Прохолодний місяць лютий — досить спокійний для культурної Одеси. Майже нема гучних фестивалів, менше всіляких цікавих подій. Й ось у цю пору Одеський національний театр опери та балету пропонує містянам, прогулявшись зимовим вечором на Театральну площу, здійснити ще й «Зимовий променад в Одеській опері».

— Щоб трішки оживити атмосферу останнього місяця зими й наблизити весну, ми вирішили запропонувати такий проєкт, — розповідає його автор, головний диригент театру В’ячеслав Чернухо-Воліч. — Це — продовження і розвиток концепції колишнього головного диригента нашого театру Олександру Самоїле «Різдвяні вечори», такий собі домашній зимовий формат, переважно для одеситів, тоді, коли небагато туристів і в залі — знайомі обличчя, лише своя публіка.

У проєкті, що об’єднує симфонічну й оперну музику, — чотири вистави. Три вечори — 1, 8 та 15 лютого — суботні й один, 16 лютого, — недільний.

Отож, 1 лютого о 18.30 — концерт симфонічної музики. В одному контексті будуть об’єднані твори трьох видатних майстрів німецького романтизму.

У першому відділенні прозвучить увертюра до опери «Фіделіо» Людвіга ван Бетховена й чотири останні пісні для сопрано з оркестром Ріхарда Штрауса (солістка — Наталя Павленко). У другому — Концерт для скрипки та віолончелі з оркестром, ля мінор, op. 102 Йоганнеса Брамса.

Для віолончеліста Одеської опери Олега Лисюка — це перший сольний виступ.

— Музика Брамса — це те, чого сьогодні так бракує, це емоції, жива інтерпретація життя. В ній є і чорні, й білі смуги, є любов і розчарування, і все це чергується так, неначе у справжньому житті, — зазначив він.

Його колега по сцені Ілля Коновалов, запрошений соліст, концертмейстер Ізраїльського філармонійного оркестру — віртуоз, відомий у всьому світі скрипаль. Народився він у Новосибірську у відомій музичній родині. Його дід, Ісидор Зак, був головним диригентом Новосибірського театру опери та балету. Але музичне виховання Іллі було пов’язане з Одесою: його вчителями були випускники школи Столярського, видатні скрипалі та музичні педагоги Захар Брон і Дора Шварцберг.

І найцікавіше — Ілля привіз із собою скрипку Антоніо Страдіварі, що належить Ізраїльському філармонійному оркестру, і виконуватиме на ній шедеври світової класики в Одеській опері. Ця скрипка, створена великим італійським майстром у 1732 році й названа «Геркулес», має цікаву долю. Із 1895-го вона належала знаменитому бельгійському скрипалеві, диригентові й композитору Ежену Ізаї. Під час концерту в Маріїнському театрі її вкрали (вона лежала у гримерній як запасна, коли музикант грав на скрипці роботи Гварнері, вважаючи цей інструмент таким, що більше підходить йому за темпераментом). Із 1908-го «Геркулес» вважався втраченим, аж доки не віднайшовся у музичному магазині Парижа. У 1925—1960 роках скрипка належала головному диригентові Бостонського симфонічного оркестру Шарлеві Мюншу, а з 1962-го — польському скрипалеві-віртуозу Генріху Шерінгу. В 1972-у той передав скрипку Єрусалиму, щоб на ній грав концертмейстер Ізраїльського симфонічного оркестру.

Ілля Коновалов став концертмейстером у 20 років і вже понад 22 роки виконує таку почесну місію — грає на скрипці Страдіварі…

— Я дуже люблю скрипку, на якій мені випала честь грати, але не ідеалізую її. Інструмент — це тільки інструмент. Це не картина Мікеланджело, якою ми можемо милуватися… Сьогодні є прекрасні сучасні скрипки, але чи досягають вони такої ж висоти звучання, як інструменти давніх італійських майстрів — цього не можу стверджувати…

8 лютого о 18.30 у виконанні оркестру Одеського національного театру опери та балету звучатиме гені-альний твір Людвіга ван Бетховена — Дев’ята симфонія, одне з найвеличніших творінь людського духу.

Концерт на одне відділення відбудеться за участю заслуженої артистки України Тетяни Спаської, Юлії Терещук, Олександра Шульца, Олександра Цимбалюка, хору під орудою Валерія Регрута та оркестру театру.

15 лютого 18.30 — вистава «Паяци» Руджеро Леонкавалло у концертному виконанні за участю солістів, хору та оркестру театру.

16 лютого — о 18.30 — «Сільська честь» П’єтро Масканьї у концертному виконанні (з одним антрактом) за участю солістів опери, хору й оркестру театру. У виставі братиме участь запрошений соліст з рідкісним за красою тембру голосом — італійський драматичний тенор Сімоне Фредіані, який виконуватиме партію Турідду. І публіка, і критики одностайно відзначають акторський талант співака, його високу емоційність і переконливість на сцені.

За диригентським пультом під час усіх чотирьох вистав — головний диригент театру В’ячеслав Чернухо-Воліч.

Цілісний проєкт сценографічно й візуально об’є-днаний кубом, який під час кожної вистави повертатиметься до глядачів іншим боком. Художник-постановник сценографії — Ігор Анисенко. У постановці вистав беруть участь два режисери театру — Павло Кошка та Едуард Мартинюк.

Програма усіх чотирьох вечорів — насичена, цікава, підібрана з великим музичним смаком, тож вирушайте на променад до театру.