Нещодавно в Одесі відбувся XV Український муніципальний форум. На нього до Чорноморського узбережжя приїхали голови громад, урядовці, експерти та представники міжнародної спільноти. Всі вони зібралися, щоб обговорити нагальні питання місцевого самоврядування. Форум відбувся за підтримки Асоціації міст України. До організації входить 779 міських, селищних та сільських населених пунктів. Серед них – 341 об’єднана територіальна громада. В усіх цих адміністративних одиницях мешкає 80 % населення України. Тому можна сміливо казати, що в Одесі фактично вирішувалась подальша доля нашої держави.

Голови ідуть в парламент

Муніципальний форум на три дні став майданчиком для дискусій з приводу самоврядування. Його учасники прагнули визначити загальний план розвитку своїх територій, розв’язати конкретні проблеми територіальних громад. Також вони намагалися з’ясувати, коли в них з’явиться можливість надавати якісні публічні послуги громадянам, адже це — основна мета реформи. Якщо не підтримувати органи місцевого самоврядування – позитивних змін не відбудеться. Тому багато голів ОТГ планують йти на дострокові парламентські вибори, що є одночасно і викликом, і можливістю. Основна мета – представити інтереси всіх громад, від великих міст до маленьких сіл.

- Учасники цього форуму – справжні політики, люди, які мають чим звітувати перед людьми, — сказав на відкритті форуму голова Асоціації міст України Віталій Кличко. — Багато політиків вже втратили довіру, тому що чимала кількість з них давала обіцянки, які не збиралась виконувати. А тут зібралися ті, хто щодня покращує життя в своїх містах, містечках та селищах. Асоціація міст України сьогодні — найвпливовіша недержавна організація, яка захищає інтереси місцевого самоврядування. Вона є суто аполітичною і передусім дбає про інтереси влади на місцях, бо від неї безпосередньо залежить розвиток нашої держави.

На муніципальному форумі обговорювались проблеми територіальних громад актуальні для всієї України. Однією з них є несправедливий розподіл дотацій між місцевими бюджетами на підтримку закладів освіти та охорони здоров’я. В той час коли 70 % всієї освітньо-медичної структури утримується за рахунок міст та територіальних громад, обласна та районна влада залишає собі на власні потреби 82 % додаткової дотації. В цьому році з 17 мільярдів гривень дотацій територіальні громади отримали лише п’ять відсотків від суми. Цю ситуацію треба переломити, щоб органи місцевого самоврядування змогли повноцінно утримувати підпорядковані їм об’єкти.

Чи не згорнуть реформу?

Реформа децентралізації — це можливість передати органам місцевого самоврядування не стільки гроші, скільки фінансові інструменти роботи. Бо кошти вже передавались до 2014 року, і їх постійно не вистачало. Бюджет кожної громади, від маленького села до великого міста, був касою видачі зарплати, і майже ніхто не мав грошей на розвиток.

- Я точно пам’ятаю, що раніше об’єднані бюджети розвитку всіх українських міст дорівнювали сьогоднішньому зведеному бюджету Харкова та Дніпра: раніше це була цифра на всю державу, — зазначив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. — Я пам’ятаю ту систему, коли кожен із нас не міг провести свою платіжку через органи державного казначейства. Були величезні проблеми, що виникали внаслідок неефективної системи, і нам вдалось її змінити. Але чи всі усвідомлюють, що ми ще не пройшли ту точку неповернення? Сьогодні можна через голосування до нового бюджетного кодексу, через зміни у Бюджеті-2020 року змінити систему, відвернувшись від місцевого самоврядування. Я бачу реальні загрози майбутній децентралізації в Україні.

Володимир Гройсман також зазначив, що Уряд зараз не має права відмахуватись від цих проблем. Потрібно об’єднуватися далі, щоб завершити реформу, зробити її ефективнішою. Проблеми, що існують, є наслідком незавершеності змін, тому реформу треба захистити. А для цього треба спілкуватися з населенням, щоб воно відчувало свою причетність до змін. В маленьких об’єднаних територіальних громадах контакт з людьми набагато кращий. Місцева влада співпрацює з жителями, радиться з ними, розробляє спільні ініціативи, намагається разом сформулювати план розвитку. У мегаполісах, на превеликий жаль, цей зв’язок втрачається. Треба давати населенню більше можливостей для того, щоб воно розпоряджалося коштами місцевих бюджетів.

Гроші – від землі

В рамках форуму Держ­егеокадастр передав у комунальну власність чотирьом громадам Одещини землю. Вона — одне з небагатьох джерел доходу для українських ОТГ. Майже десять років тому території сільськогосподарського призначення були передані від районної влади до Держгеокадастру, що суттєво збіднило місцеві бюджети. Цей крок і тоді викликав нарікання органів місцевого самоврядування, а час лише показав його помилковість. Здалеку важко простежити, в чиїх руках перебуває земля, як вона використовується. За таких умов не було й мови про контроль ефективності витрачених ресурсів. При тому, що для маленьких міст і сіл та земля була чи не єдиним вагомим джерелом доходу, який їм стали повертати тільки в 2018 році.

- Я впевнений, що передача сільськогосподарських територій в розпорядження ОТГ зробить прозорим ринок землі у нас в громаді, — зазначив голова Кілійської об’єднаної територіальної громади Павло Бойченко. — Ми проведемо відкриті конкурси з метою максимального отримання доходів до бюджету. Процес повністю не завершився, є ще 2-3 тисячі гектарів землі, які «гуляють» і з якими треба розібратися. Але вистачає й інших проблем, які треба вирішувати. На більшість сільськогосподарських земель, переданих в розпорядження Кілійської ОТГ, були укладені договори за дуже низькими ставками. Орендна плата від ста до трьохсот гривень за гектар — це дуже мало за наших умов.

Для прикладу, аналогічні землі у приватника-пайовика обходяться орендаторам по дві тисячі гривень. Органи місцевого самоврядування ніяк не могли змінити цю ситуацію. А тепер, коли громада стала власником, вона може ініціювати перегляд несправедливої оплати. В Кілії планують звертатися до судів, розривати договори, домагатися перегляду ставок. У підсумку ОТГ отримує можливість заробити десятки мільйонів гривень до місцевого бюджету. А збільшення надходжень дозволить ремонтувати дороги, школи і розвивати об’єкти інфраструктури в населених пунктах громади.