ЧИМ УКРАЇНСЬКА КРИЗА ВІДРІЗНЯТИМЕТЬСЯ ВІД СВІТОВОЇ

Чим довший карантин, тим гірші справи у бізнесу. Opendatabot, платформа для роботи з відкритими державними даними, запустила окремий сервіс безкоштовних сповіщень щодо ситуації з коронавірусом в Україні. Наразі ресурс уже зібрав дані деяких представників постраждалих галузей і стверджує: «крім ризиків померти від коронавірусної інфекції, в українців є набагато вища ймовірність опинитися в глибокій економічній кризі, включаючи всі можливі наслідки: підвищення злочинності, мародерства і бідності».

То що ж чекає на нас в різних сферах бізнесу та економіки? «Укрінформ» зібрав оцінки та прогнози від аналітиків, експертів та спеціалізованих ресурсів.

ТАКСІ НЕ ПОТРІБНЕ…

Аналітики Opendatabot в першу чергу намагаються оцінити падіння малого бізнесу і сфери послуг. На ринку громадського харчування в Україні торік працювали десь 50 тисяч закладів, повідомляє ресурс, і більшість з них не змогла швидко перелаштуватися на доставку або продаж на винос. За даними компанії з автоматизації ресторанів Poster, після двох тижнів карантину 2500 закладів припинили роботу (а це 63% від усіх клієнтів компанії в Україні). Відтак, припускають аналітики, зараз у країні не працюють приблизно 30 тисяч закладів. Обіги кафе та ресторанів, як видно з поданих компанією Poster цифр, зменшилися вп’ятеро. Так, продажі закладів громадського харчування лише з 23 по 29 березня скоротилися в середньому на 73% порівняно з аналогічним докарантинним періодом. Якщо ще 24 лютого їх обсяг перевищував 11,8 млн грн, то 31 березня не дотягнув до 3,6 млн. Продажі різко знизилися як у столиці (на 78%), так і в най-більших обласних центрах: у Львові — десь на 78%, у Харкові — на 73%, у Дніпрі — на 65%, в Одесі — на 60%. Загалом у ресторанному бізнесі без роботи залишилися понад 160 тисяч осіб. Тільки у клієнтів Poster нині не працюють 13 тисяч співробітників.

Довгий час була незрозумілою ситуація з таксі. З одного боку, коли громадський транспорт зупинився, альтернативи не залишилося. З іншого — пасажири сидять на карантині й заощаджують гроші на харчі. Ясність внесла велика служба таксі Bond, яка працює в Києві та Одесі: кількість замовлень на карантині впала майже втричі, каже її засновник Петро Обухов. «Ціни ми не змінюємо. Але зрозуміло, що націнки через перенавантаження нема, навіть навпаки — через велику кількість вільних машин автоматично включається знижка в 10%», — пояснює він.

Просідає і ринок нерухомості. За даними сервісу подобової оренди житла Dobovo, ціни на оренду нерухомості впали приблизно втричі. «Якщо до пандемії у нас невелика квартира в самому центрі Києва, на Басейній (25 кв. м), здавалася, в середньому, за 1200 грн на добу, то зараз більшість свого номерного фонду змушені були здати в довгострокову оренду за 7000—8000 грн на місяць», — повідомив Opendatabot Володимир Безлюдний, співвласник компанії Partner Guest House. Щоправда, орендатори житла в соцмережах залишають гнівні коментарі, мовляв, поки цього не помітили.

…ПРАЦІВНИКИ — ТЕЖ

А ще важко не помітити, що українців масово відправляють у відпустки за свій рахунок і звільняють.

Спілка українських під-приємців (СУП) спільно з Ukrainian Marketing Group опитали бізнес щодо стану справ під час карантину та подальші плани розвитку. Дослідження показало, що 29% компаній призупинили свою діяльність на період карантину, а 6% — повністю закрилися. Ті, кому вдалося не закритися, різко втрачають прибуток і скорочують штат.

