Перехід на європейські вимоги якості до молочної сировини призведе до прискорення структурних змін у молочній галузі України, вважають в Інституті аграрної економіки.

Відповідно до зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію з ЄС, Україна повинна гармонізувати своє законодавство з положеннями Регламенту №853/2004 щодо спеціальних правил для гігієни харчових продуктів, у тому числі сирого молока. У зв’язку з цим із 1січня 2019 року в країні набув чинності новий стандарт якості молока ДСТУ 3662:2018 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови». Згідно з ним усе молоко — залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин — поділяється на екстра, вищий, перший і другий ґатунки, нагадала провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», кандидат економічних наук Ольга Козак, інформуючи про результати нещодавно оприлюдненого дослідження «Прогноз виробництва молока в Україні до 2030 року: методика і розрахунки».

За її словами, особливістю нового стандарту є те, що молоко другого ґатунку можна буде здавати на переробні підприємства лише до 1 січня 2020-го, після чого цей ґатунок скасують. Від цієї дати надається два роки перехідного періоду, впродовж якого молоко другого ґатунку прийматиметься на технічні цілі (корми для тварин, казеїн, молочна кислота тощо). Це нововведення, вважає Ольга Козак, стане основним фактором для прискорення подальших трансформацій розвитку молочної галузі в Україні.

Суть питання зводиться до того, що нині на переробку надходить близько 30% — 1153,5 тис. т — молока другого ґатунку та неґатункового. З них левова частина — 950,7 тис. т, тобто 82,4% — від господарств населення. Отже, понад 1 млн т молока повинно стати якіснішим за другий ґатунок.

З огляду на це, за прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у молочній галузі України можливі різні сценарії розвитку подій. Вони залежатимуть від багатьох чинників та мотиваційних моделей різних учасників ланцюжка, зазначила експертка.

Особлива роль у цьому процесі відводиться сільськогосподарським підприємствам, наголосила Ольга Козак. Саме вони, задіявши наявний потенціал, можуть у короткі строки наростити виробництво високоякісної сировини та покрити її дефіцит, що виникне у молочній промисловості. Це призведе до посилення процесів спеціалізації та концентрації, які вже тривалий період відзначаються у молочній галузі як України, так і більшості країн світу.

Кількість сільськогосподарських підприємств, які вироблятимуть молоко, до 2030 року скоротиться на 40%, а середній розмір утримуваного поголів’я в розрахунку на господарство збільшиться до 350 корів. При цьому основними виробниками та постачальниками якісного молока будуть великотоварні ферми з поголів’ям від 500 корів і більше, спрогнозувала Ольга Козак.

Щодо господарств населення, то тут, найімовірніше, тенденція до скорочення кількості корів, яка триває вже понад 10 років, може посилитися, застерегла експертка. Значна частина одноосібників, які нині утримують корову та виробляють молоко, опиниться поза переробними підприємствами, адже перейти в домашніх умовах від другого ґатунку хоча б до першого — надскладне завдання, що потребує значних капітало-вкладень.

Загалом же поліпшення якості молочної сировини матиме позитивний ефект з точки зору продовольчої безпеки та полі-пшення якості харчування українського населення, підсумувала Ольга Козак.