Голодомор — позицiя твого сумлiння: пiзнаємо через книгу

Наукова проблема Великого голоду в Українi 1932—1933 рокiв має надзвичайне суспiльне значення. Через осмислення найбiльш масштабної трагедiї в iсторiї новiтньої доби стає можливою розбудова держави, де визначатимуть iнтереси людини й повагу до людського життя як головної цiнностi.

Слiд визнати, що тема Голодомору надзвичайно популярна у свiтi вiтчизняних та зарубiжних наукових дослiджень. Трагiчнi сторiнки нашої iсторiї знайшли вiдображення у наукових та науково-популярних виданнях, художнiх i публiцистичних творах, мемуарах i спогадах; обговорюються на численних конференцiях i заходах; вiддзеркалюються у мистецькому просторi. Значний внесок у розкриття i дослiдження Голодомору робить Одеська нацiональна наукова бiблiотека: це, передусiм, видання i робота над потужним бiблiографiчним покажчиком «Голодомор в Українi 1932—1933 рр.» (на сьогоднi друком вийшло три томи, i триває робота над четвертим); комплектування i наукове опрацювання лiтератури з цiєї тематики. Чисельнi соцiокультурнi проекти i заходи стали авторитетною трибуною для науковцiв, краєзнавцiв, громадських дiячiв.

Цьогорiч у Днi пам’ятi Голодоморiв в ОННБ проходитиме година науковця «Злочини тоталiтарного режиму: Голодомор 1932—1933 рр. в Українi як плата за Свободу» та буде представлена книжкова експозицiя «Ми пам’ятаємо — ми сильнi!». Про деякi з експонованих видань, що надiйшли до фондiв бiблiотеки протягом 2018—2019 рокiв, слiд розповiсти детально.

Вагомим внеском у дослiдження iсторiї Голодомору є монографiя Вiктора Васильовича Гудзя «Iсторiографiя Голодомору 1932—1933 рокiв в Українi» (Мелiтополь, 2019). Автор книги — доктор iсторичних наук, доцент Мелiтопольського державного педагогiчного унiверситету iм. Б. Хмельницького, заслужений працiвник освiти України, автор понад 220 навчальних i наукових праць.

Монографiя В. Гудзя — перше iсторiографiчне дослiдження всього комплексу вiтчизняних та зарубiжних наукових розробок проблеми Голодомору в Українi 1932—1933 рр., яка опублiкована в свiтi у 1932—2018 роках. Iсторик не лише систематизував великий за обсягом корпус iсторiографiчних джерел, який складають понад 2,3 тисячi публiкацiй, а й простежив особливостi його формування за всю iсторiю вивчення теми та встановив внесок окремих науковцiв у впорядкування та введення в науковий обiг документiв, джерел усної iсторiї.

На сторiнках видання автор визначив сучасний стан свiтової iсторiографiї дослiдження Голодомору в УРСР 1932—1933 рр., розглянув громадянськi позицiї та науковi погляди на явище Голодомору авторiв найбiльш значущих монографiй (С. Кульчицького, В. Марочка, Ю. Шаповала, Г. Касьянова та iн.), окреслив окремi проблеми iсторiї Голодомору у працях сучасних українських науковцiв i особливостi дослiджень у зарубiжнiй iсторiографiї, зокрема англо-американської, захiдноєвропейської, росiйської.

Останнiм часом вивчення iсториками причин i обставин приховування, перекручення i замовчування iнформацiй про Голодомор стає дуже актуальним. Але спецiальних праць про замовчення та фальсифiкацiю Голодомору все ще обмаль. До цiєї теми звернувся український iсторик Ярослав Папуга, автор громадсько-полiтичного видання «Змова мовчання. Ставлення Заходу до Голодомору» (Київ, 2018).

