Цими днями в Одесі відкрили амбулаторно-поліклінічне відділення та адміністративний корпус Обласного центру соціально значущих хвороб, яким керує Світлана Єсипенко.

Важливість удосконалення роботи такого закладу для нашої громади є надважливою, оскільки щороку медики виявляють до трьох тисяч нових випадків захворювання на туберкульоз, практично половина цих людей є ВІЛ-інфікованими. Більше чотирьох тисяч осіб в області, що підтверджує медико-соціальний моніторинг ситуації, хворіють на СНІД, але з різних причин не йдуть лікуватися чи навіть не знають про свою проблему. І хоча на обліку перебуває 21 тисяча інфікованих ВІЛ, котрі знають про свій статус, лише 12 тисяч з них добровільно проходять лікування.

Страшна правда: щороку сотні людей привозять до центру у стані запущених хвороб (ВІЛ-туберкульоз), чи не 80% з яких уже ніщо не допомагає.

Світлана Володимирівна, спілкуючись з журналістами під час короткого брифінгу, розповіла, що сьогодні надважливо надавати інтегровану допомогу людям з ВІЛ, адже найчастіше спостерігаються ВІЛ-асоційовані патології. Досі не було можливості створити єдиний центр на базі одного закладу, бо бракувало фінансування, існував певний дефіцит кадрів. Відтак його нинішнє відкриття можна вважати унікальною подією, яка стала реальною завдяки правильному розподілу виділених ресурсів, створенню команди фахівців-однодумців.

Нині на базі центру, в одному місці, пацієнти можуть отримати цілий спектр різноманітних послуг, причому швидко, якісно й цілком конфіденційно.

У поліклінічному відділенні центру працюють справжні професіонали — четверо лікарів кабінету довіри та шестеро вузьких спеціалістів, серед яких — нарколог, дерматовенеролог, гінеколог, інфекціоніст. Фахівці надають допомогу не лише пацієнтам центру, а й, за потреби, проводять консультації інших лікувальних закладів міста та області. Часто — виїжджаючи на місця.

Сьогодні, за словами головної лікарки, відбувається лише підготовка до трансформації спеціалізованої медичної допомоги, а Центр соціально значущих хвороб належить до третьо-го рівня, зміни в якому плануються лише з 2020 року. Однак керівництво закладу вирішило не чекати оголошення старту реформи, а докласти максимум зусиль, щоб уже зараз проводити необхідні зміни, нехай допоки і не комплексні, які очікуються, бо ж усе мусить бути закріплене на законодавчому рівні.

З моменту співпраці з Національною службою здоров’я України відбулися значні зміни у фінансуванні закладу, з’явилася можливість придбати необхідне обладнання, провести ремонтні роботи, залучити додаткові кошти, в тому числі й благочинні. Скажімо, центр уже має сучасний апарат для визначення стану імунітету, чотири апарати для визначення вірусного навантаження. Завдяки необхідному обладнанню тут можна провести всі види молекулярно-генетичного обстеження, швидке та якісне тестування. Це вже європейський рівень надання спеціалізованих медичних послуг: якщо раніше на діагностику витрачалося від кількох тижнів до кількох місяців, то тепер це робиться за 10 хвилин.

Упродовж 25 останніх років амбулаторне відділення розташовувалося у промисловому районі, на Хімічній, 5-а. Це далеко від центру міста, там не було ні сучасної рентген-апаратури, ні толкової лабораторії. Нормальна людина боялася туди навіть заходити. Ось чому було вкрай важливо створити абсолютно нове сучасне відділення, яке відповідало б міжнародним стандартам.

Надважливим завданням центру стало надання повного комплексу якісних лікувально-діагностичних послуг на базі одного закладу. Тепер у людей, які живуть з ВІЛ, хворіють на туберкульоз та мають опортуністичні (видозмінювані) захворювання, є вільний доступ до якісної та швидкої мультидисциплінарної допомоги у будь-який час.

Основним же завданням, за словами Світлани Єсипенко, є інтенсивна робота з тисячами осіб, які допоки не знають про стан свого здоров’я, про ВІЛ-інфекцію та туберкульоз, що несе загрозливі наслідки як безпосередньо для самої людини, так і становить потенційну небезпеку для її оточення.

Спеціальна терапія для ВІЛ-інфікованих допомагає їм прожити довге життя. І чим раніше вона буде призначена, тим більше шансів має людина. Відтак одне з найперших завдань для ефективної роботи у цьому напрямку — налагодження комунікації з первинною ланкою — сімейними лікарями, які, за наявності навичок та знань, зможуть на ранніх етапах запідозрити, виявити перші ознаки захворювання та вчасно направити людину за спеціалізованою допомогою до Центру.