ІА «Контекст Причорномор'я»
Одеса  >  Моніторинги
Віхи незалежності
24.08.2019 / Газета: Одесские известия / № s / Тираж: 18937

 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України і постанову «Про проголошення незалежності України». Саме ця дата є днем народження нової держави, про яку протягом багатьох століть мріяли мільйони українців.

У тексті Акту проголошення незалежності України зазначено наступне: «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традиції державотворення на Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної української держави — УКРАЇНИ».

 1 грудня 1991 року на підтвердження Акту проголошення незалежності було проведено всеукраїнський референдум. Більше 90% відсотків громадян, що взяли участь у референдумі, висловилися за незалежність. Одразу ж «стартувало» визнання України іноземними державами. Вже 2 грудня 1991 року незалежність України визнала Польща — найперша. І в той же день — Канада. А далі — Угорщина, Литва, Латвія, Росія, Болгарія. Загалом за перший рік незалежності Україну визнало і встановило міжнародні відносини 130 держав.

 У березні 1992 року парламент прийняв Закон «Про приватизацію державного майна» (щодо великих промислових об’єктів). Водночас прийнято закон про приватизацію малих підприємств. Невдовзі було затверджено Державну програму приватизації держпідприємств.

21 квітня 1994 року президент Леонід Кравчук підписав Указ №178 / 94 «Про введення в готівковий обіг приватизаційних майнових сертифікатів». В Україні стартувала ваучерна приватизація. До неї у людей, м’яко кажучи, склалося неоднозначне ставлення. Економісти стверджують: значна частина приватизованих активів виявилася зосередженою не у населення або кінцевих інвесторів, а в руках фінансових посередників, поточного керівництва і тієї партійної номенклатури або криміналітету, які за ними стояли. Від ваучеризації виграли вони, а прості громадяни залишились з носом, як, власне, і національна економіка.

 5 грудня 1994 року у Будапешті між Україною, США, Росією та Великою Британією підписано міжнародну угоду — Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Цей документ містить пункти, що надають гарантії суверенітету та безпеки Україні. Пізніше до країн- гарантів приєднались Франція та Китай.

Відмова України від третього за величиною ядерного потенціалу є унікальним фактом. Досі жодна інша із країн в світі від ядерного статусу не відмовилась.

Будапештський меморандум виявився «нікчемним папірцем», оскільки один із підписантів, Росія, сама стала агресором стосовно України, анексувавши українську суверенну територію — Крим, та розв’язавши війну на Донбасі.

 28 червня 1996 року Україна отримала Конституцію — основний закон, за яким живе донині. День Конституції — одне з наймолодших свят в українському календарі. З 1996 року до Конституції України чотири рази вносились правки: 2004 рік – ухвалення «Конституційної реформи» у Верховній Раді; 2010 рік – скасування Конституції 2004 року (без голосування в парламенті); 2014 рік – повернення до Конституції в редакції 2004 року; 2015 рік – внесення змін до частини децентралізації.

Це не надто багато змін за всі непрості роки незалежності, і на тлі тих викликів, з якими стикається країна. За Основним Законом, Україна — парламентсько-президентська республіка.

 У 1996 році введено в обіг офіційну національну валюту України – гривню. Грошова реформа була проведена протягом 2–16 вересня 1996 року.

Перші монети були викарбувані в 1992 році, але в обіг надійшли тільки 2 вересня1996 року. У цей день в обіг надійшли в монети 1, 2, 5, 10, 25, 50 копійок, викарбувані у 1992—1996 роках. Вони були виготовлені на Монетному дворі Італії, а також на Луганському патронному заводі. Монети в 1 гривню, виготовлені в 1992—1995 роках, надійшли в обіг 12 березня 1997 року, а виготовлені в 1996 році монети в 1 гривню — 1 вересня 1998 року.