У книжцi проаналiзовано ставлення Заходу до Голодомору 1932—1933 рр. Висвiтлено повiдомлення свiтової преси та державних органiв за межами СРСР про трагедiю в Українi. Показано позицiю мiжнародної громадськостi щодо продовольчої катастрофи. На думку Я. Папуги, пiд час голодомору в Українi, на Заходi утворилася негласна «змова мовчання». Iсторик зауважив, що причина такого явища полягає в тому, що Сталiн готувався до геноциду, тому змiнив свою мiжнародну полiтику й засекретив iнформацiю про злочин, а керiвники країн Заходу (вiд Польщi до США) — хоча i знали про Голодомор, але в умовах власної кризи обрали «мовчазний» нейтралiтет.

Книга добре iлюстрована рiдкiсними фотографiями та фотокопiями матерiалiв захiдної преси (переважно польської); мiстить посилання на архiвнi документи України i Польщi.

Варто звернути увагу на дослiдження представницi захiдноєвропейської наукової школи. У 2018 роцi у Києвi пройшла презентацiя монографiї лауреата Пулiтцерiвської премiї за свої радянологiчнi працi Енн Епплбом (США) «Червоний голод. Вiйна Сталiна проти України» (Київ, 2018). У книзi автор висвiтлює iсторiю Голоду 1932—1933 рр. та подiї, що цьому передували. Дослiдниця почала свою книгу з аналiзу українського руху 1917—1920 рр. i обмежила хронологiчнi рамки дослiдження 1934 роком. На основi архiвних документiв, щоденникiв, усних свiдчень, мемуарiв, дослiджень українських та зарубiжних науковцiв Е. Епплбом пояснює подiї 1932—1933 рр. як акцiю державної агресiї в контекстi нацiональної полiтики бiльшовицької партiї. На думку авторки, голод був вiдповiддю Кремля на розвиток української нацiональної свiдомостi пiд час українiзацiї та покарою селян за опiр колективiзацiї i продрозкладцi. Зазначено, що в iнших регiонах люди теж вмирали вiд голоду i Сталiн скористався нагодою голоду, щоб позбутися української проблеми. Голодомор виник внаслiдок цiлеспрямованої полiтики комунiстичних вождiв, а не господарського хаосу чи неврожаю i був зумовлений реакцiєю на український нацiонально-визвольний рух, який не згасав з 1917 року.

Книга викликала дискусiї i в українських i зарубiжних наукових колах. Вiдгуки, статтi та зауваження можна знайти на сторiнках українських Internet-видань, зокрема на «Радiо Свобода» (radiosvoboda.org). Попри все, варто зазначити, що у роботi квалiфiковано i зважено вiдображенi причини, характер, жахливi обставини i демографiчнi наслiдки «червоного голоду» в Українi як явища геноциду. Дослiдження чiтко структуроване i iлюстроване побутовими фотографiями 1930-х рокiв, мiстить посилання, бiблiографiчнi списки використаних джерел i лiтератури, iменний покажчик. В оформленнi обкладинки використано картину вiдомого художника Казимира Малевича «Людина, що бiжить», яка була написана у 1932—1933 роках i вiдображає дух часу.

У 2018 роцi вийшли друком матерiали мiжнародної конференцiї «Штучнi голоди в Українi ХХ столiття», що вiдбулась у травнi 2018 р. на базi Київського нацiонального унiверситету iм. Т. Шевченка.

Видання мiстить тексти розпорядчих документiв вищих органiв влади про заходи у зв’язку з роковинами Голодомору 1932—1933 рр. в Українi (2016—2017 рр.) та резолюцiю конференцiї. Повнiстю опублiкованi урочистi промови i вiтальнi слова почесних гостей, серед яких: екс-президенти України Л. М. Кравчук та В. А. Ющенко. Виступи та статтi учасникiв конференцiї — авторитетних дослiдникiв i вчених (М. Антонович, О. Бабенко, В. Берковський, В. Василенко, Я. Калакура, Т. Клименко, А. Лозинський, В. Марочко та iн.) розкривають передумови i причини Голодомору 1932—1933 рр., механiзми його творення та наслiдки. Розглядаються регiональнi особливостi Голодомору за матерiалами обласних архiвiв та свiдченнями очевидцiв трагедiї.

Книжкова виставка триватиме до 2 грудня.