Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва 7—19 листопада провів опитування експертів, присвячене оцінці подій на Майдані, їх наслідків та уроків на майбутнє.

Опитані експерти переважно характеризують Євромайдан як Революцію Гідності: виступ суспільства за демократизацію і європейський вибір. Паралельно з тим події Євромайдану також носили характер протесту передовсім проти встановлення авторитарного режиму та повстання проти чинної влади і корумпованої системи. Висловлюються також думки, що події Євромайдану були боротьбою за незалежність та встановлення політичної нації в Україні.

Загалом Майдан переміг — така думка експертів є сталою впродовж усіх шести років. Однак більшість опитаних говорять скоріше не про абсолютну перемогу, а відносну — з певними зауваженнями.

Основні цілі Майдану були досягнуті — це, перш за все, зміна влади (повалення режиму Віктора Януковича та оновлення політичних еліт), а також зміна зовнішньополітичного вектора (європейська та євроатлантична інтеграція), включно з підписанням Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Водночас, експерти називають й інші вимоги Майдану, які були повністю чи частково досягнуті. Мова про старт необхідних реформ та посилення ролі громадянського суспільства.

Хоча влада і була змінена, все ж не відбулося двох ключових вимог, які були критично важливими для Майдану. Насамперед це стосується відсутності системної боротьби з корупцією та якісного, а не номінального, «перезавантаження» системи влади й оновлення принципів її діяльності, приходу якісно нових еліт та люстрації старих. Крім того, досі не відбулося деолігархізації політичного та економічного життя. Покарання винних у злочинах проти учасників Євромайдану і представників попереднього режиму за вчинені злочини відбулося лише частково.

Позитивні наслідки Майдану великою мірою дублюють досягнені вимоги протестів: утвердження західного вектора розвитку, активізація співпраці із західними державами, зокрема, асоціація з ЄС й отримання безвізового режиму; зміна влади внаслідок усунення режиму Віктора Януковича; початок реформ у країні та піднесення національного руху, української ідентичності.

Негативні наслідки Майдану були спричинені не так самими протестами, як загальною політичною та економічною ситуацією в країні після Революції Гідності. Це і початок російської агресії, результатом якої стала втрата територій та людських життів, і відсутність реальних реформ у різних сферах (правосуддя, економіка, боротьба з корупцією) та розчарування частини суспільства в успіху реформ, а також поляризація суспільства щодо принципових питань розвитку держави.

Для того щоб цілі Майдану були досягнуті, потрібно здійснити кілька комплексних речей. По-перше, завершити розпочаті реформи, (передусім правосуддя та правоохоронної системи), по-друге, активізувати боротьбу з корупцією та продемонструвати реальні результати суспільству.

Перемогу Володимира Зеленського на президентських виборах та партії «Слуга народу» на парламентських експерти все ж не вважають «електоральним Майданом». Погоджуючись з тим, що це радикальні зміни, їх не можна назвати електоральним аналогом Майдану. Водночас, деякі експерти висловлювали і протилежні думки стосовно того, що ця перемога є певною поразкою Революції Гідності.

Якщо порівняти з минулим роком, то значно більше опитаних експертів припускають імовірність Майдану-3. Це, передовсім, пов’язують з не-

однозначною політикою чинного Президента стосовно Росії та вирішення питання війни на Донбасі. Основна причина ймовірного третього Майдану може полягати у зраді національних інтересів та неприпустимих компромісах з Росією. На думку експертів, українська влада повинна врахувати ці ризики, оскільки вони мають потенційний вибуховий характер.

В опитуванні взяло участь 78 експертів. Для порівняння використовувалися результати експертних опитувань, присвячених першій — п’ятій річницям Майдану, які проводять «Демініціативи».