27 травня Кабінет міністрів затвердив із доопрацюваннями перспективні плани формування територій громад трьох останніх областей: Запорізької, Львівської та Одеської. Децентралізаційна мапа України у діапазоні 24 областей нарешті склалася, відтак держава фактично отримала модель нового адміністративно-територіального устрою на базовому рівні.

Не ідеально, але зроблено

«Звичайно, хотілося отримати ідеальний варіант… Але це було неможливо, оскільки часто пропозиції від різних органів місцевого самоврядування, навіть їх асоціацій, були суперечливими, а то й протилежними за змістом. Тому шукали і знаходили максимальний компроміс, щоб створити спроможні територіальні громади та врахувати позицію як органів місцевого самоврядування, так і думку експертного середовища. При цьому надавалася перевага вже створеним ОТГ і тим центрам, які насамперед відповідали урядовій методиці.

Зрозуміло, що деякі зміни в конфігурації територій громад ще можливі. Найважливіше — що нарешті маємо основу. А зміни, кажуть експерти, якщо й будуть, то вони стануть лише позитивними рішеннями.

По кожній проєктній громаді за групою критеріїв проводилася оцінка її спроможності. На жаль, за низкою головних показників не пройшла частина існуючих ОТГ, які були підсилені іншими громадами або ж об’єднані в нові спроможні громади», — наголосив міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов на офіційному сайті відомства.

Відповідно до перспективних планів областей, затверджених урядом, передбачається створення понад 1450 спроможних громад. Зокрема на Одещині — 92.

Цими днями голова Одеської облдержадміністрації Максим Куций представив громадськості карту з конфігураціями ОТГ, затверджених Кабінетом міністрів.

Відповідно до документа, місто Одеса залишається в існуючих межах, а принцип «одна громада — один район» реалізовано в Окнянському, Ренійському та Савранському. Окремою громадою буде і Теплодар. Таке рішення ухвалили після додаткових консультацій із мешканцями та керівництвом міста. Ця ОТГ є найменшою за розміром — всього 7,3 км2, але досить міцною і перспективною.

Найбільшу кількість громад має Біляївський район — 9 та Овідіопольський — 7.

Нарешті, за словами керівника ОДА, на п’ять рівноправних громад поділено Болградський район: Болградську, Василівську, Городненську, Криничненську та Кубейську.

Максим Куций особливо наголосив на тому, що під час формування об’єднаних територіальних громад були враховані інтереси місцевих жителів. А ще уточнив, що над перспективним планом ОДА почала готувати не сім місяців тому, похапцем, як їй це закидають, а з 2015 року. Дослухалися, найперше, до думки людей і до-тримувалися принципу добровільності. Непорозуміння ж, мовляв, виникали через відсутність комунікацій на місцях, адже депутати різних рівнів, представники райдерж-адміністрацій та й самої ОДА недостатньо пояснювали доцільність реформи децентралізації, а також вигоди від створення ОТГ.

Когогось, скажімо, лякали тим, що у них відбиратимуть земляні наділи, зганятимуть, як колись у колгоспи, що закриють школи і медичні заклади, бо їх доведеться самостійно утримувати, а грошей бракує… Що Одеса чи багаті райони це подужають, а ось бідні підуть мало не з торбами по Україні, не дадуть освіти своїм дітям, вимруть без медичної допомоги...

Коли ж громади, які вчасно зметикували і створили ОТГ, відтак отримали велику допомогу від держави, а за ці гроші відремонтували школи, закупили автобуси для підвезення дітей, впорядкували території, з нуля спорудили сучасні адміністративні заклади, взялися за дороги, тобто стали за приклад, за зразок, люди задумалися і навіть розгнівалися. Мовляв: чому ми й досі пасемо задніх, коли сусіди наживають добра?

Останнє слово було за громадами. Принаймні, де-де, а на Одещині зробити щось всупереч громаді, насильно — практично нереально.

