У затишній, камерній «Арт-вітальні», що в Одеському лінгвістичному центрі OLSC (вул. Маразліївська, 10), відкрилася виставка творів нонконформіста «другої хвилі» Григорія Вовка. Представлені як ретроспектива, так і роботи останніх років, зокрема й ті, що не експонувалися для широкого загалу, переважно авангардистського спрямування.

Як зазначила арт-директорка галереї Олена Мараховська, за сім років діяльності тут виставлялися і відомі, і молоді митці, як-от Юрій Пліс, Клим Степанов, Олександр Лісовський, Євген Голубенко, Тетяна Поповиченко, Віктор Хохленко, серед молодих, наприклад, Катя Мілетина та інші. Кожен місяць-півтора в «Арт-вітальні» знайомлять з новим автором. Григорій Вовк презентує свій доробок на цій локації вперше.

Для того щоб художник стрімко розвивався, він повинен шукати себе через різноманітну стилістику, змінювати техніку, бути динамічним. Григорій, мабуть, акумулював основні напрямки й течії в мистецтві ХХ століття: реалізм у його пленерному вираженні, модерністичні — абстракціонізм, експресіонізм з властивою йому стихією кольору та деформацією форми, поп-арт, що перетворює прості побутові речі на об’єкти мистецтва, супрематизм і конструктивізм. Завдання, які ставить перед собою, упосліджують сюжетність. Якщо мистець звертається до фігуративу, то це одно-, двофігурна композиція, портрет тощо. Хтось фіксує свої думки й матеріалізує емоції через слово, веде щоденник, а Григорій втілює їх в образотворчі форми. Здається, що будь-який предмет — чи то коробка, чи рейка, брус, тканина і т.д. — своєю формою й фактурою підказує художникові композицію, завдяки якій він організовує простір.

Характерно, що у своїй творчості, за деякими винятками, Вовк позбавлений наслідування.

Інша симпатична іпостась Григорія — його всюдисуща присутність на всіх значущих художніх імпрезах, що відбуваються в Одесі, солідарність з колегами, пристрасне, без перебільшення, бажання підтримати й популяризувати мистецтво. (Згадую ще двох таких же подвижників, яких, на жаль, уже нема серед нас — Анатолія Пасічного, автора першого україномовного фундаментального енциклопедичного словника пластичних мистецтв, та архітектора Олександра Циркуна).

Як людина з розвиненою рефлексією Григорій Вовк належить до тих художників, які не лише практикують у мистецтві, а й осмислюють свій досвід на цьому шляху. У нашому випадку теоретичне обґрунтування свого творчого набутку мистець поєднує з власними релігійно-моральними та етичними пошуками.

«Відчути себе в духовному інтенсивізмі може той, хто має чисті помисли, хто щирий і сприймає людину у визначеній часом і простором реальності такою, якою вона є насправді, — впевнений Григорій. — На виставці представлені нефігуративні роботи, які я назвав терміном «бінарна абстракція», тобто подвійна. Маємо дві площини, завдяки яким ми наближаємося до глядача, а глядач — до автора. Це викликає нові емоції, породжує нові ідеї, що збагачує і глядача, й автора. Через твори прагнеш донести свої найпотаємніші почуття, свою любов, яка так чи інакше висловлена у кожній роботі. Коли чисті помисли, тоді Бог дає сили. Зазначу, що в цій галереї також розлита особлива аура радості, яку я відчув, коли вперше з відкритим серцем переступив її поріг».

«Це взаємно, — продовжила думку Олена Мараховська. — Про Григорія я знала значно більше, ніж він про мене і мою арт-вітальню. — Для мене Григорій — це якась безкінечна доброта і людська чарівність, якій неможливо і не потрібно противитися».

Як зауважив автор, це вже 293-я виставка у його творчому житті і 39-а персональна. Утім, виставки не є для нього самоціллю. Участь у вернісажах, швидше, продиктована бажанням діалогу з глядачем, бути затребуваним у суспільстві, заявити голосно про себе, навіть через епатаж, що властиво цьому мистцеві. Не чужий йому і перформенс. Це художник, який перманентно перебуває у стадії пошуку. Снобізм йому не властивий.

До речі, паралельно, на іншому майданчику — в Одеському історико-краєзнавчому музеї, зараз експонується виставка реалістичних творів Григорія Вовка, а черговий вернісаж із символічним числом «40» невдовзі порадує шанувальників мистецтва в Южненській міській художній галереї.