Стаття 325 Кримiнального кодексу Украïни передбачає вiдповiдальнiсть за порушення правил та норм, встановлених з метою запобiгання епiдемiчним та iншим iнфекцiйним захворюванням, а також масовим неiнфекцiйним захво-рюванням (отруєнням) i боротьби з ними, якщо такi дiï спричинили або завiдомо могли спричинити поширення цих захворювань, — карається штрафом до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

Тi самi дiяння, якщо вони спричинили загибель людей чи iншi тяжкi наслiдки, — караються позбавленням волi на строк вiд п’яти до восьми рокiв.

Зазначений кримiнальний злочин характеризується можливiстю створення реального поширення епiдемiчних, iнших iнфекцiйних або масових неiнфекцiйних захворювань (отруєнь) або поширення названих захворювань.

Санiтарнi правила та норми щодо запобiгання та боротьби з епiдемiчними, iншими iнфекцiйними захворюваннями та масовими неiнфекцiйними захворюваннями (отруєннями) встановлюються вiдповiдно до законiв Украïни:

1. Основи законодавства Украïни про охорону здоров'я: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12;

2. Про забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12;

3. Про захист населення вiд iнфекцiйних хвороб: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14.

Порушення цих правил та норм може полягати у виглядi дiï або бездiяльностi та означає, що невиконання цих норм або ïх неналежне виконання (наприклад, непроведення дезiнфекцiï, органiзацiя масових заходiв, освiтнього процесу та iнш.).

Епiдемiчними вважаються такi iнфекцiйнi захворювання, якi мають здатнiсть масово поширюватися серед населення на вiдповiднiй територiï за короткий промiжок часу, зокрема вiрус 2019-nCoV.

Iнфекцiйнi хвороби — це розлади здоров’я людей, що викликаються живими збудниками (вiрусами, бактерiями, рикетсiями, найпростiшими, грибками, гельмiнтами, клiщами, iншими патогенними паразитами), продуктами ïх життєдiяльностi (токсинами), патогенними бiлками (прiонами), передаються вiд заражених осiб здоровим i схильнi до масового поширення. Серед iнфекцiйних хвороб видiляють небезпечнi та особливо небезпечнi. Небезпечнi iнфекцiйнi хвороби — iнфекцiйнi хвороби, що характеризуються важкими та (або) стiйкими розладами здоров’я в окремих хворих i становлять небезпеку для ïх життя та здоров’я.

Особливо небезпечнi iнфекцiйнi хвороби — iнфекцiйнi хвороби (у тому числi карантиннi: чума, холера, жовта гарячка), що характеризуються важкими та (або) стiйкими розладами здоров’я у значноï кiлькостi хворих, високим рiвнем смертностi, швидким поширенням цих хвороб серед населення.

Масовi неiнфекцiйнi захворювання (отруєння) — масовi захворювання, виникнення яких зумовлено впливом бiологiчних, фiзичних, хiмiчних чи соцiальних факторiв середовища життєдiяльностi, у тому числi об’єктiв господарськоï та iнших видiв дiяльностi, продукцiï, робiт, послуг.

Список хвороб, якi визнаються особливо небезпечними iнфекцiйними та небезпечними iнфекцiйними, мiститься у Перелiку особливо небезпечних, небезпечних iнфекцiйних та паразитарних хвороб людини i носiйства збудникiв цих хвороб, затвердженому наказом МОЗ вiд 19 липня 1995 р. № 133.

25.02.2020 року МОЗ Украïни доповнено зазначений наказ пунктом № 39 та вiрус 2019-nCoV вiднесено до особливо небезпечних.

Злочин вважається закiнченим з моменту фактичного настання вказаних наслiдкiв або створення реальноï загрози ïх настання.

Службовi особи за порушення цих правил можуть нести вiдповiдальнiсть за сукупнiстю злочинiв — за ст. 325 Кримiнального кодексу Украïни та за вiдповiдний службовий злочин.

Частина 2 ст. 325 КК передбачає такi обтяжуючi обставини, як вчинення дiянь, передбачених ч. 1, якщо вони спричинили загибель людини чи iншi тяжкi наслiдки.

Спричинення загибелi людей означає настання хоча б однiєï смертi людини, причинно-пов’язаноï iз порушенням згаданих правил та норм.

Iншi тяжкi наслiдки охоплюють захворювання людей, великi матерiальнi витрати, що пов’язанi з лiквiдацiєю наслiдкiв порушення зазначених правил та норм тощо.