За даними СУП, третина власників бізнесу (переважно мікро-) звітує про падіння доходів на 90—100% з початку карантину і скорочення до 50% штату. Решта (представники малого та середнього бізнесу) розповідають про зменшення прибутків на 25—50% і звільнення від 10 до 25% працівників. Втрати доходів великих підприємств становлять 10—25%, там до кінця обмежувальних заходів прогнозується скорочення штату на 25%, повідомляють аналітики Opendatabot. Лише 3% респондентів стверджують, що їхній бізнес зможе працювати тривалий час за необхідних умов (орендні канікули, віддалений доступ для співробітників, перегляд бізнес-моделі), йдеться на офіційній сторінці СУП. Члени цієї бізнес-асоціації заявляють про необхідність пом’якшення карантину.

Скорочені працівники з ними погодилися б, адже кількість доступних вакансій теж падає. За даними Work.ua, за два тижні загальна кількість вакансій скоротилася в 1,8, а кількість нових пропозицій — у 2,5 раза. Якщо 11 лютого в базі ресурсу було розміщено 39,5 тис. вакансій, то в останній день місяця — 24,5. Кількість компаній з активними вакансіями скоротилася на 25%, підрахували в Opendatabot.

А за даними HeadHunter grc.ua Україна, за перші два тижні карантину кількість наших співвітчизників, які шукають нове місце роботи, порівняно з аналогічним періодом минулого року зросла на 60%. Роботу активно шукають як фахівці-початківці, так і досвідчені топ-менеджери. Але наразі роботодавці, як стверджують аналітики hh.ua/grc.ua, не поспішають брати на роботу нових співробі-тників: намагаються максимально переводити вже наявних на віддалену роботу або відправляти у відпустку за свій рахунок, а пошук нових працівників призупинили.

ЯКОЮ БУДЕ ПОТРІЙНА УКРАЇНСЬКА КРИЗА

Чому ж так швидко посипалася структура економічних відносин в Україні, не протримавшись і двох тижнів? За кілька місяців до початку глобальної світової кризи Україна вступила у свою внутрішню, рукотворну кризу, нагадує економіст, експерт Інституту GROWFORD Олексій Кущ. «У січні ми вже бачили падіння ВВП на 0,5%. Але криза тоді мала ще прихований, латентний характер, а ситуація з коронавірусом її загострила, окреслила», — пояснює він. Карантин для економіки, за словами експерта, ніби зупинка серця для людини, і наразі саме така зупинка відбулася. Тому, природно, спостерігаємо лавиноподібний обвал: у Китаї падіння промислового виробництва — на рівні 20%, у США сезонне падіння ВВП оцінювали у 20—30% (це кінець четвертого кварталу 2019-го — початок першого 2020-го, далі буде краще). А ось чим закінчиться все для України?

Глибина падіння залежить від мобілізаційних можливостей економіки, а вони визначаються трьома факторами: запас міцності у населення та бізнесу, інструментальний пакет уряду з амортизації кризи і стимулювання економіки та потенціал НБУ — його здатність реагувати на кризові ситуації. «У нас всі ці показники на низькому рівні порівняно з іншими країнами. Фінансової подушки у людей нема, інструментарій уряду застосовується надзвичайно «скромний» (його, можна сказати, нема, бо пільга з ЄСВ у розмірі 1000 грн на місяць — це ніщо), а НБУ практично самоусунувся від вирішення проблем економіки. Тому такий обвал», — пояснює Олексій Кущ.

Стрімкий обвал ще не означає дно, вважає доктор економічних наук, професор Олексій Плотніков. «Здавалося б, уже нікуди падати, але, як показує історичний досвід України, вона може продовжувати падіння, — каже він. — Думаю, можливості для цього ще не вичерпані, може бути ще гірше, хоч це й звучить цинічно». Ще можуть зупинитися великі підприємства, пояснює заслужений економіст України, початися проблеми в сфері торгівлі, коли закінчаться гроші у населення і товарообіг у супермаркетах знизиться. «Останні прогнози падіння економіки — 3,9% ВВП. Та, думаю, на рік можна спокійно планувати понад 5%: перспектива руху вниз є, а питання, коли ситуація почне покращуватися, — не до сфери економіки, а до вірусу», — розмі-рковує професор.