 22 листопада 2004 року розпочалась «помаранчева» революція. В українському суспільстві ставлення до цієї важливої події неоднозначне. Чимало громадян вважає її початком реального становлення демократії в країні та формуванням нової свідомості громадян – з того часу українці зрозуміли, що від них таки реально щось залежить, а вся сила – в об’єднанні. Втім, багато хто з українців говорить, що революція не виправдила сподівань на кращі зміни в країні, що вона — час втрачених можливостей у розбудові України.

 В кінці листопада 2006 року Верховна рада України визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Цю трагічну сторінку в історії офіційно перестали замовчувати. А 1 листопада 2007 року ЮНЕСКО прийняла резолюцію про вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні в 1932-33 роках.

Скільки життів забрав Голодомор? Цифри істориків різняться: від 3.5 до 10 млн. Але безсумнівно, що це був злочин тоталітарного режиму.

 «Євро-2012», що проходив в Україні та Польщі, по відвідуваності побив всі рекорди попередніх чемпіонатів світу з футболу: уболівальників було в два рази більше, ніж на Євро-2008 – на стадіонах і у фан-зонах футбол дивилися 8, 5 мільйонів глядачів, які приїхали з різних країн.

У плані підготовки до «Євро-2012» сучасні спортивні арени було побудовано у Києві, Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Донецьку, Львові. На жаль, Одеса та Дніпропетровськ залишились без великого футболу, їх було визначено як резервні міста проведення матчів. Ще одна прикрість: збірна України показала невиразну гру. До речі, як і збірна Польщі. Очевидно, рідні стіни не завжди допомагають.

 2013 рік. Почала Революція гідності, яка продовжилась у новому 2014 році. Росія анексовує Крим та вчиняє агресію на Донбасі. Україна боронить свою територію у спосіб АТО, затим в ООС. Бойові дії тривають і понині. 2014 рік увійшов в історію, як рік становлення в Україні громадянського суспільства. Весь світ повернувся в сторону України. Країни Євросоюзу синхронно з США ввели санкції проти російської економіки, відстоюючи інтереси нашої країни на переговорах в Мінську, в Радбезі ООН. Після перемоги Революції гідності Україна відновила євроінтеграційний процес, перерваний в листопаді 2013-го. 2014 року підписано Угоду про Асоціацію із ЄС. Євросоюз відкрив свої ринки для української продукції.

 У грудні 2015 року Єврокомісія опублікувала свій офіційний звіт щодо лібералізації візового режиму між Україною і Євросоюзом. Вона визнала виконання українською стороною умов для скасування віз.

А вже 2017 року безвізовий режим з Євро­союзом став реальністю. З 11 червня громадяни України можуть відвідувати країни Євросоюзу без віз. .Відтоді до країн ЄС та Шенгенської зони українці здійснили 33 мільйони поїздок, за інформацією представництва України при ЄС. Зазначається, що скористалися безвізом два мільйони українців, тобто приблизно – 16 поїздок на людину за два роки. Минулого року Державна прикордонна служба зафіксувала 555 тисяч українців, що подорожували за «безвізом», а 2017-го – 355 тисяч.

 2019 рік. Новим президентом України обрано Володимира Зеленського, не політика, а актора-коміка, що само по собі є непересічним фактом. Але ще дивовижнішим фактом є позачергового обрання до Верховної Ради нового скликання 124 депутатів від партії «Слуга народу» за партійними списками та 130 мажоритарників, яких висунула ця ж пропрезидентська партія. Таким чином, «Слуга народу» має у парламенті нового скликання 254 мандати, тобто більшість, що дозволяє приймати закони навіть без участі інших парламентських партій, і не створювати з ними коаліції. Утворилася ось така монопартійна більшість, чого раніше в історії українського парламентаризму ще не було. Щоправда, одноосібно голосувати за зміни до Конституції, де треба 300 голосів, «Слуга народу» не зможе. Але зможе, очевидно, розраховувати на голоси від представників інших партій чи мажоритарників.

Автор: -


© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.005
Перейти на повну версію сайту