В Одесі відбувся другий міжнародний Ukrainian Ports Forum-2019, що є головною подією української портової галузі. Цьогоріч на нього з’їхалися представники 35 країн світу, щоб обговорити в експертному середовищі широкий спектр актуальних питань.

Ключові теми форуму — реформа галузі, спільні з ЄС проєкти з розвитку портової та логістичної інфраструктури. Учасники заходу — представники влади, міжнародного співтовариства, українські та закордонні інвестори, експерти й аналітики ринку — впродовж двох днів обговорювали наявні та перспективні проєкти державно-приватного партнерства у галузі, особливості перевалки ключових типів вантажів, зокрема аграрних, контейнерних, промислових, різні аспекти реалізації інвестиційних проєктів.

«Нинішній Український портовий форум значно перевершив попередній як за спектром тем, запропонованих до обговорення, так і за географією учасників. Ми бачимо великий інтерес з боку міжнародного та українського експертного товариства та маємо амбітні плани зробити Ukrainian Ports Forum ще масштабнішим — важливою міжнародною подією не лише на рівні Азово-Чорноморського басейну, а й країн Європи та Азії»,— зазначив голова Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс.

У своєму виступі голова АМПУ окреслив ключові перепони, які наразі гальмують розвиток та інвестиції в українські порти. Він закликав до якнайшвидшого прийняття Верховною Радою закону про концесію та інших галузевих законопроєктів, урегулювання питань зависоких відрахувань до бюджету, які змушені сплачувати держпідприємства портового сектору. Також актуальним є питання доступу українських компаній до грантів ЄС для реалізації проєктів у цій галузі.

Райвіс Вецкаганс представив присутнім членів наглядової ради ДП АМПУ, наголосивши на необхідності подальшого реформування портової галузі та корпоратизації компанії. «Створення наглядової ради АМПУ — це лише перший крок довгого шляху перетворень. Наша мета — забезпечити абсолютну прозорість усього адміністративного устрою підприємства та допомогти йому стати сучасною прогресивною компанією», — зазначив Дмитро Баринов, голова наглядової ради АМПУ, перший заступник голови Морської адміністрації.

Програма Ukrainian Ports Forum-2019 була насичена супутніми спеціалізованими подіями, як-от конференція EBA про лобізм інтересів портової галузі, традиційна галузева HR- конференція, «круглий стіл» з морської безпеки в портах, детальне обговорення пілотних концесійних проєктів, серія ділових зустрічей.

Організаторами форуму традиційно виступають Адміністрація морських портів України та Центр транспортних стратегій.

На запитання журналістів відповідали спікери першої сесії — заступник міністра інфраструктури України Юрій Лавренюк, представник Європейської комісії Стефан Шльонінг та голова ДП АМПУ Райвіс Вецкаганс.

Юрій Лавренюк:

— Форум зібрав на єдиному майданчику представників влади, усієї морської спільноти, державних підприємств, представників бізнесу, наших міжнародних партнерів. Маємо за мету насамперед показати, що морська індустрія в Україні розвивається, ми бачимо суттєве зростання, а це свідчить і про ріст економіки держави в цілому. Є потенційний інтерес інвесторів до морських портів. Ми ще раз наголошуємо, що в сфері стивідорної діяльності держава не може бути ефективним менеджером. Насправді держава має здійснювати державні функції, такі як створення умов для безпеки судноплавства, підтримання глибин акваторій портів, належного стану причалів, здійснення нагляду та контролю, що передбачений міжнародними конвенціями. Такі функції покладено на новостворену Адміністрацію морських портів України. А стивідорну діяльність повинні здійснювати приватні підприємства. Держава не має займатися перевалкою вугілля, зерна чи олії — це пострадянське мислення і пострадянське бачення. У всьому світі вже давно так працюють, і ми починаємо рух у цьому напрямку.