НЕОБХІДНІ «КВАРТАЛЬНІ» СТРАТЕГІЇ

Крихка українська фінансова система поки що тримається, але в рамках лише одного бюджетного місяця, зауважує Олексій Кущ. Щоб побачити всю кризову картину бюджетних показників, треба щонайменше два місяці — відстежити, як відбуваються бюджетні платежі під час нарощування кризи. «Карантин почався в середині березня, коли більшість пенсій були виплачені і частина зар-плат бюджетників теж. У квітні їх виплатять за рахунок тих 42 млрд грн, які НБУ перерахував одноразово на єдиний казначейський рахунок», — пояснює експерт. Тобто в квітні цих коштів від прибутку НБУ вистачить, щоб виплатити квітневі пенсії навіть, з урахуванням обі-цяних додаткових виплат, і зарплати бюджетникам, вважає Кущ, а ось травень буде дуже показовим.

«Я так розумію, є розрахунок в травні отримати гроші від МВФ і включити їх до видаткової частини бюджету. Стратегія приблизно така: березень вдалося закрити за рахунок поточних надходжень, квітень — за рахунок прибутків НБУ, а травень — кредитом МВФ», — каже Олексій Кущ. Якщо траншу не буде, то в травні, на його думку, продадуть два мільярди доларів, отриманих «Нафтогазом» від «Газпрому» за результатами транзитного арбітражу. Один мільярд, за його даними, вже витратили взимку, залишилося два, і їх, ймовірно, у вигляді авансів платежів від «Нафтогазу» покладуть у бюджет. «Уряд розраховує на тактичні, а не стратегічні кроки, не будуючи планів хоча б на найближчі чотири—п’ять місяців. Економіка до осені, швидше за все, не заведеться, — резюмує експерт. — Стратегія ж потрібна довгострокова. Зважаючи на обставини, я б на місці уряду перейшов на тримісячні бюджетні плани: бо якісно моделювати бюджетні показники навіть на пів року наперед практично неможливо».

Як мінімум слід було б дозволити працювати малому та середньому бізнесу — самозайнятим громадянам, котрі самі себе годують, вважає Олексій Плотніков. «Залежно від епідемічної ситуації можна було б пом’якшити режим перевезень, роботу торгівельних мереж», — переконаний він. Якщо, за прогнозами, пік епідемії в Україні припаде на 20-ті числа квітня, а в травні можна буде згортати карантин, то це дуже гарний сценарій для нас. «Тоді можна буде з літа поновлювати економічну активність і на кінець року вийти бодай на нулі, а не на падіння, — міркує професор. — Якщо ж ситуація розвиватиметься інакше, будувати прогнози важко». Надходження траншу МВФ вкотре порятує Україну, особливо якщо досягнуть домовленості, щоб кредитні кошти спрямувати в бюджет і «проїсти» їх. «Це допоможе залатати певні дірки, сплатити хоча б соціалку. В будь-якому випадку на підвищення пенсій, мінімальних зарплат, як планувалося, розраховувати не варто», — каже Олексій Плотніков. І попереджає: рік буде складним, напруженим, геть не таким, на який сподівалися влада і громадяни.

На думку Олексія Плотнікова, добре, що хоч соціальні виплати не зупинять, швидше, зупинять фінансування інфраструктурних об’єктів, будівництво доріг та садочків-шкіл.

Олексій Кущ прогнозує максимальне загострення ситуації на кінець літа. Яким буде україн-ський шлях виходу з кризи, зважаючи на те, що у світі ситуація буде теж не райдужною, — побачимо. І переживемо це разом, бо ж куди дінешся з цього підводного човна.