Прем’єра опери Джакомо Пуччіні «Флорія Тоска» відбулася в Одесі ще у 1900 році, невдовзі після її першого показу в Італії, у римському театрі «Констанци». На сцені міського театру партію Тоски виконувала пані Мендіороц, а її коханого Маріо Каварадоссі —Джіовані Апостолу.

Вистава, яка відбулася в Одеській опері цими днями, була незвичайною: за диригентським пультом — Марко Комін (Італія-Німеччина), один із найперспективніших диригентів молодого покоління. Маестро запросили за рекомендацією колишньої диригентки нашого театру Оксани Линів, яка нині працює в Австрії. Їх поєднує творча дружба і спільний імпресаріо. Професійні інтереси Марко Коміна охоплюють величезний діапазон — від творів бароко до найскладнішого сучасного репертуару, а його інтерпретації оперної та симфонічної музики вирізняються витонченим, переконливим прочитанням партитур. У рідному місті — Венеції — у консерваторії Бендетто Марселло він вивчав фортепіано і композицію, згодом, в університеті — історію музики, продовжив навчання як диригент уже в Берліні. Був капельмейстером у Німецькому національному театрі (Веймар), заступником генерального музичного директора у Державному театрі Касселя, головним диригентом Державного театру у Мюнхені. Як запрошений диригент працював з провідними оркестрами світу.

Марко Комін вперше приїхав не лише до Одеси, але й в Україну, хоча цю оперу диригує не вперше.

— «Флорія Тоска» — це геніальний витвір мистецтва, це Пуччіні — і цим усе сказано. Опера дуже і дуже еротична, тут тонкий інтелектуальний еротизм, — вважає маестро. — «Флосія Тоска» — це сучасний твір. Його сюжет актуальний і нині. Використання начальником полі-ції Риму бароном Скарпіа влади у власних цілях, брехня, коли під маскою доброго католика приховуються низькі пристрасті та огидні вчинки, — це, на жаль, актуально й досі.

Готуючись до вистави, диригент схвально оцінив постановку одеського театру:

— У виставі одеситів витримані і логіка подій, і філософія персонажів. Сьогодні — час інновацій. І справа не лише у відповідності костюмів часу. Я можу запросто сприйняти інновації, якщо у спектаклі буде дотримана логіка взаємовідносин персонажів. У європейських театрах, зокрема у Німеччині, сюжет іноді вивертається назовні, придумуються аспекти, яких не існує у творі. Мені підходить, що у вашій постановці збережені деталі партитури, авторські задумки.

Марко Комін — шульга, тож диригував виставою, тримаючи паличку в лівій руці.

— Мій учитель у Берліні пропонував мені диригувати правою, — розповідає маестро. — Вийде — добре, не вийде — теж нічого страшного. Але для музикантів це не проблема. Більшість оркестрантів лише через 30-40 хвилин помічають, що я лівша…

Під керівництвом італійського маестро опера звучала велично і космічно, недарма на репетиціях відшліфовувалися найтонші нюанси, до яких диригент ставився дуже уважно.

Головні вокальні партії виконували заслужена артистка України Тетяна Захарчук (Флорія Тоска) та Олександр Шульц (Каварадоссі). Народний артист України Віктор Мітюшкін надзвичайно потужно подав партію Скарпіа.

Опера Пуччіні надзвичайно яскрава, музична палітра твору багата відтінками. Жахлива і безжалісна трагедія, любовний трикутник з політичними інтригами і помстою — все це, намальоване мовою надчутливої та дуже відвертої, навіть еротичної музики, занурило слухачів у світ сильних пристрастей, що розгорталися в італійському Римі 200 років тому, але й досі трапляються поміж людей.

Завдяки глибокому порозумінню, що склалося між одеською трупою та італійським маестро, вистава вдалася величною, вишуканою. Кілька годин у театрі пролетіли, як мить. А музика всередині звучала ще довго після того, як опустилася завіса.