На північному заході Словаччини, за 10 км від кордону з Чехією та за 120 км від Братислави, на берегах річки Ваг розташувалося одне з найкрасивіших міст цієї країни — Тренчин. Про нього — коротка оповідь під хештегом (газетною мовою — рубрикою) #європейські_закапелки від офісу віце-прем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ.

Зустрічає туристів при в’їзді в Тренчин середньовічний замок, який височіє на скелі над містом. На скелі під замком можна побачити латинський напис, який датується 179 роком, тож історики вважають, що у II сторіччі римляни створили тут укріплене поселення, яке називалося Левкарістос.

Пізніше, на початку XI століття, на місці поселення була зведена фортеця, власником якої був угорський шляхтич та воєвода — свого часу найміцніший магнат Угорського королівства на теренах сучасної західної та центральної Словаччини в пері-од феодальної роздробленості — Матуш Чак Тренчанський. Місто отримало свою назву саме завдяки цій фортеці, яка довгий час служила найголовнішим оборонним пунктом Словаччини. Замок неодноразово добудовувався і, нарешті, в XV столітті набув того вигляду, в якому його можна побачити нині.

У нижній частині замку знаходяться казарми і бастіон, які свідчать про оборонне значення цієї споруди. Поруч з бастіоном розташований знаменитий Колодязь Любові, глибина якого — 80 метрів. З цим колодязем пов’язана красива легенда. В далекому минулому володар замку Штефан Запонський захопив у полон прекрасну турецьку принцесу Фатіму. Один турецький візир (принц) Омар, який любив Фатіму, прибув із золотом, щоб викупити її. Однак владика замку зажадав від нього вирити колодязь всередині фортеці. Омару знадобилося чотири роки, щоб добути воду зі скельного кременя.

У XV столітті Тренчин отримав від короля Сигізмунда I Люксембурзького статус вільного королів-ського міста, а офіційно до території Словаччини був приєднаний лише триста років тому.

Пожежа 1790 року, яка знищила більшу частину міста, завдала значної шкоди і середньовічному замку, але згодом його було відновлено. Сильний вогонь спопелив більшість історичних пам’яток Тренчина. Однак деякі з них збереглися, як, наприклад, площа у центрі міста Mierove nam. У 1712-у тут був встановлений пам’ятник «Чумна колона», який і досі нагадує про трагічні події початку XVIII століття, коли сотні містян померли від чуми. Уціліли й міські ворота — символ старого Тренчина, побудовані в 1534 році.

У районі Старого міста на головній площі стоїть церква у стилі бароко та міська вежа в готичному стилі, на яку можна піднятися і помилуватися захоплюючим краєвидом. Варто відвідати церкву Св. Франциска Ксаверія, будівництво якої почалося в середині XVI століття і тривало майже сто років. Завітайте до парафіяльної церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Вона — одна з найцінніших і найстаріших сакральних споруд Тренчина. Колись церква була частиною міської кріпосної стіни, яка захищала під’їзну дорогу до замку. Популярними пам’ятками серед туристів є й численні музеї, будинок міського голови, дім ката та багато інших місць.

Тут панує легка та невимушена атмосфера, адже близько 12% постійного населення міста — студенти. У Тренчині проходить найбільший літній музичний фестиваль Словаччини — «Pohoda», який щорічно збирає близько 30000 осіб. Окрім концертів у жанрах рок, панк, джаз, рейв, реггі, фолк, поп та багатьох інших, проводяться різноманітні художні виставки, театральні вистави, танці, презентації книг та інші культурні заходи.

Цікавий факт: саме у місті Тренчин розташований Центр передового досвіду НАТО з питань знешкодження боєприпасів, які не спрацювали (The Explosive Ordnance Disposal Centre of Excellence). Центр був офіційно акредитований у НАТО в 2011 році.