2019 рік для Одеської обласної громадської організації «Національно-культурне об’єднання «Білорусь» є ювілейним – вже промайнуло 20 років з моменту її створення. І хоча офіційний день народження припадає на 26 травня, з об’єктивних і суб’єктивних причин свій ювілей громада відсвяткувала лише нещодавно.

За круглим столом у приміщенні Одеського відділення спілки журналістів України зібралися разом з членами товариства їхні друзі — художники, представники органів державної влади та місцевого самоврядування, працівники засобів масової інформації, представники інших національно-культурних товариств.

Почесний член білоруського товариства Тетяна Бєлова, в минулому заступник начальника управління національностей та міграції облдержадміністрації, вітаючи присутніх, нагадала, що на момент реєстрації товариство об’єднувало менше десятка осіб, а сьогодні налічує майже 200 активних учасників і кілька десятків асоційованих членів (тих, хто бере участь в заходах лише періодично).

Президент Всеукраїнської молдовської Асоціації Анатолій Фетеску акцентував увагу на активній діяльності білорусів в рамках Ради представників національно-культурних товариств Одеської області. Його підтримав Петро Волков – голова Одеського обласного гагаузького національно-культурного товариства. Він наголосив на внеску білорусів у збереження атмосфери толерантності та взаємодопомоги в регіоні.

Незмінний голова правління організації Федір Ковалевич, який був одним з ініціаторів її створення, презентував свою книгу «Одеська Білорусь», присвячену історії товариства. В ній він намагається дуже детально висвітлити етапи його розвитку, згадує людей, які допомагали розбудовувати товариство.

З гордістю називає він імена талановитих людей, етнічних білорусів — членів товариства, які відомі не лише в Одесі, а й за межами Одеського регіону. Зокрема, це два академіки: головний науковий співробітник Одеського селекційного інституту, доктор біологічних наук, академік УАН, професор Адольф Стельмах (до речі, ще й талановитий поет), а також завідувач кафедри філософії та українознавства Одеської Національної академії зв’язку ім. О.С. Попова, доктор філософських наук, академік, професор Олег Пунченко.

Це і заслужений працівник культури України, директор Центральної міської бібліотечної системи для дітей Одеси Галина Лазарєва, яка в 70-80 роках минулого століття була головним редактором і першим заступником директора Одеської кіностудії і яка заснувала видання літературної серії «Імена Одеської кіностудії». Її книги номінувалася і ставали призерами у всеукраїнських та міжнародних конкурсах. З 1999 року по цей час Галина Лазарєва видала книги «Час. Кіно. Книга», «Кіра Муратова», «Володимир Висоцький», «Княжна Мері. Творчий викидень», «Гліб Жеглов. Володя Шарапов. Місце зустрічі змінити не можна», «Радомір Василевський. Щастя — справа важка», «Очевидець. Двадцяте сторіччя».

Не менш щиро згадували й інших активних і творчих людей, які сприяли збереженню та розвитку білоруської культури на Одещині. Це і Людмила Петрова — голова Білгород-Дністровського міського національно-культурного об’єднання громадян «Білорусь», і Олексій Омельченко — керівник ансамблю «Білоруський мотив», і Валентина Соларьова — керівник Одеського відділення Українського Національного Фонду допомоги інвалідам Чорнобиля, і Любов Лісіцька – вчитель музики, і Ольга Павлова – кандидат філософських наук, і Йосип Дидишко – директор Одеського коледжу транспортних технологій, і Наталя Ільїна – завуч цього ж коледжу, і Леонід Жулега — полковник у відставці, і Світлана Попова – солістка ансамблю товариства та багато-багато інших.

Зрозуміло, що 20-річний ювілей — це гарний привід проаналізувати здобутки і досягнення, тож промовці згадували різні проекти, що спільно були реалізовані: виставки в бібліотечних закладах, присвячені визначним діячам культури Білорусі; Дні пам’яті «Хатинський набат»; освітні обміни; співпраця з газетою «Голос Радзімы»; багатонаціональні концерти; випуск електронного журналу; організація та участь у круглих столах, семінарах, науково-практичних конференціях; Дні слов’янської писемності, Дні білоруської мови, що збирали пошановувачів з різних куточків Одещини; діяльність недільної школи на базі Чорноморської середньої школи в селищі Чорноморському (Чабанці), де компактно проживають білоруси — колишні військовослужбовці Одеського військового округу тощо.

Оновити в пам’яті події допомагав відеоряд з матеріалів, зібраних і підготовлених активним членом товариства, підполковником у відставці Юрієм Слукою. А ніжні білоруські пісні, виконані Ніною Гоцман – заступницею голови товариства «Білорусь» — до сліз розчулили всіх присутніх.

Але спогадами, звичайно, не обмежились – були представлені нові члени товариства, а головне — присутні формували плани на майбутнє, продумували нові напрями діяльності організації, подавали ідеї нових заходів, а значить «Білорусь» на Одещині житиме і примножуватиметься!

Тож хочеться побажати одеським білорусам мобілізації сил, енергії, творчого натхнення та подальшого розвитку на багато років!