Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) 15–27 лютого провів опитування про ставлення наших співгромадян до церков України.

Серед трьох найбільших церков українці найприхильніші до Православної церкви України, до якої позитивно ставляться 60,6% опитаних, негативно — 5,4% (баланс позитивного-негативного ставлення становить +55,2%). ПЦУ має найвищі показники прихильності в усіх регіонах: від 50% на Сході до 69,6% на Заході; баланс ставлення варіює від +43,4% на Сході до +67,9% на Заході.

Далі йде Українська греко-католицька церква, до якої позитивно ставиться 35,2% населення, негативно — 6,5% (баланс — +28,7%). У всіх регіонах УГКЦ має додатний баланс ставлення: від +46,9% на Заході до +13 — +28,4% в інших регіонах.

Від’ємний баланс — (–2,2%) простежується лише у випадку Української православної церкви Московського патріархату: 25,7% опитаних ставляться до неї позитивно, 28% — негативно. Ця церква має від’ємний баланс на Заході (–19,4%), близький до нуля — у Центрі (–4%) та на Сході (+4%) і доданий — на Півдні (+19,6%) та Донбасі (+20,1%).

Серед предстоятелів найкраще ставлення простежується до глави ПЦУ Епіфанія: позитивно — 38,4%, негативно — 5,7% (баланс — +32,7%). У всіх регіонах серед трьох предстоятелів Епіфаній має найвищі показники балансу ставлення: +48,3% на Заході (проти +23,6% у Святослава та –1,2% в Онуфрія), +32,5% у Центрі (+20,9% у Святослава і –6,9% в Онуфрія), +23% на Півдні (+15,4% в Онуфрія та +15,2% у Святослава), +19,5% на Сході (+15,5% у Святослава та +10,2% в Онуфрія) і +26,2% на Донбасі (+12,4% в Онуфрія та +5,2% у Свято-слава).

До предстоятеля УГКЦ Святослава позитивно ставляться 27,4% українців, негативно — 3,8% (баланс — +23,6%). Баланс ставлення до нього у всіх регіонах додатний, хоча найвищий показник на Заході (+40,9%), тоді як в інших регіонах варіює в межах +5,2 — +20,9%.

До глави УПЦ МП Онуфрія позитивно ставляться 20,9% українців, негативно — 22,1% (баланс –1,2%). Баланс ставлення скоріше від’ємний на Заході (–12,8%) та в Центрі (–6,9%) і скоріше додатний на Півдні (+15,4%), Сході (+10,3%) та Донбасі (+12,4%).

Респондентам ставили також запитання про те, має чи не має Православна церква України займатися певними напрямками діяльності, а також які три напрямки повинні бути пріоритетними.

Загалом, крім очікуваних «допомога бідним» (це питання зараховують до трьох пріоритетних 37,6% опитаних) і «підвищувати моральність та духовність суспільства» (37%), головними напрямками українці називають: 27,2% — сприяння завершенню війни на Сході, 23% — сприяння розв’язанню соціальних проблем (алкоголізм, наркоманія, проблемні підлітки тощо), 22,2% — сприяння згуртованості населення України, подоланню розбіжностей між жителями різних регіонів, по 13,9% — допомогу Армії України та сприяння звільненню полонених.

Загалом у рамках телефонного інтерв’ю було опитано 1223 респонденти віком від 18 років, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим та непідконтрольних територій Луганської і Донецької областей). Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і без врахування дизайн–ефекту) не перевищує: 2,9% для показників близьких до 50%, 2,5% — для показників близьких до 25%, 1,9% — для показників близьких до 10%, 1,3% — для показників близьких до 5%, 0,6% — для показників близьких до 1% .