих зростає.

І хіба вплине на очевидне зростання добробуту така дрібниця, що мільйони українських людей похилого віку в тому ж таки травні отримають пенсію до п’ятдесяти євро в еквіваленті? А більше мільйона вимушених переселенців з Донбасу будуть змушені, як і раніше, оббивати пороги провінційних контор, добуваючи папірці, що підтверджують право на мізерну допомогу?

До подяк, імовірно, треба віднести і підвищення у два рази цін на природний газ, що раз і назавжди, на думку прем’єра, покінчить з корупцією в цій сфері. Але тут зупинимося. Тому що реформи такого штибу тільки почалися. І за підвищення цін на все доведеться дякувати безперервно.

Дипломатам доводиться важко працювати

Політична активність наших чиновників, обранців і слуг народу в свята, як уже мовилося, пригасає. Але графік роботи європейських політиків з українськими традиціями не узгоджений. І хочеш чи не хочеш, а доводиться попрацювати.

3—4 травня в Празі пройшли два великих східноєвропейських саміти. На одному з них Україна була представлена делегацією на чолі з міністром закордонних справ Павлом Клімкіним, а на іншому українська делегація була присутня в якості гостя. Українська тема при цьому була центральною як на зустрічі Вишеградської четвірки (Чехія, Польща, Словаччина, Угорщина), так і на саміті країн-учасниць програми Євросоюзу «Східне партнерство» (Азербай-джан, Вірменія, Білорусь, Грузія, Молдова, Україна).

Вишеградське економічне тріо, відроджене в 1991 році президентами Угорщини, Чехословаччини і Польщі (після розпаду Чехословаччини на дві держави воно перетворилося на квартет), має історію, яка сягає середньовічного торговельного співробітництва трьох королів. Україна, що входила у Велике князівство Литовське, а потім — у річ Посполиту, до цього співробітництва мала прямий стосунок. І є надія, що колись наша країна стане рівним економічним партнером своїх сусідів.

На відміну від Євросоюзу, Вишеградський квартет — об’єднання неформальне, не пов’язане з бюрократією, але має чіткі економічні та політичні пріоритети. Один з пріоритетів — зміцнення зв’язків з колишніми республіками СРСР та допомога в інтеграції їх у Європу. Вишеградський квартет тому тісно пов’язаний з програмою Євросоюзу «Східне партнерство», створеною з тією ж метою.

У цьому році саміт східноєвропейського квартету — ювілейний. У лютому йому сповнилося 25 років. До Праги приїхали міністри закордонних справ Німеччини (голова ОБСЄ) Франк-Вальтер Штайнмайєр, міністр закордонних справ Нідерландів (голова ЄС) Берт Кундерс, міністр закордонних справ Швеції (один з творців програми «Східне партнерство») Маргот Вальстрем і комісар ЄС з політики сусідства та переговорів щодо розширення Йоганнес Ганн.

Така впливова аудиторія збирається не щороку, але й не щороку на самітах доводиться обговорювати такі гострі проблеми, як російська агресія в Україні або конфлікт у Нагірному Карабасі. Важко сказати, яка із тем у підсумку виявиться центральною, але якщо ситуацію на Кавказі з мертвої точки можуть зрушити особисті зустрічі представників Єревана і Баку, то щодо росій-ської агресії на сході України в «четвірці» є певна єдність поглядів.

І може бути вироблена єдина позиція підтримки України. З наданням допомоги у продовженні реформ і новими ініціативами в сфері безпеки. Дипломатам на чолі з міністром закордонних справ Павлом Клімкіним у Празі доводиться серйозно працювати. Оскільки сусіди уважно спостерігають за всім, що у нас відбувається, відмінно розбираються в суті наших проблем і ніякої вдячності до української влади не відчувають. А вимагають чесних і прямих відповідей на поставлені питання.