До 160-річчя від дня народження всесвітньо відомого літератора, філософа, громадського діяча Івана Франка Одеська національна наукова бібліотека розробила низку заходів за назвою «Франкознавчі зустрічі», що триватимуть до кінця літа.

Адже до ювілею, який відзначатимемо 27 серпня (майже водночас із 25-річчям Незалежності України – невипадковий збіг) бібліотека прагне якомога більше розкрити свої багатющі фонди франкознавчої літератури – нові сучасні видання творів письменника, дослідження та збірки матеріалів наукових конференцій, цікаві розвідки щодо вивчення окремих творів та їхня художня інтерпретація і, звісно, краєзнавчі сторінки за темою «Іван Франко і Одеса». На відвідувачів чекають численні книжково-ілюстративні й тематичні виставки, докладне спілкування за окремими темами – такими, як, наприклад, «І.Я. Франко про джерела збагачення національної мови, культури і духовності», «Сучасні аспекти шкільного франкознавства», «Філософський світогляд Івана Франка», «Краєзнавчі та етнографічні праці Івана Франка», «Іван Франко і Одеса».

Творчим і плідним виявився перший березневий цикл франкознавчих зустрічей за темою «Універсум поета: до вивчення у школі життєпису і поетичного шляху Івана Франка». Заходи відбувалися в національній науковій бібліотеці, педагогічному училищі та ряді шкіл Одеси.

Стрижневим став виступ Тараса Максим’юка, заслуженого працівника культури України, члена НСЖУ та НСХУ, почесного члена Всеукраїнської спілки краєзнавців та Одеського товариства колекціонерів, першого заступника голови правління Одеського відділення Українського фонду культури. Відомий краєзнавець представив унікальні перлинки власної колекції (серед яких є листівки з власноручним підписом І.Я. Франка) та презентував свою збірку «Нам пора для України жить»: Іван Франко і Одеса». Краєзнавчу естафету підхопили бібліотекарі, які представили бібліографічний покажчик «Іван Франко в Одесі» (упорядники Г.Д. Зленко та О.І. Кравченко).

Щиру зацікавленість і широку обізнаність (приємно відзначити) проявили викладачі й учні одеських шкіл, активно долучившись до обговорення тем «Шкільне франкознавство: теорія та методика», «Духовні засади поеми «Мойсей», «Літературні та філософські аспекти поезій збірки «Зів’яле листя», «Сучасність франківської п’єси «Украдене щастя», «Текст і підтекст казок Івана Франка» та багатьох інших.

Так, у ЗОШ № 105 тон задав директор Сергій Чепурний, історик за фахом. Він змістовно й доступно розкрив надзвичайно актуальну та непросту тему «Значення і сучасність державотворчих засад у світогляді Івана Франка». Старшокласники одразу зацікавилися франківською працею «Поза межами можливого». А обговорення поеми «Мойсей» переросло у творчий урок «Іван Франко: відомий і незнаний», який провели викладачки української мови та літератури Надія Білошкура і Лілія Ішкова.

Поетичний напрям франкознавчих зустрічей було обрано викладачами й учнями школи № 86. Вони представили низку літературних композицій за поезіями збірки «Зів’яле листя», реферати й доповіді щодо поетики та мовних особливостей творів І.Я. Франка. Викладачі школи, директорка Валентина Шакіна, історик Ірина Вороненко та бібліотекарка Тетяна Шимбаріва, вкрапляючи доречні коментарі, представили (цілком у дусі сучасних форматів) електронну презентацію «Іван Франко – всесвітньовідомий літератор, філософ, громадський діяч». Не менш корисними виявилися бібліографічні огляди книжкових експрес-виставок із фондів ОННБ: «Поема І.Я. Франка «Мойсей» та Біблія», «Сценічна історія п’єси Івана Франка «Украдене щастя», «Казки Івана Франка: сучасні видання та художні інтерпретації», які провели бібліотекарі Тетяна Гюмюшлю та Валентина Колесникова.

Предметний інтерес до запропонованої літератури проявили викладачі та учні школи № 117, які, занурившись у книги, обирали теми власних дослідницьких робіт, які мають намір представити до Одеської Малої академії наук. Викладачка Валентина Баранова наголосила на корисності подібних зустрічей саме в бібліотеці, де представлено різнобарвний масив чудової літератури, що надихає як учнів, так і вчителів.

Мистецька вітальня в Одеському педагогічному училищі також мала стосунок до теми шкільного франкознавства. Адже її гостями були майбутні вчителі й вихователі, викладачі та студенти Одеського педагогічного училища і Одеського театрально-художнього училища. Учасники заходу зосередилися на темі «Творчий геній І. Франка в гранях таланту Амвросія Бучми: до 160-річчя від дня народження Івана Франка та 125-річчя від дня народження Амвросія Бучми (за матеріалами сценічної історії п’єси «Украдене щастя»)». Юлія Філер, викладач вищої категорії, заступник директора Одеського педагогічного училища, наголосила на важливості осягнення багатої спадщини Івана Франка в контексті української культури, у тому числі через звернення до творчості відомого вітчизняного актора театру і кіно Амвросія Бучми (приклад – блискуче втілення образу Миколи Задорожного у виставі «Украдене щастя»). Згаданий твір став центральним в обговоренні, чому передували перегляди славнозвісної кіновистави 1952 року (сценічна версія 1940 року) Гната Юри; фрагменту кінострічки Юрія Ткаченка (де роль Миколи Задорожного виконав Богдан Ступка). Відбулося також обговорення вистави Одеського музично-драматичного театру ім. В. Василька «Щастя поруч» (режисер – Дмитро Богомазов). Конструктивними думками щодо залучення шедеврів вітчизняного театрального мистецтва до педагогічної практики обмінювалися викладачі училища Олена Ліпінська, Марія Донцова, Надія Луценко та інші. У пригоді стала запропонована бібліотекарями література щодо сценічної історії «Украденого щастя» і творчого здобутку майстрів сцени, які в різні часи втілювали франківський шедевр, зокрема Кость Підвисоцький (1893), Василь Юрчак (1913-1914), Амвросій Бучма, Наталія Ужвій (1940) та Богдан Ступка (1979). Фахівці особливо відзначили книгу «Іван Франко в школі» (ред. М. Гуняк. – Дрогобич: Коло, 2003. – 260 с.). Цей науково-методичний збірник містить статті, цікаві дослідження та методичні розробки, в яких по-сучасному осмислюються життєвий шлях та невичерпна творчість Івана Франка.

Отож, можна сказати, що перша сходинка, яка наближає нас до ювілею Івана Франка, стала плідною. У подальшій програмі франкознавчих зустрічей – літературні й театральні вітальні за участю творчих колективів Одеси, наукові засідання, краєзнавчі зустрічі.