Децентралізація вважається однією з найуспішніших і найпопулярніших реформ в Україні. Передача відповідальності на місця стала тим потужним стимулом, який спонукав розвиток у містах і селах. Люди почали активні-ше брати за себе відповідальність за свою вулицю, свій населений пункт, і головне, що відбувається, — це змінюється їхня свідомість. Але реформу потрібно завершувати. На Одещині, зокрема, створені 32 ОТГ, однак, як і по всій Україні, на мапі області — чимало білих плям. За планом цьогоріч етап добровільного об’єднання громад закінчується і наступним кроком має стати прискорення процесу та його повне завершення у 2020-у.

Команда, яка почала цей процес, поступилася іншим політичним силам, тож на місцях, особливо в уже сформованих об’є-днаних громадах, виникає питання: що ж далі? Люди побоюються, що після парламентських виборів, у них можуть відібрати ті повноваження й можливості, які вони отримали.

Що ж готовий зробити майбутній парламент для продовження децентралізаційних змін у регіонах? Ми спробували проаналізувати передвиборні програми партій і кандидатів через бачення ними процесів розвитку місцевих громад.

В Одеській області — 11 одномандатних виборчих округів, у яких балотується 193 кандидатів у депутати: 66 — від партій, 127 — самовисуванці. Лише дві полі-тсили змогли виставити кандидатів у всіх округах — «Слуга народу» та «Опозиційна платформа — За життя». У десяти округах своїх представників має «Батьківщина», у семи — «Опозиційний блок», у шести — «Голос», у п’яти — «Європейська солідарність». Оскільки решта партій висунули лише по одному-двох кандидатів, зупинимося на передвиборних програмах згаданих вище політсил.

У програмі найрейтинговішої сьогодні партії «Слуга народу» задеклароване продовження децентралізаційного курсу: «Проведемо децентралізацію влади відповідно до європейських норм: передамо максимум можливих повноважень виконкомам місцевих рад, перетворимо державні адміністрації на префектури європейського типу».

У передвиборній програмі «Опозиційної платформи — За життя» про децентралізацію нема жодного слова. Втім, ідеться про розширення повноважень місцевого самоврядування, а саме: «обласні та районні ради отримають можливість створювати виконавчі комітети, а люди — право на прямих виборах обирати керівників регіональної влади».

Партія «Голос» Святослава Вакарчука повністю підтримує процес децентралізації: «Ми будемо передавати більше повноважень і ресурсів на місця. Закріпимо децентралізацію та новий територіальний устрій у Конституції. Ми перемістимо прийняття рішень якомога ближче до тих, кого вони стосуються безпосередньо. При цьому будемо максимально сприяти подальшому створенню і розвитку об’єднаних територіальних громад. Ми створимо умови для залучення якісних кадрів та ефективного управління на місцях. Ефективна робота місцевих органів влади важлива для щоденного життя людей».

Принцип повної децентралізації декларує й політична партія «Опозиційний блок»: «Надходження від податків та зборів одночасно з повноваженнями повинні залишатися на місцях: у містах, районах, громадах, селах. Це вирішить більшу частину проблем: і поганих доріг, за які відповідатиме конкретний мер, і мови навчання та діловодства, яку будуть визначати мешканці громади».

«Європейська солідарність» у своїй передвиборній програмі проголошує: «Завершення децентралізації і подальше проведення адміністративної реформи на-ділить громади більшими повноваженнями і коштами для їх реалізації. Підтримка громадських ініціатив і діяльності інститутів громадянського суспільства має бути посилена шляхом розширення повноважень і надання місцевого та державного фінансування. Зробити владу ефективною та відповідальною, посилити участь і контроль з боку людей».

У передвиборній програмі по-літичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», що висунула кандидатів у десяти округах Одещини, про децентралізацію чи адміністративну реформу не згадується взагалі.

Дещо інша картина серед самовисуванців-мажоритарників. Деякі з них уже встигли попрацювати у місцевому самоврядуванні, до Верховної Ради балотується й дехто з колишніх голів ОТГ, тому інтереси місцевих громад у їхніх програмах представлені повніше, насиченіше.