Яськівські протести

Як то кажуть, під саму завісу зчинився скандал з рішенням облдержадміністрації увіткнути Яськівську ОТГ, створену в 2017 році, до складу Біляївської громади.

Крок непродуманий, вчинений зопалу, всупереч рішенням людей, які приходили на громадські слухання, голосували. Причому ці дві громади — самодостатні, спроможні самостійно господарювати, що й довели.

Обурені жителі й керівництво Яськівської ОТГ приїхали під стіни ОДА і стали там пікетом.

Ігор Пукас, заступник голови цієї громади так прокоментував ситуацію ЗМІ:

— Скільки разів обговорювався перспективний план! До нас мали приєднатися Градениці, жителі яких давно давали на це згоду, чекали цього, і Кагарлик, де є наші землі, відібрані реформами ще в 1960-х.

За досить нетривалий час існування нашої громади ми організували солідний, як для сільської місцевості, апарат управління, забрали в району всі повноваження. Місяць тому прийняли амбулаторію, підписали договір з НСЗУ. Наша громада повністю діюча, зі збалансованим бюджетом, з перспективним планом розвитку території на три най-ближчі роки.

І на тобі — «добра» звістка: нас притулили до Біляївки. Люди обурені й стривожені. Ми були самі собі господарями, за ці три роки відчули переваги децентралізації, наближення влади до народу, коли людина може прийти і вирішити своє питання на місці. Це буде повне згортання реформи, бо знов отримаємо те, від чого ми всі втекли.

Протести досягли свого: плани були відкориговані, відтак Яськівська громада залишилася самостійною, спроможною і досить перспективною.

Незговірливий Болградський район

«Добровільно — не хочуть, насильно — не вийде», — так донедавна казали про Болградський район.

Нарешті, запрацювало. Наприкінці травня в Українському кризовому медіацентрі зібралися голови громад цього району (на знімку), щоб на всю країну заявити: вони відстоюватимуть своє право на формування спроможних ОТГ і закликали владу не допустити втручання у справи України інших держав.

Нагадаємо, парламент Болгарії виступив з різким протестом проти планів влади України щодо проведення адміністративної реформи Болградського району, який є одним із головних центрів болгарської общини в нашій країні. Болгарія вимагала не чіпати ці території, не дробити їх на окремі громади.

Хтось побачив у цьому хитрі відтак, досить нечесні плани, хтось — щирі переживання за долю свого народу, працьовитого, дружного, якого, мовляв, нізащо не можна роз’єднувати. А хіба хтось на те зважився б?

«Розмови про те що нас, болгар, в Україні хтось ущемлює, — це повна нісенітниця і спекуляція. Україна — дуже толерантна держава до національних меншин. Ми пройшли всі адміністративні процедури, передбачені реформою місцевого самоврядування. Вони абсолютно демократичні. Крім того, ми вважаємо безглуздим керуватися у своїх діях рішеннями парламентів інших країн», — сказав тоді Віктор Куртев, засновник ГО «Центр розвитку Бессарабії».

«Ми пройшли великий шлях до об’єднання, подолали безліч перешкод. Це наш свідомий вибір. На останньому етапі, коли досягнута згода всіх сторін, такі дії сусідів нас дуже обурили. Тому ми тут, щоб заявити свою позицію, адже те, що відбувається, — це чистої води провокація», — наголосив Валерій Абаджиєв, начальник фінансового управління Болгралської РДА.

А ось думки сільських голів.

Микола Богоєв (Городнє): «Усі ми — рівноправні громадяни України, незалежно від нашого походження. Ми всі любимо Україну. І не треба спекулювати на міжетнічних стосунках. Ми поважаємо традиції усіх національностей, і реформа ніяк не завадить нам розвивати і підтримувати їх».

