8 серпня в Одеському музеї західного і східного мистецтва відкрилася виставка творів генія польського модерну Яцека Мальчевського.

Уперше в історії дружніх взаємин нашого музею та Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького твори Яцека Мальчевського експонуються у Південній столиці. Проєкт втілений за підтримки Генерального консульства Республіки Польща в Одесі.

Яцек Мальчевський (1854—1929) — один із найзагадковіших митців Польщі на зламі XIX—XX століть. Його вважають засновником польського символізму і видатним художником європейського рівня. У його творчому доробку переважають історичні мотиви, романтичні ідеали незалежності, християнські та грецькі традиції, народна міфологія, а також любов до природи.

На велелюдному відкритті виставки до шанувальників прекрасного звернувся генеральний консул Республіки Польща в Одесі Анджей Шмідтке:

— Шановні гості! Дуже тішуся, що ми знову маємо змогу зустрітися в Одеському музеї західного і східного мистецтва. Менше року тому ми відкривали першу польську виставку у цьому музеї — виставку графіки з Лодзі.

Цьогоріч маємо видатну нагоду — 165-у річницю уродин та 90-ліття смерті видатного польського живописця і педагога Яцека Мальчевського. Експозиція, яка постійно виставлена у Львові, завдяки зусиллям пана директора привезена до Одеси. Дуже радий вперше побачити ці картини Яцека Мальчевського. Ми всі, одесити і полонія — поляки, які мешкають в Одесі та околицях, отримали нагоду побачити справді високу культуру на власні очі.

Нечасто буває, що творчість польського художника показують в Україні, тим паче одного з найвидатніших наших митців. Яцек Мальчевський створив близько двох тисяч живописних полотен, серед яких — з півтори сотні автопортретів. Тут представлена невелика частина його творчості, водночас це його найважливіша частина. Коли я був молодшим, читав про нього у підручниках й оглядав його образи з репродукцій, а тут разом з вами маю змогу побачити їх наживо.

Хочу звернути вашу увагу на одну річ. Торік ми відзначали століття відновлення незалежності Польщі. Яцек Мальчевський був великим патріотом і своє малярство присвятив відновленню польської незалежності. Він народився, коли Польща була розділеною і її не було на мапі світу, але помер уже в незалежній Польщі. Сподіваюся, що ця частина його творчості і його патріотизм будуть гідно вами оцінені.

Далі слово мав куратор виставки — мистецтвознавець Володимир Островський:

— Починаючи з ХІХ століття в Одесі жило багато поляків. Нищівне ХХ століття не всіх поляків розстріляло, багато хто з них залишився. В нас є польська кров, в нас є польський дух і вулиця Польська, до речі. Мені приємно, що сталася така знакова об’єднавча подія, коли польська амбасада, львів’яни та одесити зібралися і вирішили, що врешті треба об’єднати Захід, Схід і Південь, аби зробити щось цікаве. Ми пишаємося тим, що Одеський музей західного і східного мистецтва передав на виставку Львівській картинній галереї кращі свої твори. Це гоноровий обмін. Ми дали своїх Гальсів — «Святого Луку» і «Святого Матвія», і вони зараз там.

Львів’яни теж не поскупилися — вони дали нам розкішну колекцію. Взагалі, Львівська національна картинна збірня має 86 живописних творів Яцека Мальчевського. Чому так склалося? Він любив Львів, там були його друзі, він багато там залишив своїх полотен. З колекції Любомирських, з колекції Конєцпольських вони потрапили в картинну галерею. Тепер львів’яни дуже пишаються, а поляки трохи заздрять.

Щоб ви розуміли, для поляків Яцек Мальчевський — це те саме, що для росіян і, власне, для нас Ілля Юхимович Рєпін. Це навіть не величина, це брила! Це художник, який зараз викликає такий самий інтерес, який викликав наприкінці ХІХ століття. Рєпін писав «Кому на Руси жить плохо» — «Бурлаків на Волзі», а Яцек Мальчевський (тут цієї картини нема, вона зберігається в Польщі) — суперкомпозицію, яка називається «Хибне коло», коло, через яке ми не можемо пройти: драбинка, на ній сидить художник, а довкола нього вихором проносяться образи польських повстанців, прекрасних польських жінок, якихось королів… І воно крутиться в уяві, і він не може з них вирватися, щоб щось зробити, щоб Польща стала вільною.

Ми сьогодні відчуємо дух Мальчевського, ми побачимо портрети, сповнені гідності. Хтось може сказати: чому «Христос в Емаусі», чому «Христос і самарянка» — це зображення Яцека Мальчевського? Чому «Лицар і Муза» — це теж він? Що, він занадто себе любив? Ні, це засіб, це спосіб месіанського висловлювання: «Я є Польща!», «Польща — це я!», «Я, Яцек Мальчевський, є представником свого народу, тої плоті і крові цих гнаних тоді поляків». Він говорив, коли вже був професором Краківської академії мистецтв, своїм учням: «Пишіть так, щоб з вашими картинами Польща воскресла!». І він намагався це зробити.

Це справді значна подія в культурному житті Одеси та всієї України. Вперше зі Львова, з цієї скарбниці західноукраїнських коштовностей, до нас, на Південь, вихлюпнула така потужна художня імпреза, як картини Яцека Мальчевського. Пан Ігор Хомин, головний зберігач Львівської картинної галереї, написав анотацію, академічну і серйозну, під назвою «Виставка Яцека Мальчевського». Хіба одесити можуть з таким погодитися до кінця? Ні. Ми є романтичні жителі міста Одеси, поляки так само романтичні. Нас це поєднує. Ви знаєте, львів’яни такі дещо раціоналістичні. Тому ми назвали цю виставку «Лицар краківського модерну». Пам’ятаєте, як писав Микола Гумільов: «Я конкистадор в панцире железном…».

Я бачу цього лицаря, який на коні, як Дон Кіхот, намагається доскочити до зображення якогось з давніх польських королів і поклонитися йому. І несподівано тягне на налигачах якісь дивні язичницькі фігури…О! Тут багато таємниць.

Отже, перше: Яцек Мальчевський — засновник символізму у польському мистецтві. Друге: Яцек Мальчевський — один з найтаємничіших, один з найзагадковіших художників європейського стилю модерн. Третє: Яцек Мальчевський — патріот своєї вітчизни. За це, власне, ми його і любимо.

Виставку «Яцек Мальчевський — лицар краківського модерну» можна оглянути до 25 вересня за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 9.