Близько 40% населення нашої області — це представники різноманітних національних спільнот, відтак місцеве самоврядування має максимально використовувати весь потенціал мультикультурності, яка ніколи не була для нас проблемою, а, навпаки, давала і дає чимало бонусів та всіляких переваг.

«Партисипативна демократія та механізми громадської участі в життєдіяльності ОТГ» — такою була назва «круглого столу», організованого Одеським центром розвитку місцевого самоврядування. У ньому взяли участь представники Красносільської ОТГ, яка є поліетнічною і, зокрема, має на своїй території компактні поселення ромської спільноти, громадські активісти, чиновники облдержадміністрації та Державної міграційної служби.

Демократія участі (інакше: демократія співучасті, партисипативна демократія) — це такий вид демократії, який передбачає безпосереднє долучення членів територіальної громади до управління нею (або: громадян — до управління державою), тобто до процесів підготовки, ухвалення управлінських рішень та контролю за їх реалізацією.

Розмова базувалася довкруж ромської громади, зокрема, виконання (а швидше — невиконання) Ромської стратегії в Одеській області.

Як зазначила заступник директора департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини ОДА Ярослава Різникова, виконання Ромської стратегії в Одеській області потребує покращення, але, крім цього, у новій стратегії, яку наразі розробляють, слід передбачити конкретні завдання, статті фінансування та визначити відповідальні за виконання цього документа підрозділи влади, бо лише департаменти й управління культури, з огляду на їхні повноваження, не в змозі вирішити весь обсяг проблем спільноти.

Справді, невирішених питань залишається багато. З цим погодився президент громадської організації «Правозахисний ромський центр» Володимир Кондур, який запропонував усебічну підтримку об’єднаним громадам щодо інтеграції ромів та активізації їх участі у житті ОТГ, до чого, сказав, люди готові.

Найперше — місцевим ромам потрібна допомога в отриманні документів громадян України, адже без них діти не можуть навчатися у школі, здобувати фахову освіту.

Часто не мають документів і дорослі, які народилися на Одещині й увесь вік тут пропрацювали в колгоспах та на приватників, що готові підтвердити свідки. Без документів вони не можуть оформити пенсії та державні виплати на дітей. Що вже й казати про доступність до медичної допомоги.

Траплялося, що ромів обходили при розпаюванні землі та при виділенні ділянок, вони не мають документів на нерухоме майно, що фактично належить їхнім родинам, але наразі належним чином не зареєстроване, а відтак його неможливо успадкувати, як і продати чи розпорядитися іншим чином...

Як пояснила заступник начальника управління з питань містобудування та архітектури ОДА Марія Добрева, для розв’язання цих проблем ОТГ слід розробити новий генеральний план або ж детальний план території.

Заступник Красносільського сільського голови Марина Архірій пояснила, що керівництво громади готове до конструктивного діалогу, і запропонувала провести у червні розширену робочу нараду з цього питання. Вона також зазначила, що в їхній ОТГ вивчаються різні потреби, в тому числі й ромського населення, через подвірне опитування.

«На нашій території проживають українці, болгари, греки, роми та представники інших національностей. Ми плануємо створити при громаді молодіжну раду й залучити до неї представників усіх цих спільнот та активістів. Крім того, у селі Іванове незабаром відкриється медіацентр, який стане осередком культурної діяльності та молодіжного руху» — розповіла Марина Архірій.

Володимир Кондур запропонував провести на території Красносільської ОТГ навчальні семінари для депутатів і членів виконкомів з питань толерантності, недискримінації та запобігання виникненню міжетнічних конфліктів, а також налагодити роботу зі школами задля уникнення булінгу.

Ігор Бринош, заступник голови обласної організації «Комітет виборців України», детально розповів про досвід роботи у сфері безпеки на прикладі міста Татарбунари і запропонував ОТГ допомогу в створенні паспорта безпеки, який, з-поміж іншого, включає проведення регулярних зустрічей представників місцевої ради та ромської спільноти, роботу позаштатного ромського радника, що є досить ефективною.

«Поліетнічність має низку переваг для ОТГ і ніколи не може бути недоліком. Це можливість для транскордонного і міжнародного співробітництва, створення позитивного іміджу для інвесторів і туристів, залучення всіх верств населення до роботи в громаді тощо. При цьому важливо дотримуватися таких принципів, як всебічний підхід до вирішення проблем, участь представників національних спільнот у політиці, формуванні бюджету, управлінні громадою, недискримінація, постійний конструктивний діалог всередині громади, збереження національної самобутності, взаємоповага і рівність прав та можливостей і, певна річ, спільна відповідальність за громаду», — підкреслила Євгенія Генова, радник Одеського центру розвитку місцевого самоврядування.