До Міжнародного дня офтальмології, який відзначається в перші дні осені, відбувся брифінг Юрія ЦІСЕЛЬСЬКОГО, завідувача офтальмологічним відділенням Одеської обласної клінічної лікарні, доктора медичних наук, заслуженого лікаря України.

Тема стосувалася узагальненого аналізу роботи офтальмологічної служби області, а також досить вузької, але дуже важливої теми — профілактики хвороб очей у дітей, оскільки часто вчасно не виявлене у ранньому віці захворювання обертається великими проблемами для дорослої людини. А ще проблеми із зором, завдяки якому ми отримуємо до 90% інформації, заважають дітям навчатися і взагалі повноцінно розвиватися як розумово, так і фізично.

Юрій Цісельський розповів, що у профільних медичних закладах охорони здоров“я області функціонують три стаціонари: офтальмологічне відділення обласної клінічної лікарні на 40 ліжок, офтальмологічне відділення Ізмаїльської центральної районної лікарні на 30 ліжок та обласний очний шпиталь інвалідів війни на 110 ліжок.

На базі обласної клінічної лікарні організована цілодобова екстрена офтальмологічна амбулаторна і стаціонарна допомога, яка у зв“язку з розформуванням служби санітарної авіації із жовтня цього року візьме на себе й обов’язки надання виїзної екстреної офтальмологічної допомоги населенню Одещини. У відділенні обласного закладу є операційний блок для проведення планових та ургентних очних операцій, який повністю відповідає всім санітарно-гігієнічним вимогам. Оперуються хворі з глаукомою, катарактою, травмами ока та його придатків, проводяться пластичні операції на повіках тощо.

За статистичними даними, торік в офтальмологічних стаціонарах області було проліковано 4859 хворих, проведено 2348 операцій, що на 155 операцій більше проти 2017 року, у тому числі на катаракту — 888, глаукому — 109, травм ока —109, лазерні операції при патологіях переднього відділу ока — 89.

Офтальмологічне відділення обласної клінічної лікарні оснащене новою високоефективною технікою, що вважається «золотим стандартом» проведення очної периметрії у світі.

У відділенні консультативної поліклініки обласного закладу на сучасній медичній апаратурі обстежують патології очного дна, особливо макулярної області та зорового нерва.

На Одещині працюють 85 офтальмологів, 18 з них — в офтальмологічних стаціонарах. Кожен третій фахівець — людина пенсійного віку.

У кількох районах області (Ананьївському, Великомихайлі-вському, Кілійському, Окнянському, Миколаївському і Татарбунарському) офтальмологів нема взагалі. Тут уся надія тепер — на підготовку сімейних лікарів у напрямку отримання навичок з діагностування очних хвороб, надання медичної допомоги при гострому кон’юнктивіті, ячмені, крововиливах у кон’юнктиву, видалення сторонніх тіл з ока тощо. Навантаження на офтальмологів сьогодні дуже велике, але воно може бути суттєво зменшене саме завдяки сімейним лікарям та оптометристам — фахівцям з оптичної корекції зору, які підбирають хворим окуляри та лінзи.

Юрій Цісельський принагідно застеріг, що люди часто підбирають собі окуляри на вуличних лотках, у торговельних залах великих супермаркетів, чого робити категорично не можна, особливо, якщо в такий спосіб купуєте окуляри, «які підійшли».

При зниженні гостроти зору без видимої явної патології очей сімейний лікар повинен скерувати пацієнта до оптометриста (в оптику) для проведення корекції зору, а при видимій патології та (або) підвищеному внутрішньоочному тиску — безпосередньо до офтальмолога для надання спеціалізованої допомоги. Якщо оптометристам не вдається відкоригувати гостроту зору за допомогою оптичної корекції, то вони зобов’язані спрямувати таку людину до офтальмолога. На переконання Юрія Вікторовича, раціонально й правильно побудований маршрут пацієнта зможе суттєво знизити навантаження на лікаря-офтальмолога, що сприятиме його ефективнішій роботі, адже він зможе більше уваги приділити конкретному хворому.

При медичних університетах та інституті імені Філатова організовані курси з первинної підготовки оптометристів, на державному рівні ставиться питання про підготовку за цією спеціальністю у медичних навчальних закладах студентів.

На диспансерному обліку в офтальмологів районних та міських поліклінік Одеської області перебувають більше 41 тисячі пацієнтів.

Однак диспансеризація, за словами Юрія Цісельського, — це вчорашній день, давно пора переходити на скринінгові програми, а для цього потрібно створювати скринінгові центри з раннього виявлення та лікування діабетичної ретинопатії, глаукоми, вікової макулодистрофії, високої ускладненої короткозорості тощо.

