ЗАЯВА КИЇВСЬКОЇ МИТРОПОЛІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ)

18 червня з повідомлень засобів масової інформації нам стало відомо про офіційне підтвердження існування розслідування, розпочатого ще 6 листопада минулого року нібито з причини «розпалювання міжрелігійної ворожнечі при створенні ПЦУ».

Те, що таке «розслідування» було офіційно розпочате і досі (понад вісім місяців) проводиться, не може бути оцінене Київ-ською митрополією Православної церкви України ніяк інакше, як приклад використання супротивниками незалежності УПЦ юридичної системи, правоохоронних та судових органів України з метою перешкоджання розбудові та розвитку Православної церкви України, процесу її міжнародного визнання, свободі волевиявлення релігійних громад.

Це «розслідування» стоїть у ряду цілої низки подібних заяв і дій, вчинених за останні півтора роки для переслідування духовенства та активних парафіян ПЦУ, для тиску на сумлінних представників органів місцевої влади і самоврядування. Про таку ганебну практику Київська митрополія УПЦ (ПЦУ) робила заяву тиждень тому.

Особливо ж ганебним і цинічним виглядає використання у нинішній кампанії імені та авторитету Української православної церкви Київського патріархату, яка рішенням свого Помісного Собору 15 грудня 2018 року припинила окреме існування як релігійне об’єднання, склавши разом з іншими гілками Українського Православ’я єдину Помісну Православну церкву України. Слід нагадати, що УПЦ (ПЦУ) є єдиним правонаступником УПЦ КП та УАПЦ, які об’єдналися, а особи, які намагаються надалі діяти від імені УПЦ КП як нібито від окремого релігійного об’єднання, не мають на це ані канонічного, ані юридичного права.

Держава законом зобов’язана поважати традиції та внутрішні настанови релігійних організацій, не втручатися у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій. Вважаємо, що і сам факт початку слідства з надуманого приводу, й особливо те, що воно не було закрите, а нібито триває вже понад 8 місяців, ставши публічно відомим лише зараз, є ганебною й абсурдною спробою тиску на Православну церкву України, здійснюваною в інтересах противників її становлення і розвитку, в тому числі тих, хто має свій керівний центр у сусідній країні-агресорі.

Тому закликаємо тих, кого залучають до політично мотивованого переслідування, пам’ятати про особисту відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями. А ініціаторів таких дій хочемо попередити словами Священного Писання, як це було зроблено 23 листопада 2004 року зі сцени на Майдані Незалежності у заяві низки українських конфесій: «Лжесвідок не залишиться непокараним, і хто говорить неправду, не врятується» (Книга Притч, 19:5).

«Яким судом судите, таким судитимуть і вас, і якою мірою міряєте, такою відміряється й вам» (Євангеліє від Матфея, 7:2).

19 червня 2020 року.

Від редакції. У четвер під Печерським райсудом, де мали обрати запобіжний захід п’ятому Президентові України в одному із двох десятків порушених проти нього справ, Петро Порошенко заявив, що стосовно нього відкрито ще одне кримінальне провадження — щодо розпалювання релігійної ворожнечі через отримання Україною Томосу.

Згодом Державне бюро розслідувань підтвердило, що здійснює слідство у справі про можливі незаконні дії вищих посадовців, які вчинили діяння, спрямовані на розпалювання міжрелігійної ворожнечі при створенні ПЦУ, і що це провадження відкрите за заявою прихожан УПЦ КП.

Втім, того ж дня скандально відомий Михайло Добкін у своєму телеграм-каналі зізнався, що то саме він ще торік звернувся до ДБР із звинуваченням проти Петра Порошенка у «розігріванні почуття міжконфесійної нетерпимості та підбурюванні до ворожнечі».