Ми маємо пілотний проєкт концесії портів Ольвія та Херсон. Тільки-но почнеться його реалізація, цей досвід пошириться на всі інші наші порти. Ми бачимо приклад Одеського та Миколаївського портів, які впродовж багатьох років не провадять стивідорної діяльності, однак констатуємо ріст там вантажопотоку, бачимо приплив цікавих інвесторів. Це свідчить, що приватні компанії є успішними менеджерами, а держава повинна займатися тим, чим вони зараз займається в Миколаївському та Одеському портах. Це має служити прикладом для інших.

Хочу подякувати керівництву АМПУ та нашим міжнародним партнерам за те, що приділяють увагу галузі, за те, що вона має змогу розвиватися. Україна — транзитна держава, відтак ми будемо збільшувати транзит та реалізувати нові проєкти в морській галузі. Україна — морська держава.

Стефан Шльонінг:

— Нещодавно відбувся Тиждень транспортного діалогу між Україною і Європейським Союзом. Стало зрозуміло, що відносини між ЄС та Україною є тіснішими, ніж кілька років тому, включаючи всі сектори економі-ки, зокрема транспортний. Ми бачимо суттєвий прогрес в Україні. Європейський Союз надає значну підтримку як у фінансовому, так і в політичному вимірах. Велика увага приділяється Азовському регіону. Ми тісно співпрацюємо з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та низкою інших європейських організацій. У транспортному секторі нині реалізуються понад десять проєктів, у нас працюють соціальні програми з підтримки інвестицій. 39 проєктів втілюються у рамках Східного партнерства. Сподіваємося, що у співпраці з Україною ці проєкти ми впровадимо найближчим часом.

Райвіс Вецкаганс:

— Це вже другий щорічний форум з морської галузі, у якому беруть участь понад 500 фахівців із 35 країн. Відзначу, що формат Транспортного тижня вибраний не випадково: саме цього тижня, крім Портового форуму, відбуватиметься низка інших важливих заходів. Логістичний комітет проводить свої заходи, покликані поліпшити ситуацію у сфері торгівлі. Міністерство транспорту проводить форум з діджиталізації (буквально — «оцифровування», у широкому сенсі — перехід інформаційного поля на цифрові технології. — Прим. ред). Нещодавно відбувся Grammar time days. Упродовж цього тижня всі місцеві інвестори, суб’єкти господарювання в нашій галузі й іноземні гості приїжджають сюди, щоб взяти участь у наших заходах. Це тенденція, що ми в цій частині мапи світу стаємо дедалі вагомішим гравцем. Маю надію, що найближчими роками, коли буде розширена виставкова складова, наша спеціалізована виставці на Одеському морвокзалі, ми станемо одним з найзначущіших світових транспортних тижнів і конкуруватимемо не лише в Чорноморському басейні, а й з європейським та китайським напрямками.

Важливою є присутність нашого профільного міністерства та колег з Євросоюзу, які окреслили дві головні речі. Як наголосив пан Шльонінг, нам дуже важливо, що ЄС справді повернувся обличчям до азовського питання і виділяє конкретні фінансові інструменти, спрямовані на реальну підтримку не тільки морського напрямку, а й залізниць та шосейних доріг у бік Маріуполя та Бердянська. Це особливо важливо, що така проблема означена саме сьогодні, адже судноплавство має труднощі, але ситуація покращується. У глобальному вимірі надзвичайно важливо, що Євросоюз ухвалив рішення про включення восьми українських портів у перспективну мережу розвитку TNT. Загальна сума інвестицій у цьому напрямку складає близько 900 млн євро.

На жаль, позаяк ми не є членами ЄС, нам не будуть виділені ґранти, однак у довгостроковому плануванні ці проєкти позначені.