Реформування системи охорони здоров’я в майбутньому передбачає перехід на хірургічне та консервативне лікування очних хвороб в амбулаторних умовах, хоча це буде досить складно для пацієнтів з віддалених куточків області. Але час і здобутки офтальмологічної науки вимагають докорінних змін, які мусимо впроваджувати.

Сьогодні ж констатується масове погіршення зору в населення, спричинене надмірним користуванням комп’ютерами, мобільними телефонами, іншими електронними гаджетами. Навантаженням на очі також є багатогодинний перегляд програм телебачення.

Очні хвороби у дітей займають четверте місце в структурі загальної дитячої захворюваності. Приблизно на такому ж рівні й дитяча інвалідність через очні патології. Торік у нас зареєстровано 403 дитини-інваліди, з яких 54 сліпі на одне око, а 17 — на обидва.

За даними ВООЗ, у 50—70% випадків сліпоті можна запобігти при своєчасному наданні медичної допомоги та правильному лікуванні. Тому гостро стоїть питання первинної профілактики очних хвороб (яка має починатися з відповідальності майбутньої матері за здоров’я дитини), і вторинної (спрямованої проти розвитку ускладнень, прогресуючих патологічних процесів тощо).

Сімейні лікарі повинні формувати групи ризику серед дітей, чиї батьки мають очні патології. За їхніми рекомендаціями визначається місце таких дітей у шкільному класі — ближче до дошки, до вікна тощо. Сімейні лікарі та педіатри тепер встановляють час огляду дитини офтальмологом.

Батькам необхідно правильно підготувати робоче місце дитини вдома — біля вікна чи достатнього джерела світла. Відстань від очей до робочої поверхні має складати 30 — 40 сантиметрів.

Слід приділяти увагу і харчуванню дитини. Зміцнити зір допомагають фрукти та овочі помаранчевого кольору, багаті на каротин, а також продукти з високим вмістом кальцію (сир, молоко, йогурти).

Як уже зазначалося, за допомогою зору людина отримує найбільшу кількість інформації про навколишній світ. Тому про збереження функціональної норми зорового аналізатора повинні піклуватися педагоги, батьки і, безперечно, самі учні, адже за час навчання — від вступу до школи до її закінчення — кількість короткозорих дітей зростає вп’ятеро.

Які ознаки характерні для початку розвитку короткозорості? Школяр скаржиться, що почав погано бачити написане на дошці, просить пересадити його на одну з передніх парт. Читаючи, підносить книжку до очей, сильно нахиляє голову під час письма, в актовому залі намагається зайняти місце ближче до сцени. Для короткозорих дітей характерне примружування очей при розгляданні предметів.

Короткозорість зазвичай розвивається під впливом довготривалої і безладної роботи на близькій віддалі без дотримання гігієнічних норм читання чи писання.

При міопії слабкого і середнього ступенів, гіперметропії, астигматизмі лікар має оглядати учнів раз на рік, а при міопії високого ступеня (більше 6,0 Д) — двічі.

Значущим фактором, що призводить до зменшення гостроти зору, розвитку і прогресування в учнів короткозорості (навіть за достатнього рівня освітленості в навчальних приміщеннях та дотримання в нормативних межах інших параметрів світлових чинників), є навчальне навантаження, його тривалість упродовж дня.

Доведено, що тривале світлове голодування призводить до ослаблення імунобіологічної реактивності організму й функціональних порушень нервової системи. Світло як емоційний фактор впливає на психіку людини. Недарма відоме англійське прислів’я свідчить: «Куди рідко зазирає сонце, туди часто приходить лікар».

У дітей, які мало або зовсім не бувають на прогулянках у полудневий час, коли інтенсивність ультрафіолетової раді-ації достатньо висока, порушується фосфорно-кальцієвий обмін. Внаслідок цього відбуваються зміни тонусу очних м’язів. Слабкість цих м’язів при високому зоровому навантаженні і недостатній освітленості спричиняє розвиток аномалій рефракції та їх прогресування.

А за умови дотримання норми освітленості робочого місця в дітей та підлітків поліпшується швидкість читання і навіть гострота слуху.

Варто знати, що, наприклад, високі квіти на підвіконні суттєво зменшують освітленість у приміщенні. Їх рекомендують виставляти на спеціальних поличках-драбинках біля вікна або в кутку. Пил і бруд на шибках також затримують світло. Гігієністи вважають, що шибки вікон у навчальних приміщеннях слід мити не рідше трьох-чотирьох разів на рік ззовні і раз-двічі на місяць зсередини. Брудне вікно зменшує освітленість на 50—70 %.

До заходів профілактики захворювань очей школярів слід віднести й суворе дотримання правил особистої гігієни: часте миття рук з милом, часта зміна рушників, користування одноразовими носовичками.