ОЗЕРА ОДЕЩИНИ — НЕ ДАЙТЕ ЇМ ЗАСОХНУТИ

У весняному багатоцвітті Буджаку з кожним роком стає менше блакитного кольору, бо пересихають річечки та міліють озера. А влітку запах застояної і гнилої води перебиває пастухам правічний запах терпкого полину і освіжаючого морського бризу.

Погіршення стану екологічної системи Придунав’я непокоїть керівника спортивно-туристичного клубу «Альгадра» Ізмаїльського центру позашкільної роботи та дитячої творчості, суддю національної категорії Національної федерації спортивного туризму України, кандидата в майстри спорту Тараса Михайленка, який з 1985 року водить дітей туристичними стежинами рідного озерного краю. Турист-педагог повідав, що сьогодні до деяких найбільших водойм України важко дістатися через розорану прибережну зону або забудову. Люди протягом десятиліть своєю бездумною господарською діяльністю лише завдавали шкоди екосистемі озер Ялпуг, Катлабух, Китай, Лебедине, Кугурлуй та іншим водоймам. Багато озер відділені від Дунаю і Пруту дамбами. Природні процеси припливу-відтоку води порушені. На думку Тараса Михайленка, людям варто менше втручатися у природні процеси, а допомогти відновити природний водообмін, лише піднявши шлюзи та зруйнувавши дамби. Стосовно туристичного потенціалу озер, то багатокілометрові водні простори можуть стати раєм для вітрильного спорту…

Сасик на смертному одрі

Сасик — озеро-водосховище, створене внаслідок відокремлення лиману від моря широкою 14-кілометровою дамбою у далекі радянські часи для зрошення південноукраїнських чорноземів. Згідно з проектом будівництва «Дунай-Дніпровського водогосподарського комплексу», меліоратори планували перетворити більшість причорноморських водойм — від дельти Дунаю до Дніпробузького лиману — в накопичувачі прісної води для зрошення мільйонів гектарів сільгоспугідь. Але на практиці проект, який за масштабністю порівнювали з «перекиданням на південь сибірських рік», виявився провальним, бо підземні джерела продовжили мінералізувати воду і залишали її солоною. Родюча земля перетворилася на солончаки. Поступово озеро загнило, а риба стала небезпечна через паразитів. У 2008 році дослідники зафіксували надходження до Сасика з дунайською водою і поступове накопичення близько 3 мільйонів тонн токсичних донних відкладень, 1 мільйона тонн завислих наносів, щорічні «цвітіння води», пов’язані з бурхливим розвитком небезпечних для людей синьо-зелених водоростей, скорочення кількості цінних видів риб, тварин і птиці.

Розташований на території Татарбунарського і Кілійського районів, Сасик був цілющим. Багато людей приїжджало сюди, щоб лікуватися грязями, а зараз озеро поступово вмирає. І вирішення цієї проблеми далі обговорень порятунку не просувається.

Екосистему порятують заповідники та ентузіасти

Великий і Малий Куяльник, Барабой, Кучурганка, Ве­ликий Канай, Велика Сош­ка, Ташбунар, Ягорлик, Чага, Тилігул, Велика Дивка, Чичіклія, Кодима, що течуть в межиріччі Дністра й Дунаю та в Буджацькому степу, повноводними бувають у весняний або осінній періоди. Влітку, як у нинішню аномальну спеку і бездощів’я, їхні русла міліють або частково пересихають. І не дарма у безводних краях побутувала людська мудрість: крапля води — крупиця золота! Тож не лише озера Буджаку, а й водні артерії півдня та півночі потребують захисту та відновлення.

В Окнянському районі волонтери з Одеси і місцеві чиновники переймаються питанням екологічної реставрації річки Ягорлик, впроваджуючи міжнародних проект «Сприяння розвитку транскордонного співробітництва та комплексного управління водними ресурсами в басейні річки Дністер».

Відомо, що у басейні річки побудовані 3 водосховища об’ємом майже 6 мільйонів кубометрів, а також близько 40 ставків. Більшість гідротехнічних споруд на ставках побудовані без проектної документації та без урахування законодавства, що призвело до деградації і часткового зникнення річки, природні заплави порослі очеретом, заболочені, знищені пасовища і сіножаті. Крім цього, деякі гідроспоруди перебувають у незадовільному технічному стані і є небезпечними для експлуатації.

Торік ентузіасти обстежили 70 км річки Ягорлик, і для реалізації демонстраційного проекту екологічного відновлення річки з вільним плином обрана ділянка від ставка в селі Довжанка до ставка села Дубове. Загальна протяжність відновлюваного відрізка — 8,5 км. Крім поліпшення умов життя місцевого населення, проект також сприятиме підвищенню туристичної привабливості цієї місцини і створить нові можливості для розвитку екотуризму та інших екологічно дружніх видів природокористування.

На півдні Одещини переймаються створенням національного природного парку «Придунайська Бессарабія» на території Ренійського, Болградського та Ізмаїльського районів площею 45 тис. га. За задумом ініціаторів, до його складу мають увійти озера Ялпуг, Кугурлуй і Картал, а також прибережні захисні смуги. Створення нацпарку відкриє нові можливості для розвитку регіону, а головне – дасть можливість зберегти його унікальну природу.

А на острів Єрмаков, поблизу Вилкового, днями волонтери випустили 17 коней породи Коник. Тварин зібрали в Латвії з 4 заповідників. На острові, окрім коней, «робінзонять» ще 8 буйволів, близько 40 видів червонокнижних тварин. Екозахисники хочуть відновити всю екосистему Єрмакова.

На знімках: головний турист Ізмаїльщини Тарас Михайленко (ліворуч) сплавляється по Південному Бугу; занедбана гідроспоруда на Сасику; єрмаківські коники; корови селян с. Гавиноси на водопої біля р. Тростянець.