ЯК ПРОВАЛИЛАСЯ СПРОБА МОСКВИ ОБГОВОРИТИ В ООН УКРАЇНСЬКИЙ ЗАКОН

У журналістів є одне повір’я: найбільш неприємним новинам властиво виринати у п’ятницю ввечері. Саме таким був день 17 травня. На мобільному власкора «Укрінформу» висвітилося повідомлення від джерела: «Зараз буде термінова новина. Росія ініціює скликання Радбезу щодо мовного закону».

Працюючи журналістом, звикаєш до всякого, але деякі повідомлення все одно змушують «підвиснути» на кілька секунд у намаганні збагнути їх абсурдність.

Російські дипломати звернулися до делегації Індонезії, яка головує у Раді Безпеки ООН у травні, з проханням скликати засідання щодо захисту в Україні української мови. Ну, з їхніх вуст це звучало, звісно, не зовсім так. З погляду Москви, закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» потребував обговорення на найвищому дипломатичному майданчику світу в контексті Мінських домовленостей.

Винесення таких питань на обговорення Ради Безпеки — рідкісне явище. Радбез, який складається з 5 постійних та 10 непостійних членів, покликаний насамперед підтримувати міжнародну безпеку та мир. Навіть питання масових порушень прав людини винесені на окремий майданчик — Раду ООН з прав людини у Женеві. Саме тому спроба Росії поговорити за знаменитим столом-підковою про питання української внутрішньої гуманітарної політики виглядала більш ніж недоречно. Проте Росія — один із потужних п’яти постійних членів Ради Безпеки, й очікувати, що її запит залишиться без розгляду, не випадало.

РОБОЧИЙ ВІКЕНД УКРАЇНСЬКОЇ ДИПЛОМАТІЇ

На вихідні і понеділок було заплановано багато подій і в Україні, і в Нью-Йорку. Вшанування пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу в суботу, День політичних репресій у неділю, одна з найбільших подій української громади Нью-Йорка — триденний український фестиваль на 7-й вулиці, врешті-решт, інавгурація нового Президента України Володимира Зеленського у понеділок.

Українським дипломатам при ООН було не до них. Необхідно було в дуже короткий термін переконати партнерів, що російська ініціатива — маніпулятивна, а український «мовний закон» не стосується ані Мінських домовленостей, ані російсько-україн-ської війни на Донбасі. Сам закон, звісно, здебільшого ніхто не читав (навіть в Україні далеко не всі спромоглися, що вже казати про іноземних дипломатів), і з огляду на нещодавнє ухвалення, поки бракувало навіть перекладів його основних позицій на анг-лійську.

Мабуть, саме на це й розраховувала Росія. Що, з огляду на необізнаність світової спільноти загалом та іноземних дипломатів зокрема у нюансах складного юридичного документа на майже 50 сторінок, їй вдасться вкласти власні маніпулятивні інтерпретації у свідомість іноземців і таким чином намалювати картину наступу на російську мову в Україні, про що у самому законі, звісно ж, не йдеться.

За даними джерел «Укрінформу», для того, аби розвіяти російські міфи, українські дипломати підготували детальний, але лаконічний аналіз закону англі-йською мовою та передали його членам Ради Безпеки. Паралельно до цих зусиль група з трьох волонтерів в Україні теж забула про вихідні й взялася укладати інфографіку англійською щодо закону з розвінчанням російських «фейків». Вони відправили свої матеріали до Нью-Йорка, де дипломати додали до них також історію дискримінації української мови Кремлем. Лаконічну. Але починаючи з XVIII сторіччя. У такий спосіб вони прагнули надати нинішнім подіям історичного контексту. Згодом і волонтерську роботу передали членам РБ.

ПРОВЕСТИ НЕ МОЖНА СКАСУВАТИ

Якщо один із членів Радбезу ООН звертається з проханням скликати засідання (особливо один із постійних членів), процедура зазвичай має доволі техніч-ний характер. Способів відмовити у такому проханні майже не існує. Тому, очікувано, засідання таки було призначене — на понеділок, 20 травня, третю годину дня за Нью-Йорком.

За словами постпредів Франції й Німеччини, вони намагалися донести до Росії, що вважають маніпулятивним обговорення українських законів у день інавгурації нового Президента України Володимира Зеленського, пропонували перенести його на інший час. Однак Росія вимагала лише цю дату: понеділок, 20 травня. Що теж промовисто свідчить про справжні наміри Москви. Відтак був запущений «План Б».

