Уже п’ять років в Україні впроваджується реформа децентралізації. Динаміка зростання об’єднаних територіальних громад позитивна: якщо у жовтні 2015-го в державі налічувалося 159 ОТГ, то із січня 2019-го їх кількість збільшилася до 876.

Утім, до реформи й досі не долучилося багато громад. Можливо, на це впливає гіркий досвід. Українці свого часу пережили чимало різних експериментів, тому до нового, незнайомого, ризикованого ставляться з пересторогою.

На Одещині вже діють 32 ОТГ. Ще п’ять юридично утворені цьогоріч: Іванівська селищна й Андрієво-Іванівська, Петровірівська, Старомаяківська та Чогодарівська сільські. У п’яти громадах Одещини на 22 грудня цього року призначені перші місцеві вибори: у Новоборисівській сільській (Великомихайлівський район), згаданих уже Іванівській та Андрієво-Іванівській (відповідно, Іванівський та Миколаївський райони), Петровірівській та Чогодарівській сільських (Ширяїв-ський район). Тривають процеси об’єднання та приєднання до вже створених громад у Великомихайлівському, Біляївському, Миколаївському, Овідіопольському, Ширяївському, Любашівському, Кілійському та інших районах.

Наскільки успішними є ОТГ? Чи відчули люди від об’єднання зміни на краще? Очевидно, що так. Ось кілька прикладів.

У Маразліївській ОТГ відкрили перший у Білгород-Дністровському районі пришкільний стадіон зі штучним покриттям вартістю майже півтора мільйона гривень (на знімку). Кошти на це виділили з бюджету громади.

Любашівська ОТГ придбала спеціалізований пожежний модуль та мотоблок вітчизняного виробництва, на що витратила 170 тисяч гривень. У такий спосіб подбали про пожежну безпеку сіл Сергіївка, Янівка та Агафіївка.

У селі Ліски Кілійської ОТГ триває будівництво амбулаторії групової практики. Фінансування проєкту здійснюється за рахунок коштів державного, обласного та місцевого бюджетів.

І таких прикладів освоєння коштів внаслідок децентралізації — не злічити…

Наприкінці 2018-го найбільша об’єднана громада Одещини — Куяльницька — відзначила перший, п’ятирічний, ювілей. До її складу входять 61 населений пункт, де проживають 26185 осіб.

Спочатку ОТГ отримала інфраструктурну субвенцію в сумі 13 мільйонів 45 тисяч гривень. Із цих коштів капітально відремонтували дороги у трьох селах — на це пішло трохи більше 3 мільйонів. Ще 3 мільйони 617 тисяч спрямували на лагодження котелень, спортивного залу, деяких дитячих садочків та будинку культури, 4 мільйони 636 тисяч — для проведення 45 кілометрів вуличного освітлення, а 890 тисяч гривень — на капітальні ремонти водопроводів у Нестоїті, Косах та Куяльнику.

Торік на фінансування проєктів Куяльницької ОТГ була виділена субвенція з обласного бюджету у розмірі 15 мільйонів 375 тисяч гривень. За ці кошти відремонтували будівлю Новоселівської амбулаторії (1 мільйон 489 тисяч гривень), замінили вікна у Нестоїтській (1 мільйон 132 тисячі), Старокульницькій (1 мільйон 359 тисяч) та Гоноратській (590 тисяч гривень) школах, капітально відремонтували дитячий садок у Чубівці (710 тисяч гривень), побудували дитячий майданчик у Куяльнику (975 тисяч), виготовили проєкт реконструкції спортивного залу Липецької школи (170 тисяч гривень).

У рамках програми «Питна вода» з обласного бюджету профінансовано будівництво водопроводу в селі Вестерничани Подільського району, роботи з буріння свердловини та водогону у селищі Затишшя Захарівського району. Виділялися кошти на встановлення та благоустрій зупинок, ремонт доріг тощо.

Радниця з питань децентралізації Одеського центру розвитку місцевого самоврядування Оксана Гуненкова пояснила: об’єднуватися можуть лише суміжні громади, тобто жителі одного або кількох населених пунктів з єдиним на всіх представницьким органом. Рішення щодо такого об’єднання приймаються добровільно сільськими, селищними або міськими радами з урахуванням думки мешканців громад, яка висловлюється під час обов’язкових громадських слухань з цих питань. Тож людям, зацікавленим у створенні ОТГ, необхідно звертатися до голів своїх рад і депутатів, вимагаючи від них відповідних дій.

Слід зважити на те, що: дуже маленькі ОТГ не зможуть взяти на себе практично всі повноваження від районних рад та райдержадміністрацій, бо там бракуватиме як професійних кадрів, так і належних фінансів та інфраструктури. Якщо ж місцеві депутати ігнорують думку населення, то виборці мають право їх відкликати та обрати інших.

Утім, не все так просто. За словами Оксани Гуненкової, проти можливості добровільного об’єднання часто виступають ті, кого влаштовує наявний стан справ. Серед противників реформи є і голови місцевих рад, представники районної влади та бізнесу, депутати різних рівнів, які не хочуть втратити зони свого впливу. Вони, замість відповідної роз’яснювальної роботи в громадах, поширюють неправду і лякають людей на кшталт «закриють школи та ФАПи, вимруть села»...

Реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади передбачають завершити в Україні до кінця 2020 року. Ті громади, які не скористалися можливостями добровільного об’єднання, згрупують в адміністративному порядку або приєднають до вже створених ОТГ, — пояснила Оксана Гуненкова. У цих процесах за основу братиметься методика формування спроможних територіальних громад на основі саме спроможних перспективних планів.

До речі, нещодавно міністр розвитку громад та територій України Альона Бабак, окреслюючи ключові завдання децентралізації, зокрема, заявила: «Ми пройшли еволюційний етап добровільного об’єднання громад і зараз переходимо до наступного — об’єднання за принципом спроможності. Нам не потрібні 73% дотаційних ОТГ, що маємо зараз. Наше ключове завдання — спроможні ОТГ та доступні для людей на рівні громад адміністративні й соціальні послуги».