Нещодавно, 17 травня, в Україну повернулися дві українські антарктичні експедиції: річна, вже 24-та, УАЕ, яка працювала на станції «Академік Вернадський» майже 13 місяців, і сезонний загін, що провів там близько трьох місяців.

У складі «зимівників» було семеро науковців, «сезонників» — 15. Вони проводили в Антарктиді біологічні, метеорологічні та геофізичні дослідження. Сайт Міністерства освіти та науки України (https://mon.gov.ua) опублікував десять найважливіших результатів роботи цих експедицій.

1. ШИРША ЗОНА ДОСЛІДЖЕНЬ І НОВІ ЗРАЗКИ РОСЛИН ТА ТВАРИН

Станція «Академік Вернадський» стає базою, з якої наші науковці вирушають у походи все далі й далі вглиб Антарктичного півострова. Вперше експедиція систематично вивчала центральну та південну частини узбережжя півострова й відібрала біологічні зразки судинних рослин і безхребетних аж за полярним колом, тобто за 700 з лишком кілометрів від нашої станції. Зібраний матеріал дозволить вивчити спорідненість між цими органі-змами з різних районів Антарктики та встановити шляхи їх поширення в умовах кліматичних змін.

2. НАЙКРАЩЕ ОБЛАДНАНА УКРАЇНСЬКА ГІДРОМЕТЕОСТАНЦІЯ

Відтепер найсучасніша українська гідрометео-станція розташована за 15 тисяч кілометрів від України — на станції «Академік Вернадський». Там установлений новий приладний комплекс, що включає:

автоматичну метеостанцію Vaisala AWS-310 із лазерним датчиком видимості інтенсивності опадів тощо. Запис даних відбувається щохвилини;

комплекс Kipp&Zonen із сенсорами прямої, розсіяної, сумарної сонячної радіації, датчиком тривалості сонця;

логер (автономний датчик з пристроєм для записування) температури та солоності RBR-duo на гідрологічному посту, що записує дані кожні 15 хв., замість щоденних ручних вимірювань.

Усі ці дані передаються онлайн у світову мережу і є внеском України у формування глобальних прогнозів погоди та зміни клімату. Паралельно інші автоматизовані комплекси дозволяють вивчати, як зміни глобального клімату змінюють мікроклімат і як на ці зміни мікроклімату реагують антарктичні рослини та мікроорганізми.

3. ВЕЛИЧЕЗНА КРИЖАНА ПЕЧЕРА

Полярники відшукали величезну печеру всередині льодовика. Загальна довжина ходів — близько 200 метрів, найбільша висота печери — 12 метрів (майже як чотириповерховий будинок).

У печерній водоймі на глибині восьми метрів знайдені унікальні форми життя, зокрема коловертки-троглобіонти. Разом з вивченням підлідних озер дослідження цієї печери дозволяє точніше змоделювати процеси танення льодовиків, зумовлені глобальним потеплінням.

4. НОВЕ ПІДЛЬОДОВИКОВЕ ОЗЕРО

За допомогою георадара науковці зареєстрували на одному із сусідніх островів — Уругвай — нове підльодовикове озеро. Встановлено, що його глибина — 9 метрів, а розташоване воно під льодовиковим щитом товщиною 11 метрів. Коли ж вдалося знайти місця, де можна відібрати проби води, гідробіологи виявили в крижаному озері кілька видів прісноводних ракоподібних і коловерток, які зараз на стадії визначення. Дуже ймовірно, що скоро будуть описані їхні нові види.

5. ДОКЛАДНА ФОТОКАРТОТЕКА ТА ГЕНЕТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ КИТІВ

Українські вчені беруть участь у міжнародних дослідженнях стану популяції китів. Для цього використовують цілий арсенал методів — від безконтактних, як-от ідентифікація окремих особин за фотографіями, до «полювання» з арбалетом за зразками біопсії тканин для генетичних досліджень (такий відбір — безболісний і безпечний для китів). На станції «Академік Вернадський» вперше відібрано велику кількість проб біопсії горбатих китів і малих смугачів у зимовий період (раніше таке вдавалося лише влітку). Це важливе для розуміння демографії китів, зокрема, дозволяє зробити самкам тест на вагітність. А ще наші науковці створили докладну фотокартотеку китів. Її порівняння з іншими базами даних дозволить суттєво уточнити шляхи міграції найбільших тварин планети.

6. РІДКІСНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ

Уперше в Західній Антарктиді знайдені рідкісні гірські породи з ефектною орбікулярною (кульовою) будовою — наполеоніти. З першого погляду ці утворення можна помилково прийняти за викопні рештки чи живі істоти. Проте, це магматичні гірські породи. Ця знахідка дозволить краще зрозуміти геологічні процеси в регіоні, де досі відбуваються активні тектонічні рухи.

7. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА НАДПОТУЖНИМИ БЛИСКАВКАМИ

Геофізична обсерваторія на станції «Академік Вернадський» є однією з кращих в Антарктиці. Вона постійно проводить моніторинг стану магні-тного поля, іоносфери та озоносфери над Антарктичним півостровом і передає ці дані у світові центри.

В Антарктиді нема промислової активності, тож ніщо не заважає приймати дуже слабкі природні радіосигнали. Це дозволило українським геофізикам заглянути за обрій і започаткувати моніторинг електромагнітного випромінювання від надпотужних блискавок над усією планетою. Дані про світові грози дуже важливі, адже вони є індикаторами глобальних температурних змін: активність гроз зростає з підвищенням температури. З минулого року українські дані передають до світової бази Массачусетського технологічного інституту (США), з фахівцями якого співпрацюють наші вчені.

Крім того, на станції було вдало випробувано новий приймальний комплекс грозових сигналів української розробки. Він дозволяє суттєво підвищити точність та якість спостереження надпотужних блискавок південної півкулі. Організувати такі вимірювання на постійній основі планується під час 25-ї УАЕ.

8. СТАРТ ДОСЛІДЖЕНЬ ФІТОПЛАНКТОНУ, ЩО «РОЗПОВІДАЄ» ПРО ПОТЕПЛІННЯ ТА БОРЕТЬСЯ З НИМ

Вивчення фітопланктону, який продукує стільки ж кисню, що й усі наземні ліси, — надзвичайно важливий, але трудомісткий процес. Нинішнього сезону ці дослідження було додано до моніторингових морських досліджень. Їх проводять на станції «Вернадський», щоб з’ясувати, як морська екосистема реагує на глобальні зміни довкілля. Фітопланктон працює як велетенський насос, що викачує з атмосфери двоокис вуглецю, стримуючи глобальне потепління. Але яка потужність цього насоса і до якої межі він здатний пом’якшувати наслідки людської діяльності — саме це й визначатимуть учені з Києва та Одеси, вивчаючи привезені зразки в лабораторіях.

9. КАРТА «ЗЕЛЕНОЇ» АНТАРКТИДИ ТА ВПЛИВ ПІНГВІНІВ НА РОСЛИННІСТЬ

За допомогою дронів полярники провели аерофотозйомку району Аргентинських островів, де розташована наша станція. Важливо, що вона зроблена у багатьох різних частинах спектра. На основі фото було створено просторовий план території, карти рослинності, а також проведено моніторинг її стану під впливом кліматичних змін. На базі отриманої інформації науковці підготували документи з регулювання різних типів людської активності в районі Аргентинських островів. Цю інформацію Україна офіційно представить на засіданні Антарктичного договору, і вона має стати підґрунтям для запровадження певних обмежень.

Водночас учені з’ясували, що, крім людської діяльності, на рослинність Антарктиди впливають також… пінгвіни. В районі Аргентинських островів відбувається унікальний процес — поширення теплолюбних субантарктичних пінгвінів на південь, у суворіші умови. Цього року науковці почали вивчати вплив розширення колоній пінгвінів на рослинність, та мікробіом антарктичних ґрунтів.

10. РОЗШИРЕННЯ СПИСКУ НАЙШКІДЛИВІШИХ ХІМІЧНИХ ЗАБРУДНЮВАЧІВ

Серед глобальних процесів науковці спостерігають не лише зміни клімату, а й перенесення забруднень. Вироблені та використані у Європі, Америці чи Азії хімікати розносяться течіями на тисячі кілометрів і накопичуються у тканинах тварин навіть у полярних регіонах.

Цьогоріч на станції «Вернадський» уперше відібрані проби накопичення в тілі тварин стійких органічних забруднювачів. Їх аналіз робитимуть у кращих лабораторіях ЄС за участі українських учених. Отримана інформація стане основою для визначення списку найшкідливіших хімічних забруднювачів і шляхів їх перенесення. Як підсумок передбачається заборона виробництва таких речовин на рівні Євросоюзу.

Світлини — з офіційної сторінки наших полярників: http://uac.gov.ua.