За свідченнями дипломатичних джерел «Укрінформу», ініціаторами ідеї про можливість заблокувати засідання процедурно — під час ухвалення рішення про порядок денний на самому його початку — стали саме Франція та Німеччина. Символічно, що опір російським маніпуляціям очолили ці дві країни, які входять до Нормандської четвірки. Втім, лише двох голосів для втілення плану було замало. Для ухвалення порядку денного і початку засідання Росії потрібні були дев’ять голосів «за». Відповідно, щонайменше сім членів Радбезу мали або проголосувати «проти», або «утриматися».

Поки в Україні проводили інавгурацію та обговорювали враження від неї, у Нью-Йорку теж «було весело»: продовжувалася напружена дипломатична робота і неформальні консультації членів Ради Безпеки.

ПРОЦЕДУРНИЙ ГАРБУЗ ДЛЯ КРЕМЛЯ

Перед самим початком засідання постійний представник України при ООН Володимир Єльченко зустрівся з українськими журналістами для короткого коментаря та спілкування. За склом прес-зони біля дверей Ради Безпеки продовжували заходити до зали делегати. Єльченко розповів, що запропоноване Росією питання не має абсолютно жодного стосунку до функціональних обов’язків Ради Безпеки ООН, а такі теми можна обговорювати у Венеційській комісії, ПАРЄ, ОБСЄ. Він переконував, що партнери України розділяють цю думку.

Достатньо несподівано наш постпред висловив сумнів, чи відбудеться засідання взагалі. «Протягом вихідних днів велися активні консультації між членами Ради Безпеки — чи проводити це засідання, чи не проводити. До речі, й досі до кінця не зрозуміло, чи воно відбудеться», — пояснив він. Український дипломат додав, що засідання також може не початися рівно о третій, оскі-льки, мовляв, консультації досі тривають. «Якщо засідання не почнеться вчасно, це вже є індикатором, що, можливо, воно взагалі не відбудеться», — натякнув він.

Справді, коли включилися камери у Радбезі й почалася пряма трансляція, перші десять хвилин глядачі спостерігали за делегатами, які досі не сіли за стіл, а продовжували спілкуватися поруч з ним, розбившись на групки.

Нарешті подія почалася. Головуючий постпред Індонезії оголосив про початок засідання і стукнув по столу відомим радбезівським молотком. Після цього одразу передав слово представникові Франції Франсуа Делатру.

«Ми протестуємо проти проведення цього засідання та закликаємо інших членів проголосувати проти ухвалення його порядку денного», — почав той з головного. Делатр пояснив, що ухвалений 25 квітня закон не може ставитися на один щабель із важкою гуманітарною ситуацією на Донбасі. Він заявив, що Росія спеціально ініціювала це засідання у день інавгурації нового Президента України Володимира Зеленського, аби використати Раду Безпеки у своїх маніпулятивних цілях.

Далі слово для коментарю було надане представникам інших держав-членів РБ. Німець Крістоф Хойзген сказав, що цілком підтримує думку французького колеги й додав, що Росії пропонувалося перенести обговорення «мовного закону» на інший час, але росіяни наполягали саме на даті 20 травня, яка є неприйнятною.

З їхніми словами погодилися також заступник постійного представника США при ООН Джонатан Коен і постійна представниця Польщі Джоана Вронецька.

Згодом слово дали і російському представникові Василію Нєбєнзі. Той став виголошувати досить довгу й емоційну промову (навіть перекладач на англі-йську почав підвищувати голос, перекладаючи його емоційні сентенції) про те, що Рада Безпеки демонструє подвійні стандарти, і переконувати, що питання «мовного закону» напряму стосується Мінських домовленостей. Нєбензя назвав закон «драконів-ським», наполягав, що документ становить «небезпеку», оскільки саме мовні питання, на його думку, спровокували конфлікт у 2014 році.

Коли коментарі були завершені, головуючий поставив на голосування порядок денний засідання. «Хто за, прошу підняти руки», — сказав він. У трансляції було видно, як піднялися кілька рук. «Хто проти?» — також піднімаються руки. «Утрималися?» — знову деякі делегати висловлюють позицію. Головуючому передають листок із результатами голосування. «Проти порядку денного засідання висловилися шість держав-членів, за — п’ять, чотири — утрималися. Порядок денний не ухвалений», — підсумовує головуючий, і стає зрозуміло, що засідання зірвано.

«РАХУНОК — НА ТАБЛО»

Проти проведення засідання проголосували Бельгія, Німеччина, Франція, Польща, Велика Британія та США. За обговорення української мови на Радбезі виступили Росія, Південна Африка, Екваторіальна Гвінея, Домініканська Республіка і Китай. Утрималися Індонезія, Кот д’Івуар, Кувейт та Перу.

