Конституційний Суд узявся за указ Президента про розпуск ВР
Вердикт суду, тим більше — Конституційного, має виконуватися. Але прийняти його треба згідно з законом, а не під тиском натовпу чи ще когось.
Конституційний суд складає іспит на те, чи є в Україні верховенство права: розгляд законності указу Президента України Володимира Зеленського про розпуск Верховної Ради розпочато. Враховуючи здобуте багаторічним досвідом ставлення суспільства до об’є-ктивності КСУ, майбутнє рішення — визнати указ конституційним чи неконституційним — має бути справедливим, якісно обґрунтованим, зрозумілим і, найголовніше, відповідати Основному Закону.
Поки сторони відповідали на складні запитання суддів, наводячи свої «залізні аргументи», «Укрінформ» (https://www.ukrinform.ua/) звернувся до полі-тичних експертів з проханням оцінити ймовірне рішення КСУ, яке мають оголосити не пізніше 29 червня.
Політолог Олексій Мінаков стверджує: якщо указ визнають таким, що відповідає Конституції, то Президент і надалі зможе розпускати Верховну Раду будь-коли.
«У будь-який момент. Без відповідних юридичних підстав та обґрунтування. Адже юридичного факту відсутності коаліції не було, а все, про що кажуть «де-факто», — це суб’є-ктивна лірика. Таким чином, це буде рішення Конституційного Суду, яке створить небезпечний прецедент на майбутнє. Президенти України зможуть розпускати парламент, керуючись лише власним бажанням і політичною доцільністю, — застерігає політолог. — Якщо указ Зеленського визнають неконституційним, то виборчий процес треба буде зупинити. Це вже сфера відповідальності ЦВК. Якогось покарання Зеленському за це не буде — Президент має імунітет. Та й імпічменту за неконституційний указ не буде — процедура складно виконувана. Тобто наслідки для Зеленського будуть лише політичними — конкуренти зможуть апелювати до неконституційних дій Президента і грати на цьому. І чим пізніше будуть вибори, тим меншим буде рейтинг політичної сили Зеленського — закінчиться «медовий місяць» із виборцями і почнеться розчарування. На додачу неминуче накопичаться помилки, одіозні заяви та не-однозначні кадрові рішення».
На думку дипломата, голови правління Міжнародного центру перспективних досліджень Василя Філіпчука, будь-яке рішення КСУ в цій ситуації матиме негативні наслідки.
«Наразі думки розділені десь 50 на 50. Але будь-яке рішення має значний дестабілізаційний потенціал, закладений указом про розпуск парламенту, який був прийнятий без належного попереднього суспільного діалогу й обговорення. Кожна зі сторін має свої аргументи — чому парламент треба негайно розпускати чи чому це рішення антиконституційне і підриває правову легітимність подальшого полі-тичного процесу. Логіку кожної зі сторін можна зрозуміти і навіть підтримати — якби не було такої ж логіки й аргументів іншої сторони. Як звести в один політичний процес дві позиції, які взаємовиключні? Будь-яке рішення Конституційного Суду викличе незадоволення частини політикуму і звинувачення суду у заангажованості — на користь тієї чи іншої сторони. Типова гра з нульовою сумою в кінці, — каже дипломат. — Сторона, яка програє, отримає додаткові аргументи підвищити ставки, привід звинувачувати іншу у незаконних діях і маніпуляціях. Тобто замість об’єднання суспільства навколо ідей реформ, модернізації, припинення конфлікту на сході країни та відновлення територіальної цілісності з’являться нові лінії поділу. Новий потенціал для дестабілізації, яка під час де-факто війни потрібна точно не українському суспільству».
А ще Василь Філіпчук додав: «Такі важливі рішення, як розпуск парламенту — тим більше, за півроку до чергових виборів — мають базуватися на максимально можливому консенсусі та діалозі з іншими політичними силами, на повазі як до Конституції і закону, так і до точки зору іншої сторони. Неприпустимі рішення, у правовій бездоганності яких можуть бути сер-йозні сумніви. Тож сподіватимемося на мудрість суддів КСУ. Головне у сьогоднішньому процесі не виграш однієї чи іншої сторони процесу. Головне — щоб не програла країна».
Свої прогнози висловив і політолог Олександр Кочетков. За його словами, Конституційний Суд є вельми залежним учасником політичного процесу.
«Конституційний Суд, у сенсі — його члени, ніяк не готові жертвувати собою заради свята юридичної чистоти. Я, звичайно, буду шокований, якщо цей КСУ прийме будь-яке однозначне юридичне рішення. Але, швидше за все, КС, за усталеною українською традицією, намагатиметься ухилитися, відійти вбік, прийняти важко перетравлюване формулювання про те, що це питання більше політичне, ніж юридичне. А відтак, залишивши все так, як воно наразі вже йде. На такий розвиток подій я даю 50%, — прогнозує Олександр Кочетков. — На те, що КС підіграє новій владі, тобто з юридичними викрутасами і застереженнями, але підтвердить конституційність указу Президента Зеленського — 30%. Ну і 20% на те, що КСУ піде проти нової влади в одній колоні з тими депутатами, які розпускатися категорично не хочуть».
У традиційній для себе манері — менше емоціо, а побільше рацію — висловився журналіст, політичний аналітик Віталій Портніков, який у своєму блозі, опублікованому на сайті телеканалу Еспресо-ТВ, написав, що від того, як політики і суспільство поставляться до рішення Конституційного Суду, залежить те, як наша держава існуватиме. Тобто чи залишиться — при всіх відомих недоліках — демократичною, чи ж перетвориться на іграшку для самодура або для натовпу.
«До нинішнього складу Конституційного Суду України у кожного з нас чимало претензій. Але такі ж претензії можна пред’явити до кожної інституції влади — від президента до структур місцевого самоврядування. Коли в державі не залишається структур, які викликають хоча б мінімальну повагу і готовність погоджуватися з їхніми рішеннями, держава в буквальному сенсі слова втоптується в багнюку. І те, що зараз відбувається у сусідній Молдові — до речі, за активної участі Конституційного Суду — тому наочний приклад. Тоді й виникає небезпека переворотів, двовладдя, диктатур, хаосу і втрати державності, — зауважує Віталій Портніков. — Україна сьогодні на кордоні справжнісінького управлінського хаосу і суспільної конфронтації. Небезпеку цього я не став би применшувати. Наслідки цього сповзання у прірву будуть катастрофічними для звичайних громадян і трагічними для держави. Саме тому рішення Конституційного Суду — це шанс. Точніше, навіть не так: повага до цього рішення має стати шансом для дезорієнтованої країни».
Експерт називає три «якщо», а саме: «Якщо суд погодиться з доказами Президента — тоді необхідно припинити розмови про неконституційність його указу і йти на вибори. Якщо суд вирішить, що указ порушив норми Основного Закону, — тоді Президенту і його команді потрібно намагатися налагодити конструктивну роботу із законодавцями і відмовитися від тієї підліткової конфронтації, яка була обрана Володимиром Зеленським у день його інавгурації. І зрозуміти, що конфронтація інституцій — катастрофа для країни. Для будь-якої країни, а тим більше для країни, яка живе у війні та економічних негараздах. Якщо держава і суспільство гідно пройдуть це випробування рішенням Конституційного Суду — значить, у нас є шанс. Якщо нічого не вийде, якщо цим вирішать знехтувати — значить уже за кілька місяців Україна остаточно зануриться у політичний та економічний хаос».
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
© 2005—2024 S&A design team / 0.004Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я» |