Обіцянки різні. Зокрема, економічна самостійність громад; продовження реформи децентралізації: місцевим громадам необхідно надати якомога більше можливостей для використання земель і майна в своїх межах; децентралізація владних повноважень, розподіл бюджету на місцях — передача реальної влади місцевим громадам…

«Буду домагатися нової законодавчої норми щодо права громади вийти з уже створеного об’єднання (ОТГ) і приєднатися до іншого на вигідних умовах, а також фінансової децентралізації, щоб ще більше грошей залишалося в розпорядженні громади», — декларує одна з кандидаток у нардепи, яка вже попрацювала у місцевому самоврядуванні. «Захищати права територіальних громад на децентралізацію у суворій відповідності з чинним законодавством, за умов позитивного волевиявлення і згоди мешканців громад на об’є-днання», — йдеться у передвиборній програмі колишнього селищного голови.

За планом, реформа має остаточно завершитися у 2020 році проведенням місцевих виборів на новій територіальній основі. При цьому залишається відкритою велика кількість питань: новий адміністративно-територіальний устрій (чи об’єднані територіальні громади функціонуватимуть одночасно з районами), майбутнє тих населених пунктів, які не хочуть створювати свої чи приєднуватися до інших ОТГ…

Віктор БОНДАРУК, експерт Одеського центру розвитку місцевого самоврядування, вважає:

— Сьогодні важко щось прогнозувати. Кандидати від партій, які проводять передвиборну агітацію, частенько не розуміють, що таке об’єднання громад, децентралізація... Поки що помітно лише одне: некомпетентність кандидатів. Більшість з них не усвідомлює, чим має займатися Верховна Рада…

Після формування парламенту все стане зрозумілішим... Реформа закріплена рішеннями уряду. Прийде новий парламент — сформується новий уряд. Теоретично можна все змінити, але я не думаю, що це станеться. Спротив буде сильним, бо реформа потрібна й популярна серед людей.

Ігор МИКЛАЩУК, президент асоціації «Інститут кооперації і місцевого врядування», кандидат політичних наук, зазначає:

— «Можна з упевненістю стверджувати, що реформа децентралізації вже пройшла «точку неповернення». Нові громади та їх повноваження центральна влада вже не забере. ОТГ обі-ймають майже половину території нашої країни, у них проживає більшість населення держави. Навіть соціологічні опитування підтверджують схвалення цієї реформи людьми: її підтримують 43% (безпосередньо в громадах цей показник ще вищий). Фантастичний результат для змін, які традиційно викликають страх та недовіру наших громадян.

Загрозою для реформи є затягування законодавчого процесу з боку нової Верховної Ради. Впродовж останніх місяців жоден з важливих для децентралізації законопроектів не було проголосовано. Тож уся відповідальність ляже на новий парламент. Найважливішими з них є: затвердження нового адміністративно-територіального устрою, який має складатися з трьох рівнів: громада, район, регіон; прийняття закону про службу в органах місцевого самоврядування, за яким питання праці, залучення осіб та склад апарату вирішуватимуться винятково на місцевому рівні; ліквідація держадміністрацій та заміна їх інститутом префектів. Головним завданням останніх стане контроль за законністю діяльності місцевої влади. А майже весь функціонал колишніх державних адміністрацій перейде до місцевих рад. Проблеми ставитимуться й вирішуватимуться на локальному рівні, без втручання центральної влади.

Найбільшим викликом стане завершення реформи як такої. Ймовірним є надання останнього шансу для добровільного об’єднання громад. Для цього можуть створити додаткові мотивації: скажімо, фінансові гарантії звільненим держслужбовцям або гроші на розвиток територій. Після чого творення ОТГ відбуватиметься в ручному режимі. Нинішні перспективні плани покривають майже всю територію України, тож формування громад не стане проблемою. В разі такого підходу всі перетворення можна закінчити впродовж року. Додатковою мотивацією для депутатів стане можливість представити це як власну заслугу.

Чекаємо, що парламент, який оберемо вже невдовзі, дасть новий імпульс для продовження й успішного завершення реформи.