Сьогодні вже відбулася сесія, на якій обговорювалися питання урядового рівня, та три сесії про головні напрями наших вантажів — зерновий, індустріальний і контейнерний. Завтра відбудеться важлива дискусія, яка стосується саме наших внутрішніх питань на майданчику Європейської бізнес-асоціації. Презентація Світового банку, яка представила його бачення подальших реформ морської і портової галузей та презентація наших пілотних інвестиційних проєктів. Ми підійшли до тієї стадії, щоб на рівні Кабінету Міністрів затвердити конкурсні умови і в червні оголосити тендери, а в серпні-вересні отримати пілотні проєкти державно-приватного партнерства у портах Херсон та Ольвія.

Юрій Лавренюк:

— Насправді процес відбувається паралельно. Як уже мовилося, у TNT-напрям за допомогою Європейського Союзу включено вісім наших портів. Відтак транзитні маршрути пролягатимуть через Україну. Одночасно відбудовуємо залізничну інфраструктуру, електрифікуємо певні залізничні напрямки, закуповуємо нові локомотиви, нові вагони, ремонтуємо причали, поглиблюємо дно, реформуємо морську галузь. Дякуємо кожному інвесторові, який вкладає кошти в порт. Ми зобов’язані створити такі умови, щоб інвестор, який вкладає у наші галузі — морську, авіаційну, залізничну — був упевнений, що його інвестиції захищені як на законодавчому рівні, так і на високому державному рівні, на рівні чиновників. Щоб можна було знизити тариф і дати можливість бізнесу ефективніше і дешевше провозити транзитом вантажі через Україну.

Райвіс Вецкаганс:

— Хочу додати що Єврокомісія розглядає пріоритетні морські проєкти саме в напрямку Азова, а також напрямок Запоріжжя—Маріуполь. Адже однією з головних цілей Стратегії розвитку морських портів до 2038 року якраз і є збалансування інфраструктурних напрямків не лише морю, а й залізницею.

Важлива тема — транзитний шлях з Китаю до країн Європейського Союзу через Азербайджан, Грузію та Україну. Журналісти поцікавилися, на якому етапі цей проєкт?

Юрій Лавренюк:

— Стосовно міжнародного транзитного коридору Китай-Європа. Зараз «Укрзалізниця» і залізниці Азербайджану та Грузії створюють тристоронній консорціум. Робота розпочалася рік тому, але це тривалий процес. Азербайджанська залізниця оперує двома поромами в Каспійському морі, а «Укрзалі-зниця» має власні два пороми — «Герої Шипки» та «Герої Плевни» — в Чорному морі. Один пором повністю відремонтовано, інший — потребує ремонту. Є приватні інвестори та власники поромів, які також готові брати участь у цьому маршруті. Наше завдання — зробити цей консорціум спільно з АМПУ, спільно з державними стивідорами, які будуть задіяні на цьому маршруті. Наша мета — зробити єдиний плаваючий тариф. Я не кажу, що це станеться завтра, бо ви не уявляєте, який це обсяг роботи, в тому числі на міжнародному рівні. Йде листування між державами, те, що потрібно від України, ми вже зробили на 80—90%. Міжнародні відносини, на жаль, складні, але я переконаний, що на кінець цього року проєкт має бути реалізований. Це пряме безпосереднє доручення нашого прем’єр-міністра.

Райвіс Вецкаганс:

— Ми підтримуємо ініціативу держави і міністерства зі створенню цього транзитного коридору, адже транзитні коридори, які пов’язують нас з Росією, нині не розвиваються. Справді, це не надто легкий маршрут і це не одна залізниця, там багато держав, багато складових для того, щоб опрацювати наскрізний тариф і найголовніше — продати його клієнтам. Для цього необхідно провести певну роботу. Це той маршрут, який ми хочемо розвивати, паралельно з іншим маршрутом — морським Шовковим шляхом, щоб збільшувати обсяги проходження суден через Босфор, у тому числі контейнерних, по прямих лініях з Китаю. Це дасть приріст. Сьогодні, якщо коментувати перевалку вантажів, ми спостерігаємо зростання як імпорту, так і експорту, а ось транзит буксує.