Далі слово надали для коментарів. Передбачалося, що у цих виступах делегати лише висловлять коротко свою мотивацію щодо голосування. Проте росі-йський представник, схоже, вирішив використати коментар для виголошення всієї промови, яку підготував для засідання. Він просто почав читати, і читати, і читати нескінченні звинувачення на адресу України та її мови, які переповідати тут нема сенсу.

У якийсь момент ця ситуація роздратувала представника Великої Британії Джонатана Аллена, який буквально перервав виступ Нєбєнзі, звернувши увагу присутніх на грубе нехтування процедурами Ради Безпеки і використання російським дипломатом коментарю для виголошення промови, хоча Радбез відмовився проводити засідання. «Представник Росії не дає роз’я-снення щодо теми голосування, а виступає досить докладно з теми засідання, яке не відбувається. Це вияв неповаги до Ради і до вашого рішення. Прошу вас забезпечити, щоб росі-йський представник виконував правила Ради Безпеки й обмежив свої зауваження щодо роз’я-снення мотиву голосування, яке не відбувається зараз», — обурився Аллен.

Таке переривання виступу є вкрай рідкісним явищем для Радбезу ООН і демонструє крайній ступінь конфронтації та незадоволення.

Вислухавши зауваження британця, головуючий дозволив Нєбєнзі продовжити виступ. Після ще одного досить тривалого спітчу про «мовну інквізицію в Україні», британець Аллен не витримав удруге і знову вказав на неприпустимість дій росіянина.

Зрештою, засідання завершилося. Нєбєнзя ще давав гнівні коментарі журналістам на виході із зали засідань, звинувачуючи Радбез у подвійних стандартах та лицемірстві. Але, як казав великий футбольний тренер Валерій Лобановський, «Рахунок — на табло».

ЧОМУ РОЗСЛАБЛЯТИСЯ ЗАРАНО

Попри поширене серед україн-ських коментаторів уявлення про те, що засідання було скасоване «з перевагою лише в один голос», насправді Росії не вистачило цілих чотири голоси, аби воно відбулося, адже для ухвалення рішення потребувалося дев’ять голосів, а не проста більшість.

І все ж, голосування виявило кілька несподіванок, щонайменше — одну приємну й одну неприємну.

Позитивним сюрпризом стало утримання Перу. Нагадаємо, саме її представник ще на минулому засіданні щодо «паспортизації» Донбасу 25 квітня раптово у своєму виступі висловив стурбованість «мовним законом», який, мовляв, не сприяє впровадженню Мінських домовленостей. Натомість 20 травня не голосував в унісон з Росією.

А от поганою несподіванкою стало голосування «за» з боку Китаю. Попри очікування, що Пекін традиційно утримається, постпред Ма Чжаосюй підняв руку, зробивши крок у російському фарватері. Він наполягав, що Росія скликала Радбез згідно з процедурою, та підкреслив, що Китай завжди займав об’єктивну позицію. Таке рішення видається досить дивним, з огляду на наявність великої кількості проблемних питань з національними меншинами у самій Піднебесній.

Загальний підсумок засідання, яке так і не відбулося, — у тому, що розслаблятися точно зарано. У своєму виступі представник Німеччини Крістоф Хойзген зазначив, що для обговорення української мови на Радбезі був обраний невдалий час. Ці слова негайно підхопив росіянин Василій Нєбєнзя, заявивши, що «залишає за собою право повернутися до обговорення цього питання, коли прийде час. Можливо, це буде після того, як закон набере чинності». Представники Франції й Німеччини у спільній заяві після завершення заходу, який тривав загалом 39 хвилин, наголосили на неприпустимості спроб Росії витягти на засідання РБ внутрішні питання іншої суверенної держави-члена. Проте на питання кореспондента «Укрінформу», чи готова буде Німеччина повертатися до розгляду «мовного закону» пізніше, Крістоф Хойзген лише повторив свої слова про невдалий час засідання нині.

Відтак можна передбачати, що Росія не облишить спроб «обговорити» українську мову на майданчику, який займається питаннями міжнародного миру та безпеки. Можливо, чекаючи більш слушного часу в липні, після того як 16 числа закон вступить у силу.

З іншого боку, 20 травня був створений серйозний прецедент, коли на такі наміри Росія вже отримала процедурного гарбуза, і це не гратиме на її користь у наступних спробах. І хоч нині Україна здобула беззаперечну перемогу, ще раз зірвавши російські прагнення маніпулювати ООН, а «рахунок», попри різні сюрпризи, — «на табло», розслаблятися нам точно зарано.

Нью-Йорк.