Начальник Служби автомобільних доріг в Одеській області Олег Варивода поділив-ся із журналістами своїми враженнями, спостереженнями та розумінням проблем за перших 100 днів роботи на новій посаді. А ще, звісно, розповів про нововведення, які вже вдалося запровадити для покращення стану автошляхів у нашому регіоні.

Ремонтувати дороги державного значення в Україні непросто. Спочатку на це в держбюджеті бракувало коштів. Залучати гроші з додаткових джерел (сільських, міських та районних рад), за словами Олега Вариводи, заборонялося. Змінити ситуацію вдалося лише торік — з початком децентралізації.

«Вперше можливість такого залучення з’явилася в 2015 році. Я тоді був головою Миколаївської райдержадміністрації. Відповідні зміни було внесено в 91-у статтю Бюджетного кодексу. Але на практиці цим додатковим джерелом фінансування тоді мало хто скористався. Багато хто казав, що витрачати гроші на ремонт доріг державного значення ви не можете, бо це, мовляв, нецільове використання коштів, бюджетні порушення, тюрма і тому подібне. Коли я прийшов сюди, в службу автодоріг, ситуацію вдалося переламати. Ми провели наради з головами сільських, міських та районних рад і таки переконали їх у необхідності виділення коштів на ремонт доріг. Нинішнього року завдяки такому кроку, порівнюючи з минулим, збільшили фінансування на ремонт шляхів чи не в десять разів. У 2014-у такого джерела взагалі не було», — зауважив Олег Варивода.

За новими, «децентралізаційними», правилами, відповідальність за автошляхи державного значення частково покладатиметься і на місцеві органи влади. Найближчим часом, уже з наступного року, місцеві голови відповідатимуть за 4756 кілометрів автотрас. Ясна річ, не всім це до вподоби.

Ще одні «гальмівники» ремонту автошляхів — тендери і суперечки між автодорожніми компаніями. Наприклад, цього року за ремонт доріг в Одеській області взялися тільки у червні. «Тендери провели ще в квітні, але одна з компаній, яка не погодилася з результатом, подала скаргу в Антимонопольний комітет. Увесь цей час тривав бюрократичний процес: оскарження, набуття чинності рішення й таке інше», — пояснив керівник служби.

Але навіть якщо з тендерами та фінансуванням вдалося справитися, це ще не означає, що одразу можна приступити до ремонту. Частенько на заваді стає ще й третій чинник — первинний матеріал, з якого збудована дорога. На Одещині саме через цей чинник майже всі автошляхи потрібно ремонтувати не «поточно», а «капі-тально». «Що характерне для дорожнього господарства нашої області? Мережа автошляхів у нас створювалася наприкінці 1940-х — на початку 1950-х. Саме це визначило її подальшу долю. Тоді будівництво велося із застосуванням так званих місцевих матеріалів: для економії коштів як основний матеріал використовували те, чого в тому чи іншому регі-оні було найбільше. Гранітних кар’єрів у нас було мало, тому за основу клали вапняк. І таким способом на Одещині збудовано 96—97 відсотків доріг. За 60 років вапняк перетворився на пил, тому — і це факт — покриття наших доріг під собою не має ніякої основи. Звідси й вибоїни, ями, провалини», — розповів Олег Варивода. Відтак будь-який ремонт будь-якої дороги в Одеській області, що не пов’язаний із заміною основи, — лише тимчасовий, вистачить його менше ніж на рік.

Змінити систему можна. Якщо почати все робити правильно, а не «лиш би-лиш би, абияк», «відмиваючи» на українських автодорогах народні гроші. Думаю, панове чиновники зі мною погодяться. Принаймні перші кроки вже зроблено.

«На трасі Одеса—Рені ми застосували дві важливі нові технології. Нові для нашої області, але не для всього цивілізованого світу, — зауважив Олег Варивода і пояснив: — Це технологія холодного ресайклінгу, яка дає змогу зекономити на матеріалі і швидше виконати роботу. При цьому сама основа під майбутню дорогу теж виходить набагато кращої якості, ніж було раніше. А ще — технологія застосування георе-шітки. Як я вже казав, Одеська область — регіон зі складною геологією. Застосування цієї синтетичної георешітки дозволяє нам вирішити два важливих завдання. Перше: зекономити на земляних роботах. Тобто не потрібно згрібати тисячі тонн мокрої землі і завозити на її місце суху. Друге: пришвидшуються терміни виконання робіт. Застосування синтетичної решітки на одному лише відрізку траси Одеса—Рені дозволило нам заощадити час на вивезенні 18 тисяч кубометрів землі і завезенні 22 тисяч кубометрів. Бо ці роботи взагалі непотрібні були. Відповідно, все робиться набагато швидше».

Як розповів головний автодорожник, змінили і принцип виконання робіт з експлуатації. Раніше через те, що на дороги коштів виділялося мало (до відома: на 2016 рік з потрібних 650 млн грн на експлуатаційне утримання шляхів виділили лише 147 млн), ремонти на одній ділянці розтягувалися на роки. «На початку 2016-го ми зробили дуже важливий крок — підписали між усіма райдержадміністраціями і службами автомобільних доріг меморандум, згідно з яким гроші на експлуатаційне утримання і відрізки доріг, які потребують ремонту, визначаються саме райрадами та РДА», — пояснив Олег Варивода, зауваживши, що досі ці питання вирішував Київ.

Отже, залишилося мало: з розумом приступити на місцях до покращення українського автополотна.