Європейський інвестиційний банк готовий надавати кредит під державні гарантії. Міністерство фінансів цей напрямок підтримує. Ми ведемо переговори про інвестиції в реконструкцію причальних ліній із 11 до 17 в Чорноморську, які будуть задіяні у проєкті розвитку зернового терміналу. Поглиблення ми робитимемо за власні кошти, а на реконструкцію причалів хочемо залучити інвестиції.

А ось один з результатів форуму. Новий зерноперевантажувальний комплекс потужністю не менше трьох мільйонів тонн повинен повноцінно запрацювати вже до кінця цього року.

У перший день роботи галузевої міжнародної конференції Ukrainian Ports Forum-2019 відбулося підписання тристороннього меморандуму про співробітництво між ДП «Адміністрація морських портів України» та двома компаніями-інвесторами — ТОВ «Бруклін-Київ» і ТОВ «Луї Дрейфус Компані Україна».

Значущість події прокоментував начальник Одеської філії ДП АМПУ Ігор Ткачук:

— Підписання цього меморандуму символізує розблокування проєкту, реалізація якого з різних причин була призупинена більш ніж на п’ять років. Сьогодні, завдячуючи спільним зусиллям Міністерства інфраструктури та нового керівництва ДП АМПУ, ми розморожуємо інвестиції обсягом 250 мільйонів доларів. Цьогоріч ми не лише зрушили цей проєкт. Меморандумом ми підтверджуємо наміри цього року ж його завершити, тобто повноцінно запустити новий потужний зерноперевантажувальний комплекс. Для цього нам потрібно інвестувати кошти в поглиблення дна, щоб новий причал міг приймати великі судна, а інвестор, у свою чергу, наростити вантажопотік.

У рамках інвестиційного проєкту зі спорудження перевантажувального комплексу зерна в тилу причалу №1 Андросівського молу Одеського морського порту (реалізується за підтримки ЄБРР) цим меморандумом сторони підтвердили свої наміри. Так, ДП АМПУ до кінця вересня завершить будівельно-монтажні роботи зі спорудження нового причалу №1 з параметрами: довжина причальної стінки — 254 м, ширина причалу — 35 м, глибина — 12 м, з можливістю поглиблення за потреби до 13,5 м. ТОВ «Бруклін-Київ» зобов’язався закінчити будівництво та ввести в експлуатацію 2-у та 5-у черги перевантажувального комплексу й оформити права оренди відповідних земельних ділянок. Вантажовласник — ТОВ «Луї Дрейфус Компані Україна» — разом з партнерами забезпечить обсяг перевалки зернових вантажів в Одеському порту сумарно не менше трьох мільйонів тонн за маркетинговий рік після завершення всіх етапів будівництва.

Ігор Ткачук подякував інвест-партнерам порту за дотримання найвищих європейських стандартів якості при спорудженні зерноперевантажувального комплексу. Зокрема, відзначив, що нова суднонавантажувальна машина, яку поставила на причал і змонтувала компанія «Бруклін-Київ», — одна з найбільш екологічних у своєму класі. Завдяки новітнім системам аспірації під час експлуатації вона дає «нуль» викидів зернового пилу в атмосферу.

Довідково. Новий зерноперевантажувальний комплекс входить до п’ятірки найбільших проєктів програми інвестиційного розвитку Одеського порту. Кілька років тому компанія-інвестор ТОВ «Бруклін-Київ» практично завершила будівництво основних об’єктів комплексу. Були введені в експлуатацію ємності для зберігання зерна (силоси), станція розвантаження вагонів тощо. А от фінансування державних зобов’язань за проєктом припинилося в момент, коли загальні будівельні роботи на причалі були виконані на 55,1% (збудовано 162 м лицевої стінки причалу), а поглиблення дна виконане на 62,3%.