Петро Бойчев (Василівка): «Ми довго йшли до цього, довго обговорювали, прикидали, радилися. І прийшли до логічного варіанту, який зараз передбачений у перспективному плані. Отже, нас почули. У своїх громадах ми живемо в мирі і злагоді. І я впевнений, що нема і не буде через реформу ніякий конфліктів, у тому числі міжетнічних».

Анатолій Касім (Кальчево): «За роки реформи на нас і на мешканців інших сіл чинили великий політичний тиск, відмовляли об’єднуватися. Але зрештою ми знайшли підтримку людей і прийняли рішення про

об’єднання. І я сподіваюсь, що ми й надалі матимемо підтримку державної влади на шляху створення та розвитку наших громад».

Олена Жечева (Каракурт): «У нас багато національностей, і ми прекрасно живемо разом. І це доказ того, що етнічних проблем у нас нема. А створення у районі п’яти громад точно негативно не вплине на життя людей, не роз’єднає нас. Жителі зробили свій вибір, і я впевнена, що ми покажемо, як стрімко може розвиватися громада, де мешкають люди різних національностей. Ті, хто скористався можливостями реформи, пішли далеко вперед. Ми ж маємо надолужувати втрачене і хочемо цього».

«Я сам родом із гагаузького села. Ми з болгарами та албанцями завжди жили у мирі та злагоді. Сьогодні, коли Україна йде назустріч людям, коли намагається згуртувати їх, об’єднати для вирішення спільних проблем, хтось хоче розпалити міжнаціональну, міжрелігійну ворожнечу. Ні до чого хорошого це не приведе. Ми — один народ, український!» — підкреслив Віктор Кочмар, священнослужитель, представник села Кубей.

Нагадаємо, що у Болградському районі за роки реформи було чимало ініціатив щодо

об’єднання. Громади заявляли про свою позицію і бажання стати на шлях розвитку. Були неодноразові зустрічі в Мінрегіоні, в Одеській облдержадміністрації. Але різні перепони, в тому числі й політичні, не дали цим ініціативам реалізуватися. Як підсумок: 18 сільських рад й одна міська (22 населені пункти, більше 70 тисяч населення) і досі не змогли скористатися перевагами, які надає реформа. Шкодують, що стільки часу згаяно.

Нарешті, крига скресла. У добрий, як то кажуть, путь!

Що далі?

Наступним кроком уряду стане реформування адміністративного устрою на субрегіональному рівні: в Одеській області замість 26 планують залишити 4 райони з центрами у великих містах: Ізмаїлі, Одесі, Подільську та Білгороді-Дністровському. Це, передбачається, має забезпечити ефективніше управління територіями.

Як повідомили в Одеському регіональному відділенні Асоці-ації міст України, затвердження нового районування має відбутися до кінця червня 2020 року.

«Отже, при затвердженні територій ОТГ і створенні нових районів можна говорити про завершення основного етапу реформи адміністративно-територіального устрою. Після затвердження територіального устрою на рівні громад і районів планується внесення змін у чинні або ж нові редакції законів «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації», щоб чітко розмежувати повноваження між органами влади. Крім цього до парламенту буде внесено проєкт закону про засади адміністративно-територіального устрою, яким визначатиметься порядок внесення змін до адмінтерустрою у майбутньому», — зазначив міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов.

1 січня 2020-го вступив у силу Виборчий кодекс, відтак закон «Про місцеві вибори» практично втратив чинність. Апробувати Виборчий кодекс українці зможуть на місцевих виборах, які відбудуться відповідно до Конституції 25 жовтня цього року.

Серед нововведень, зокрема, повернення мажоритарки на місцевий рівень (для громад до 90000 виборців), що зменшить «партизацію» місцевої влади. З’явиться і новий формат бюлетеня, а кандидати не зможуть балотуватися, до прикладу, на посаду міського голови й одночасно боротися за мандат депутата. Окрім того, внутрішньо переміщені особи вперше отримають право змінити свою виборчу адресу і на цій підставі брати участь у місцевих виборах.